Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Олексій Ботвінов. (Фото Івана ЛЮБИША–КІРДЕЯ.)
У найбільшого ньюсмейкера цього сезону — Одеського національного академічного театру опери та балету — нові кадрові призначення. Посаду художнього керівника цього закладу запропонували обійняти одеситу, який довгий час жив і працював у Німеччині та Швейцарії, Олексію Ботвінову. Новину сам Ботвінов повідомив «УМ» минулої п’ятниці. «Посаду мені запропонувало нове керівництво театру, а також управління культури міста й області, — поділився Олексій Ботвінов. — Для мене це було великою несподіванкою, тому кілька днів я обдумував пропозицію і вирішив погодитися. Зараз дав згоду і займаюся роботою у цьому напрямі». Деталі щодо підписання контракту та терміну його дії музикант не повідомив, проте поділився планами й напрацюваннями. Новими режисерами–постановниками в Одеському оперному театрі будуть польський режисер Кшиштоф Зануссі, керівник балету Цюріха Хайнц Шперлі, чеський хореограф Їржі Кіліян, постановник Крістіан фон Гьотц. «У своїх проектах я намагаюся робити так, щоб це було цікаво і професіоналу, і непідготовленому глядачеві. Адже на Заході опера й балет динамічно розвиваються, вони цікаві й сучасні, з новими технологіями та ідеями», — додав музикант. (Інтерв’ю з видатним піаністом про секрети його творчої лабораторії читайте у п’ятничному номері «УМ»).
Олексій Ботвінов народився 1964 року в Одесі. Закінчив Одеську консерваторію, був лауреатом багатьох всесоюзних конкурсів. На початку 1990–х Ботвінов виїхав у Європу, де живе й працює дотепер. Нещодавно Ботвінов давав безкоштовний концерт під відкритим небом у Києві на Софіївській площі.
Нагадаємо, що влітку в Одеській опері розгорівся «директорський» конфлікт, у який втрутилася Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко: на посаду керівника театру замість Сергія Проскурні вона призначила Анатолія Дуду.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>