Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Перформенс групи Aquaaerobika — нескінченна комп’ютера графіка. (Фото надане прес–службою «Гогольфест».)
Наївно думати, що в культурно–художньому комплексі «Мистецький арсенал» реалізується формула «Лувру» чи «Ермітажу», та реально бачити, як стіни війського заводу в минулому з 11 вересня стали місцем паломництва митців. Театральний режисер, продюсер Влад Троїцький три роки тому задумував фестиваль сучасного мистецтва «Гогольфест» як приватну ініціативу, але коли торік його відвідало 50 тисяч глядачів, дійство автоматично переросло на проект державного масштабу. Цьогорічний старт це ще раз підтвердив.
Першою на подвір’ї гостей зустрічає іржава металева голова Гоголя, символ фестивалю. За нею — театральні, художні, музично–танцювальні та літературні проекти з 16 країн світу. Відкривав «Гогольфест» санкт–петербурзький театр «Ахе» у тандемі з київським «Дахом». Дебютну виставу готували чотири дні, та це нічим не зашкодило грі акторів. Ідею з музою (що постійно спить) Гоголя, який читає свої твори, гостей і наречених «ахівці» привезли з собою. У Києві відпрацювали акробатичні трюки та обливання один одного фарбами на декораціях. Вистава вийшла загадковою. У ній немає змісту. Працюють тільки відчуття. «Такий театр у нас буде щодня», — заявив Троїцький. Оповитим незрозумілістю виявився також перформенс–концерт московської групи Aquaaerobika. Її творець Саша Фролова під електронну музику з’являється в образі героїні японських аніме, космічної жінки із надприродними здібностями, і розповідає про свої почуття, мрії, любов і надію.
Музичну частину в перший день заповнили виступом харківської групи LЮК. Музиканти підтримали стиль попередників із театру і теж вийшли на сцену в одязі інопланетян. «Це як саундтрек до недільний шопінгу по Марсу», — описали виступ LЮК музичні критики. Слід зауважити, що, на відміну від попереднього «Гогольфесту», активно працює літературна сцена. У презентаціях і вмінні порціями подати новинки вона перевищує Львівський форум видавців. Того ж Блеза Паскаля «Думки», котрі у Львові залишися непоміченими, на «Гогольфесті» удостоїлися окремої презентації і публічного обговорення. А от художник Михайло Євшин не тільки розповідав про книгу «Новий образ Йозефа Швейка», а й проводив майстер–клас, де відкривав таємниці створення нових, оригінальних образів літературного героя. У новому подарунковому виданні він намалював 32 кольорові і 150 графічних ілюстрацій його пригод.
Мистецька насолода чекатиме на гостей «Мистецького арсеналу» щодня до 27 вересня. Про це — докладніше у наступних номерах «УМ».
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>