Без дощів і коштів

Хоч цьогорічний урожай і не дотягує до рекорду, але й задніх не пасе — за прогнозами Міністерства аграрної політики, зернових та кукурудзи зберуть 45 мільйонів тонн (на 9 млн. тонн менше порівняно з минулорічним рекордом). Проте виручених коштів від продажу зернових аграріям не вистачить для проведення повноцінної посівної, окрім того, на шляху сіячів стоїть засуха. Всі ці «доданки» в сумі можуть значно понизити врожай–2010.

Збираємо менше і менше

«Зернові зібрали, врожайність, як завжди, висока: озимина в середньому вродила по 101,1 центнера з гектара. А висаджений нами сорт «Фаворитка» навіть побив своєрідний рекорд — за підсумками збиральної кампанії його врожайність становила аж 108 центнерів», — з гордістю поділився з «УМ» голов­ний агроном черкаського фермерського господарства «Ладіс» Леонід Козяр.

Загалом вітчизняні фермери зібрали 36,7 мільйона тонн зернових. «Збирання ранніх зернових груп завершене. Також завершується збирання кукурудзи й круп’яних культур», — повідомив міністр аграрної політики Юрій Мельник.

Кількість зерна в державній коморі могла бути значно більшою, якби не «підкачала» врожайність. На відміну від одного із «зразкових» підприємств на Черкащині, загалом по Україні цьогоріч середня врожайність «дотягла» до близько 28 центнерів із гектара. «Це істотно нижче показника минулого року: тоді у нас було близько 34,7 центнера з гектара. Але й показник цього року залишається одним із кращих, починаючи з 90–х років», — утішав міністр. Крім того, аграрії розпочали збирання цукрового буряку та соняшнику: врожай зібрано поки з невеликих площ, а темпи роботи трохи повільніші, ніж минулоріч. Наприклад, за останніми даними, аграрії зібрали близько 110 тисяч тонн насіння соняшнику, тоді як за аналогічний період минулого року — 205 тисяч.

За словами міністра, середня врожайність культури по Україні — лише 10 центнерів із гектара. Проте показник може збільшитись, адже в деяких областях урожайність соняшнику значно перевищує середню. Так, у Вінницькій області вона становить 18,3 центнера, в Київській — 19,3, на Полтавщині — рівно вдвічі більше, а на Черкащині — аж 24 центнери з гектара. Загалом очікування від культури оптимістичні: за прогнозами МінАП, цього року Україна збере більше 6 мільйонів тонн соняшнику проти минулорічних 6,5 мільйона.

Потрапив у кредит

І хоч збиральна кампанія підходить до кінця, відпочивати аграріям не доведеться. «Вже сьогодні починаємо сіяти озиму пшеницю, а ріпак посіяли ще 14 серпня. Гроші на посівну поки є: підприємство має склади, тож можемо «притримувати» збіжжя і продавати його за більш вигідними цінами», — відзначив Леонід Козяр.

Тим же аграріям, які не мають власних складів чи сховищ, доводиться продавати врожай за будь–якими цінами. «Ми живемо, так би мовити, з коліс: кошти у нас тільки від продажу зібраного врожаю. А чекати кращих часів не можемо — кредитні зобов’язання не дають нам змоги довго зберігати зерно», — розказав «УМ» голова фермерського господарства «Весела Долина», що у Дніпропетровській області, Микола Шапошник.

Через цей факт підприємство повністю залежне від ціни. Наприклад, вартість тонни зернових сьогодні не має стабільної ціни — вона змінюється від 900 до 1200 гривень. Вартість решти культур піддається таким же коливанням. «До сьогоднішнього дня ціна на соняшник була 2400 гривень. А вже днями на біржі очікується обвал — ціна може опуститись до 2000 гривень. Та, незважаючи на низьку ціну, ми вимушені продавати своє збіжжя — кредитні зобов’язання підходящої ціни не чекатимуть. Крім того, завжди треба гроші для купівлі дизельного палива чи мінеральних добрив», — додає голова господарства.

Ще одна загроза від цінових коливань — вимивання обігових коштів підприємств. «Наше підприємство намагається використовувати всі новітні підприємства, дотримуватись технології вирощування і закуповувати нову техніку. Для цього ми часто беремо кредити і мусимо виплачувати їх відповідно до графіка», — розказав Микола Шапошник. Голова підприємства зазначає, що наявних грошей вистачить і щоб посадити, і щоб кредити виплатити. «Проте в грудні ми знову залишимось без обігових коштів і повинні будемо брати нові кредити. Якщо дадуть», — підсумував він.

Загалом ситуація з фінансами доволі тривожна. Саме нестача коштів буде домінуючим фактором, прогнозують в Асоціації фермерів, адже для повноцінного проведення посівної під урожай–2010 сьогодні треба щонайменше десять мільярдів гривень. При цьому скоротився розмір бюджетної компенсації сільгосппідприємствам відсоткових ставок за кредитами. Тож кредитний тиск буде значно відчутнішим.

