БЮджеТ на марші

Учора відбулася подія, на яку українське суспільство з нетерпінням чекало ще з середини минулого тижня: уряд оприлюднив свої розрахунки бюджету на 2010 рік. Як і передбачала наша газета, Кабмін використав тайм–аут максимально. І, за свідченнями очевидців, що брали участь в обговоренні, варіант кошторису, який розглядали в суботу, радикально відрізнявся від документу, що його затвердили в понеділок. Тобто, цифри «заокруглили» у привабливіший перевиборчий бік.

«Не язиком, а кнопкою!»

Презентували Держбюджет–2010 із розмахом — в Ук­раїн­ському домі при сот­нях спеціально запрошених ВІПів і з чудово оформленою сценою. Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко через пряму трансляцію піднялася на трибуну рівно о 12.00. Телекартинку з неабиякою майстерністю сформували так, що тендітна Юлія Володимирівна ніби нависала над присутніми в залі, а над головою та з обох боків виблискувало слово «Бюджет».

Промова керівника уряду, попри усталену традицію, ґрунтувалася не лише на швидкій зміні цифр та фактів, перемішаних із пафосними закликами, а й курйозних висловах, які зазвичай люблять цитувати журналісти. На кшталт «Поборемося не язиком, а реальною кнопкою» (про голосування у Верховній Раді), «Майже всі дипломи в опозиції куплені» або «Мене критикують за плаття і Міністерство оборони». Нинішню економічну кризу Тимошенко із явним перебільшенням назвала найжахливішою за всю сучасну світову історію, доповнила сумнівною тезою: «Нині немає охочих опинитися у кріслах міністрів, — та скромно підсумувала: — Слава Богу, що при владі нині перебуває наша команда!». Не уявляю, мовляв, як би із цією роботою могли впоратися інші.

Присутнім також повідомили, що уряд Тимошенко, всупереч заявам опонентів, керувався у своїй роботі 15 (!!!) антикризовими програмами. Утім детальніше на цю тему — чим одна програма відрізнялася від іншої — Юлія Володимирівна не розповсюджувалась. Натомість одразу ж перейшла до економічних зростань, які, за словами Прем’єра, спричинили численні антикризові програми. Так, промисловість у липні щодо «мертвого» з точки зору економічних показників січня (через велику кількість святкових днів), за даними Тимошенко, зросла на 19,6%. А деякі сектори, як, наприклад, легка промисловість, «піднялися» на третину. «У липні і серпні ми маємо дефляцію, — підняла очі вгору Юлія Володимирівна. — І якщо хтось скаже, що влітку завжди є дефляція, то це неправда. Торік було зниження інфляції, а дефляції не було, хоча кризових явищ ми ще не мали». Утім закони економіки твердять: стагнація виробництва завжди викликає зменшення інфляції. Тож, за твердженням аналітиків, зменшення інфляції спричинене саме рекордним падінням ВВП в Україні, про яке з трибуни, на жаль, не сказали. Цифра інфляції з початку року — 8,2%.

Пишається очільник уряду і середньою заробітною платою: торік вона становила 1930 гривень, а у нинішньому — 2050. «Бачимо зростання!» — прокоментувала Прем’єр. Щоправда, якщо додати до торішньої цифри показник інфляції, то побачити зростання вже не вдасться. Офіційно зареєстровано в державі 606 тисяч безробітних. «До кінця 2009 року рівень незайнятих повернеться на докризові позиції», — пообіцяла Прем’єр, хоча ця її теза суперечила іншій, заявленій у цьому ж залі: криза не зникає, вона «трястиме» державою ще цілий наступний рік. З іншого боку, не отримали відповіді численні профспілки, які неодноразово заявляли: найбільша біда для людей — не офіційне, а приховане безробіття.

Тільки на економіку. І зовсім трохи — на піар...

Попри успіхи, дещо уряд Юлії Володимирівни зробити не зміг. Перша цифра нереалізованих сподівань — дефіцит бюджету. На 2009 рік його запланували 2,96%. Експерти висловили сумнів. І, як виявилося, мали рацію: Прем’єрка оголосила, що сподівається вкластися у п’ять відсотків. «Або буде й менше», — м’яко пообіцяла вона, не називаючи конкретних цифр. Всупереч незалежним експертам, які прогнозують, що буде більше.

