Перформенс групи Aquaaerobika — нескінченна комп’ютера графіка. (Фото надане прес–службою «Гогольфест».)
Наївно думати, що в культурно–художньому комплексі «Мистецький арсенал» реалізується формула «Лувру» чи «Ермітажу», та реально бачити, як стіни війського заводу в минулому з 11 вересня стали місцем паломництва митців. Театральний режисер, продюсер Влад Троїцький три роки тому задумував фестиваль сучасного мистецтва «Гогольфест» як приватну ініціативу, але коли торік його відвідало 50 тисяч глядачів, дійство автоматично переросло на проект державного масштабу. Цьогорічний старт це ще раз підтвердив.
Першою на подвір’ї гостей зустрічає іржава металева голова Гоголя, символ фестивалю. За нею — театральні, художні, музично–танцювальні та літературні проекти з 16 країн світу. Відкривав «Гогольфест» санкт–петербурзький театр «Ахе» у тандемі з київським «Дахом». Дебютну виставу готували чотири дні, та це нічим не зашкодило грі акторів. Ідею з музою (що постійно спить) Гоголя, який читає свої твори, гостей і наречених «ахівці» привезли з собою. У Києві відпрацювали акробатичні трюки та обливання один одного фарбами на декораціях. Вистава вийшла загадковою. У ній немає змісту. Працюють тільки відчуття. «Такий театр у нас буде щодня», — заявив Троїцький. Оповитим незрозумілістю виявився також перформенс–концерт московської групи Aquaaerobika. Її творець Саша Фролова під електронну музику з’являється в образі героїні японських аніме, космічної жінки із надприродними здібностями, і розповідає про свої почуття, мрії, любов і надію.
Музичну частину в перший день заповнили виступом харківської групи LЮК. Музиканти підтримали стиль попередників із театру і теж вийшли на сцену в одязі інопланетян. «Це як саундтрек до недільний шопінгу по Марсу», — описали виступ LЮК музичні критики. Слід зауважити, що, на відміну від попереднього «Гогольфесту», активно працює літературна сцена. У презентаціях і вмінні порціями подати новинки вона перевищує Львівський форум видавців. Того ж Блеза Паскаля «Думки», котрі у Львові залишися непоміченими, на «Гогольфесті» удостоїлися окремої презентації і публічного обговорення. А от художник Михайло Євшин не тільки розповідав про книгу «Новий образ Йозефа Швейка», а й проводив майстер–клас, де відкривав таємниці створення нових, оригінальних образів літературного героя. У новому подарунковому виданні він намалював 32 кольорові і 150 графічних ілюстрацій його пригод.
Мистецька насолода чекатиме на гостей «Мистецького арсеналу» щодня до 27 вересня. Про це — докладніше у наступних номерах «УМ».
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