«Щоб виростити цьогорічний урожай, аграрії узяли близько 300 мільйонів гривень кредитів. Крім того, 1 жовтня закінчується термін продовження позик минулих років приблизно на таку ж суму. Уряду вже сьогодні варто звернути увагу на проблеми села, щоб отримати гідний урожай у 2010 році», — зауважив віце–президент Аграрної палати України, голова Полтавської обласної палати Петро Ківшик.

На думку фахівця, варто активізувати залучення банків­ських кредитів і авансових платежів від покупців сільгосппродукції. «А також домовлятися з постачальниками техніки, добрив та інших товарів для аграріїв про розрахунки після збору врожаю», — додав він.

Сіємо і чекаємо опадів

Брак коштів може призвести до того, що аграрії скоротять посівні площі під зерновими мінімум на десять відсотків, попереджають експерти. Міністерські ж прогнози більш оптимістичні: «Ми прогнозуємо збереження посівних площ на рівні минулого року — близько 9,1 мільйона гектарів», — поділився планами очільник аграрного міністерства. Однак посівних площ під озимим зерном таки поменшає — на 5,7 відсотка порівняно з минулим роком. За даними міністерства, площа під озимою пшеницею зменшиться до 6,3 мільйона гектарів, під ячменем — до 1 мільйона, а під житом — до менш ніж півмільйона гектарів.

Проте масово скорочувати площі під озимі аграрії не поспішають. «Не сіяти зараз пшеницю абсурдно. Адже якщо ми не посіємо озимі культури, то з ярових весною не отримаємо такого врожаю, як ми отримали навіть у цьому, несприятливому році», — вважає Микола Шапошник.

Та навіть у тих підприємствах, де гроші є, на заваді посівній поки що стоїть … погода. «Ми знаходимось у зоні ризикованого землеробства, останні два місяці у нас немає опадів. Проте ми настільки оптимісти, що сіємо пшеницю в суху землю», — усміхається голова агропідприємства на Дніпропетровщині. Не садити аграрій не може: строки підганяють, вже ж середина вересня. «А опади можуть піти і 20–го, і 25–го. Може, в перших числах жовтня. Проте все одно, за технологією, треба сіяти зараз. Тож ми сіємо», — додає він.

Таке ж занепокоєння поділяє і його черкаський колега. «Чи буде врожай — гарантувати не зможу, адже, починаючи зі жнив, зовсім не було опадів. От ми 14 серпня посіяли озимий ріпак, він по сьогоднішній день не зійшов — земля суха. То ми поки що пшеницю сіємо — може, хоч у жовтні щось крапне», — сподівається Леонід Козяр.

Як відзначили в Гідрометцентрі, на початок посівних робіт ґрунт у багатьох регіонах був недостатньо вологим. «Вологи в ґрунті дуже мало. У деяких регіонах дощів не було по 40 днів. Деякі регіони, які вже розпочали посівну, були змушені призупинити роботу. А найгірше те, що найближчим часом ми не бачимо покращення ситуації», — відзначила Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру України.

При цьому якщо сільгосппідприємства з південних регіонів ще мають трохи часу, щоб таки дочекатись опадів, то їхнім колегам із північних областей уже відступати нікуди — сіють по–сухому. «Серйозна ситуація у Харківській, Чернігівській, Рівненській, Сумській областях. Хоча навіть у масштабі регіону ситуація може бути різною. Наприклад, у низці районів Дніпропетровської області випала півторамісячна норма опадів, а в решті районів — узагалі дощу не було», — додала Тетяна Адаменко.

До речі

Половину вирощеного — за кордон!

З початку нинішнього маркетингового року Україна експортувала 4,8 мільйона тонн зерна, повідомив міністр аграрної політики Юрій Мельник. Загалом же експорт зернових культур цього року становитиме близько 18—20 мільйонів тонн. Таку заяву раніше робив Президент України Віктор Ющенко. «Ціна на зерно на світових ринках зменшилася на 40 відсотків. Проте поступово, через кілька місяців, вона виросте», — підрахував Президент.

Віктор Ющенко додав: практично в кожній області України будується 12—15 елеваторів. За його словами, це необхідно для того, щоб зробити українське зерно конкурентоздатним на світових ринках.

Раніше Міністерство агрополітики заявляло, що після отримання уточнених даних зі збору зернових, прогноз про обсяг експорту зернових може збільшитися. Тоді як в Асоціації фермерів і приватних землевласників України прогнозують експорт українського зерна в 2009—2010 маркетинговому році на рівні 15—18 мільйонів тонн.

Нагадаємо, що 2008—2009 маркетинговий рік Україна експортувала 24,5 мільйона тонн зерна і ввійшла до трійки країн—експортерів зерна.