Цікаво прозвучала теза «Всі попередні уряди набрали боргів, а ми змушені їх повертати». Без цифр! Як приклад навели один мільярд доларів на потреби «Укравтодору», який кредитор вимагав повернути йому достроково. При цьому випустили з уваги, що саме уряд Юлії Володимирівни збільшив заборгованість до 34% ВВП. Непрямо Прем’єрка визнала, що подібні звинувачення далеко не безпідставні: уряд, за її словами, і справді активно видає державні гарантії — на 29 млрд. гривень (!), які де–факто поглиблюють державний борг. Але при цьому Тимошенко категорично відмовилася визнавати логіку незалежних експертів: мовляв, такий борг — блага справа. Адже спрямований він на інвестиційні проекти (дуже часто це не зовсім так, — Авт.), та «повертати його будуть господарюючі суб’єкти». Практика свідчить, що подекуди ці суб’єкти банкрутують, залишаючи гаранта віч–на–віч із кредитором.

Вирішено на третину (на 7 млрд. грн.) збільшити стабілізаційний фонд — до 27 млрд. грн. Щоправда, і у значно менших обсягах заповнити його у нинішньому році так і не зуміли.

Кошти з бюджету будуть використані тільки на реальний сектор економіки, пообіцяла Прем’єр! І навіть затаврувала опонентів з числа «регіоналів», які вимагають збільшити середню заробітну плату до 1500 гривень, а пенсію — до 1300. І при цьому назвала власні цифри: доходи працівників сфер освіти та охорони здоров’я зростуть на 20%. «Бібліотекарів, їм не пам’ятаю коли востаннє зарплату піднімали, — на 28%», — повідомила Прем’єрка. З’явилася нова соціальна стаття: на адресну допомогу пенсіонерам, котрі отримують менше тисячі гривень щомісяця, виділять три мільярди гривень — на придбання ліків. За приблизними підрахунками, пенсіонер може претендувати на 20—30 гривень щомісяця. Особлива увага — до ветеранів війни. Їм до 9 травня видадуть персонально по 1157 гривень. А інвалідам війни 1 групи — аж по 5130 грн.

Серед нових пріоритетів влади, на які потрібні гроші, — переключати державу з імпортного газу на вітчизняне вугілля. А заодно і на попутні матеріали: торф, брикети з соломи і відходів тощо. «Ми забезпечені вугіллям на 500 років, а світ газом — за приблизними підрахунками, на 50, — заявила Тимошенко. — Тоді чому в нас 67% котелень працює на газі?». Спеціально створений Фонд енергозебереження, відповідальний за перехід на вугілля, отримає також три з половиною мільярди бюджетних грошей. Окрім вугілля, країна намагатиметься виробляти світлодіодні лампи замість розжарювання, будувати Дністровську ГЕС, про що нині активно розповідають рекламні плакати «Вона працює!». Натомість агропромисловий комплекс відчує державну турботу аж на 43% більше, ніж нині: селянам виділять цілих 25,8 млрд. гривень. Ще 12,3 мільярда підуть на підготовку інфраструктури до Євро–2012.

Цифри і мрії

Доходи бюджету наступного року мають становити 285 млрд. гривень. Витрати — 324 млрд. Дефіцит — близько 46 млрд. гривень — за словами виконуючого обов’язки міністра фінансів Ігоря Уманського, мають намір покрити доходами від приватизації (10 млрд. гривень) та ... запозиченнями. У чому чесно зізнався пан Уманський. Щоправда, як вважають експерти, і десять мільярдів від приватизації у наших умовах — практично фантастика.

З іншого боку, аж ніяк не факт, що вдасться зібрати 285 мільрдів. Адже уряд сподівається на зростання ВВП 3,7%. Нині, які відомо, валовий внутрішній продукт упав на четвертину, а за найоптимістичнішими прогнозами незалежних аналітиків, сподіватися на зростання більш ніж на 1% не варто. Інфляцію планується зберегти на рівні 9,7%, а зростання промислового виробництва — «розігнати» до 3,5%.

...Усім, хто сумнівається у здійсненності цього варіанту бюджету, Прем’єр оптимістично пообіцяла: «Якщо Президент ветує документ, то після виборів (?!) ми відхилимо вето!».

ОЦІНКА

Секретаріат Президента вважає неадекватними сподівання Кабміну на фінансові надходження у 2010 році. «Уряд повернувся до ідеї авансової виплати Нацбанком прибутків до бюджету у сумі 10,5 млрд. гривень, — пояснив керівник головної служби секретаріату Президента Роман Жуковський. — Таке перевищення доходів над видатками НБУ може становити усього лише 663 млн. гривень». Недостатньою є також компенсація «Нафтогазу України». Якщо не підняти тарифи на газ, треба буде додатково знайти 12 млрд. гривень, вважає Жуковський. Якщо не гармонізувати статті бюджету, уряду може знадобитися додаткова емісія, яка згубно вплине на економіку.