Конституційний Суд «забракував» закон про тимчасові слідчі комісії, який міг би реалізувати механізм імпічменту Президента. Згідно із цим законодавчим актом, підставою для ініціювання питання про усунення глави держави в порядку імпічменту та утворення спеціальної слідчої комісії є подання, підписане більшістю депутатів від конституційного складу Верховної Ради, підписи яких не відкликаються.
Верховна Рада ухвалила «антипрезидентський» закон 15 січня, але Віктор Ющенко його заветував, повернувши до парламенту зі своїми пропозиціями. Жодну з пропозицій народні депутати не врахували, подолавши президентське вето у березні 391 голосом (не підтримала це рішення тільки частина фракції блоку «Наша Україна — Народна самооборона»).
Тоді Президент звернувся до Конституційного Суду з проханням перевірити закон про ТСК на відповідність Конституції. 10 вересня КС ухвалив, а вчора оприлюднив рішення, яким визнав цей законодавчий акт таким, що не відповідає Основному закону.
Підстави — технічні. У рішенні тлумачів Конституції зазначається, що даний закон був офіційно опублікований з датою його першого ухвалення — 15 січня, а не повторного розгляду 3 березня, а також без підпису Голови парламенту Володимира Литвина. «Відсутність під текстом закону, ухваленого за результатами повторного розгляду, належної дати і підпису Голови Верховної Ради є порушенням процедури вступу ним у дію і підставою для визнання закону неконституційним в цілому», — сказано у вердикті КС.
Суд також дійшов висновку, що визнання неконституційним закону в цілому «усуває потребу в розгляді інших питань, залишених у конституційному поданні».
Сам Голова ВР Володимир Литвин визнав: «Для мене це було очікуване і передбачуване рішення. Для звернення до Конституційного Суду у Президента були певні підстави. Рішення КС можна оскаржити лише в небесній канцелярії. Вони підлягають виконанню».
Віктор Ющенко звернувся до Конституційного Суду з поданням щодо конституційності окремих положень закону про вибори Президента. Як заявила заступник голови президентського секретаріату — представник Президента в КС Марина Ставнійчук, глава держави підтримує окремі пропозиції парламенту у згаданому законі, насамперед в частині скорочення строків виборчого процесу та відповідних виборчих процедур. Водночас низка положень закону, на думку Президента, не відповідає Конституції, а їх реалізація призведе до порушення конституційних прав і свобод громадян.
Навіть зважаючи на демографічну катастрофу, виїзд мільйонів українців за кордон і потребу інтеграції нашої діаспори, прийняти легалізацію множинного громадянства, не можна було підтримувати цей законопроєкт у такому вигляді. >>
Унаслідок вибуху в ранці 17 грудня в Москві загинули генерал-лейтенант Ігор Кіріллов та його помічник. Напередодні СБУ заочно повідомила генералу про підозру. >>
Голова Служби безпеки України генерал-лейтенант Василь Малюк запевнив, що СБУ рішуче розбереться з діяльністю політиків-колаборантів. >>
Рада Європейського Союзу в понеділок, 16 грудня, ухвалила 15-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів проти Росії, у який увійшли 54 людини та 30 організацій. >>
У Сирії після падіння режиму експрезидента Башара Асада почалося «полювання» за статками його родини, які та накопичувала десятиліттями. >>
До 15 років увʼязнення в Україні заочно засудили голову Держдуми рф Вʼячеслава Володіна. Його визнали винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. >>
