Коли нещодавно Юлія Тимошенко вирішила відпочити, а рекламу «Вона працює» тільки розвісили вулицями та шляхами України, Прем’єр–міністр знайшла спосіб створити враження своєї присутності на робочому місці — вона кілька разів на тиждень прилітала до столиці з Криму. Тимошенко з літаками пов’язує довга історія — ще з часів ЄЕСУ вона літала бортами очолюваної нею компанії, а згодом пересіла на приватні.
У 2008 році Юлія Тимошенко часто користувалася послугами літаків компанії «Челендж–Аеро». Послугами цієї компанії користувався при перельоті в ОАЕ Леонід Черновецький, який і призначив голову «Челендж–Аеро» Сергія Нікіфорова директором аеропорту «Київ». «Челендж–Аеро» фігурувала в скандалі з перельотом до Парижа колишнього міністра транспорту Миколи Рудьковського. І найцікавіше — літак саме цієї компанії «знайшли» для Тимошенко, коли Ющенко через те, що зламався президентський Ту, взяв запасний Іл, на якому Прем’єр мала летіти до Москви.
Серед літаків компанії, якими постійно користується Ю.Тимошенко — Dassault Falcon 20 з бортовим номером UR–CLD. Цікаво, що в 2009 році Геннадій Москаль заявляв, що на машину з цим бортовим номером пересів... Віктор Балога після затримання його літака на ужгородській митниці.
Також Тимошенко вже традиційно пересувається літаками Як–40. Ще за часів ЄЕСУ вона літала на такому, який тепер перейшов Дмитру Фірташу. Нині Тимошенко користується Як–40 із бортовим номером UR–CLH. Також Тимошенко використовує інший Як–40, бортовий номер UR–88309, який належить... Віктору Пінчуку, але є також у списку авіапарку «Челендж–Аеро».
Проте цим парком авіамашин Тимошенко не обмежилась. Для неї через «Челендж–Аеро» замовляються літаки, зареєстровані за кордоном, але з добре відомими в Україні власниками.
Одним із таких є Hawker 800 XP, зареєстрований спочатку в Німеччині (бортовий номер D–CHEF), а потім перереєстрований на о. Мен (бортовий номер MC–LAA). Літак належить російському бізнесмену Вадиму Новинському.
Також послуговується Тимошенко і літаками своїх соратників. Серед них літак бютівця Таріела Васадзе Challenger 605 із бортовим номером D–ACUA, зареєстрований у Німеччині.
Якщо вам здається, що мати змогу користуватися такою кількістю приватних літаків для Прем’єр–міністра є нормальним, то Тимошенко має для вас свою відповідь: вона користується ще одним літаком і двома вертольотами.
Старша модель, Hawker 56 із бортовим номером YU–SPA, зареєстрована у Сербії. Разом із гелікоптером Bell 427, бортовий номер P4–IKH, зареєстрованим на Арубі, належать... Віктору Медведчуку. Знаково, що на День незалежності Тимошенко скористалася саме літаком Медведчука для польоту до Миколаєва, звідки вночі дісталася гелікоптером Жеваго до Скадовська на «Чорноморські ігри».
Але тут–таки виникають резонні питання: чим розплачується керівник уряду з власниками повітряних суден? Адже декларація Тимошенко — давно привід для звинувачень у нещирості і підстава для незграбних пояснень родичів (які «скидаються на Луї Віттон» усією сім’єю). Тож напрошуються три версії — одна гірша за іншу. Перша: Тимошенко насправді може собі дозволити платити за такі польоти й оренду літаків. Але тоді вона подала неправдиві свідчення в декларації — що є порушенням цілої низки податкових і антикорупційних законів. Друга: за літаки платить бюджет. Тобто громадяни України. Але це називається «нецільовим використанням бюджетних коштів» — адже розкошування Прем’єра у небі на бізнес–джетах і вертольотах у такій кількості ніде не прописане. А такий підхід також має своє визначення у Кримінальному кодексі. Третя: авіація надається Тимошенко її друзями безплатно. Але тоді це — надання вельми дорогих послуг посадовій особі, що також не вітається антикорупційним законодавством. Тому що створює залежність посадової особи від тих, хто робить такі подарунки. А оскільки в цьому списку — Медведчук, Живаго, Васадзе, Пінчук, — то в безкорисливість таких послуг віриться важко.