«Он по телевізору показували притулки для тварин. То чого ж у нас живу людину немає де приткнуть?» — дивується 52–річний черкаський інвалід Іван Таскаєв. Він сидить на матраці під своїм будинком у Черкасах на вулиці Енгельса, 172. Так бомжує вже місяць. Іван Іванович розмовляє не зовсім чітко. У нього давня травма голови: багато років тому невідомий у парку вдарив його у скроню молотком. Через це став інвалідом.
У цій дев’ятиповерхівці в чоловіка була двокімнатна квартира, де він мешкав з матір’ю. Іван Іванович розповідає «УМ», що вони зробили дарчу на його сина —
30–річного Вадима, з приміткою, що квадратні метри той зможе продати тільки після їхньої смерті. Мати Івана Таскаєва померла цієї весни, а влітку син квартиру продав.
Коли Іван опинився на вулиці, не знав, куди податися. Сидів на зупинці до дев’ятої години вечора. Коли почався дощ, жінка, яка поруч торгувала квасом, викликала швидку допомогу.
У Третю міську лікарню, котра в Черкасах працює в режимі «швидкої», Івана Таскаєва не прийняли. Правда, змилостивилися й своїм транспортом відвезли інваліда до його будинку, на вулицю Енгельса. Сусіди на свій страх і ризик відкрили зачинену квартиру Івана Івановича та занесли його з візком туди. «А вранці прийшов мій син і кричав, що я заліз у чужу квартиру. Показав документи, за якими виявилося, що я з нашої квартири виписаний. Ще сказав, що на рік зняв для мене однокімнатну квартиру, а сам їде в Одесу. Його більше не бачив. А з тієї квартири, яку начебто син орендував, мене господар вигнав, бо з’ясувалося, що Вадим за неї не заплатив», — розповідає свою біду чоловік.
«Я знаю, що Іван Іванович не був на вулиці років шість, — розповідає 31–річний Вадим Продавський, котрий живе у цій же багатоповерхівці. — А тут бачу — два дні поспіль сидить під під’їздом. Подумав, що на свіже повітря нарешті вивезли. А виявилося, що йому ніде жити. Спочатку спав у під’їзді, а коли там з’явився неприємний запах, мешканці позбулися такого сусіда».
Спочатку Іван Таскаєв ще мав надію добитися справедливості, звернувся до дільничного. Каже, що два дні на нього чекав. А потім люди не витримали і викликали «швидку». Та знову повезли його в Третю міську лікарню. Сюди інваліда привозитимуть ще не раз. Востаннє, коли в міській раді Черкас почули про його історію, «швидку» за ним прислав один із депутатів. «Але тільки «швидка» залишила мене в лікарні, там сказали: «Нехай мер для таких робить притулок». Тож санітар вивіз мене на візку за ворота, дав по морді й попередив, щоб більше сюди не приїжджав. Більше туди не поїду», — зітхає чоловік.
Інвалід пригадує, як недавно серед ночі приїжджала міліція. Мабуть, теж сусіди викликали. «Причепилися, чого тут лежу, мовляв, сховайся в кущі. Вдарили кілька разів кийком по ногах та й поїхали. Другі ввічливіші були. Я їх просив забрати у спецприймальник або в тюрму. Кажуть, що немає криміналу: нікого не вбив і нічого не вкрав...» — ледь не плаче чоловік.
Небайдужі люди дають йому одяг, приносять їжу. Чоловік жаліється, що не мився вже три місяці. І показує на тілі прищі. Каже, що в туалет ходить у баночку або в ганчірку, котру тоді загортає в целофан і вивозить у сміттєвий бак. Коли все це чуєш, не віриться, що таке відбувається у великому місті. У місті, де живуть люди, а не звірі...
P. S. Як стало відомо «УМ», Департамент управління охорони здоров’я і соціальної політики Черкаського міськвиконкому звернувся до правоохоронних органів із проханням провести розслідування щодо правомірності дій сина інваліда Івана Таскаєва і поновлення його права на квартиру. Водночас, за словами прокурора Соснівського району Черкас Юлії Пасічної, «вже готуються запити в різні установи, щоб відновити документи інваліда Івана Таскаєва, адже у чоловіка немає навіть паспорта». Пані Юлія каже, що прокуратура також звернулася до Черкаської облдержадміністрації, аби «відповідні служби зробили виняток і прилаштували інваліда тимчасово в якийсь заклад».
На десятому Київському безпековому форумі, організованому фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», молодь поставила запитання різного характеру українському публіцисту, письменнику й журналісту Віталію Портникову. >>
На передовій захищаючи Україну загинув актор Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Шевченка Петро Великий. >>
Відеоролики, які презентують в інформаційному просторі Сновську громаду Чернігівської області, досить видовищні й змістовні, тому можуть сміливо претендувати на статус професійних. >>
Згідно офіційної статистики ООН, щонайменше, 12,1 тисячі цивільних українців загинули від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, ще понад 26,8 тисяч отримали поранення, втім реальні цифри можуть бути набагато більшими. >>
«Ходить гарбуз по городу, питається свого роду...» — цей вірш знайомий кожному українцю змалечку, більшість вважає його народним, інші приписують його авторство Олені Пчілці — матері нашої славної Лесі Українки, а насправді його написав царський генерал Володимир Александров. >>
В справі про напад на військового у Дніпрі охоронець Миколи Тищенка визнав свою провину та погодився свідчити проти народного депутата. Тому суд звільнив Костянтина Цуберу від відбування покарання. >>
