Муза на заробітках

В українців віднедавна є «політична» прикмета. Якщо у вашому забутому Богом містечку, де немає гарячої води й освітлених вулиць, співають на центральній площі відомі зірки та ще й «на шару» — почалася передвиборча кампанія. І якщо на минулих виборах грошей для митців–заробітчан не жаліли «регіонали», то цього року розщедрилася Юлія Тимошенко. Відсьогодні Прем’єр на свою підтримку відправляє у всеукраїнський тур зірковий батальйон. Митці божаться: співаємо за ідею, не за «зоряні» гонорари.

Нам — що Янукович, що Тимошенко...

Ще за часів Кучми українські артисти призвичаїлися жити від виборів до виборів. Не гребували ніколи політичні партії й закордонними гастролерами: за Януковича в 2004–му Йосип Кобзон обіцяв Україні мир і злагоду («всьо ето будєт, єслі нє будєт гражданской войни»), Коля Басков не цурався співати в українських райцентрах. А Бедрос Кіркоров так старався агітувати за лідера Партії регіонів, що навіть видав зі сцени незабутню хохму: «Україна буде процвітати, якщо Президентом стане... Ющенко!» Саме Партія регіонів завжди збирала на свою підтримку плеяду найдорожчих артистів. Але цього року пальма першості за витратами, схоже, належатиме Юлії Тимошенко — відомі співаки вже оголосили свою прихильність Леді Ю. У всеукраїнському турі на підтримку кандидата в президенти Тимошенко, який стартує вже сьогодні у Києві, братимуть участь Тіна Кароль, Настя Каменських і Потап, «ТНМК», «ТІК», «Друга ріка», Mad Heads XL, Руслана, Олександр Пономарьов.

Цікаво, що разом із ними пакують валізи й ті артисти, які агітували свого часу за Віктора Януковича, — Наталія Могилевська, Ірина Білик та Ані Лорак. Як зазначає «Українська правда», підключитися до гастролерів, за чутками, має і ветеран естради Софія Ротару — раніше співачка, до слова, теж підтримувала лідера Партії регіонів і навіть балотувалася у Верховну Раду за списками Блоку Литвина.

Співаю, бо вона...жінка і мати

Аргументують свій політичний спів артисти пафосно: мовляв, за державу образливо — потребуємо змін. Більш–менш політично послідовним Руслані та Олександру Пономарьову легше пояснити свою заангажованість — вони запевняють, що підтримують Тимошенко «серцем». «Моя позиція виважена, і я про неї заявила чи не першою. Це позиція моя, мого чоловіка, моїх батьків, друзів, колективу. Коли ми говоримо про другий тур, для мене альтернативи Тимошенко немає», — стверджує Руслан (до речі, після Помаранчевої революції Лижичко була нардепом від «Нашої України»). Тіна Кароль запевнила, що Тимошенко їй подобається «як жінка і прекрасна мати», а Потап вважає Прем’єра «дуже сексапільною дівчиною».

Важче пояснити своє рішення про зміну політичного патрона Ірині Білик та Наталії Могилевській. «Я довго роздумувала, кому з українських політиків віддати перевагу. І особисте спілкування з Юлією Тимошенко, напевно, стало для мене найпереконливішим аргументом, — божилася перед журналістами Могилевська. — Вона дуже харизматична. Я бачила її графік — о 23–й годині остання зустріч, а о 9–й ранку — вже наступна. Я думаю, не кожен чоловік може так працювати. До того ж вона перебуває при владі в той час, коли у країні, світі криза, і вона з цим прекрасно справляється». Щоправда, Наталю Могилевську ЗМІ таки підозрюють у нещирості: за даними «Газети по–київськи», штаб Януковича цього разу вирішив кардинально скоротити «музичну» частину передвиборних витрат, і гонорар, який запросила Могилевська, «Регіони» просто «не потягнули».

«Ми б грали за Че Гевару!»

«Тимошенко зараз платить більше», — зауважує «УМ» соліст гурту «Гайдамаки» Олек­сандр Ярмола і відхрещується від політичного сватання. «Ми отримували пропозиції, але на них не пристали, — каже співак. — З усіх кандидатів ми, напевно, могли б підтримати Віктора Ющенка. Бо наша особиста симпатія на його боці. А підтримувати того, хто більше бабла заплатить, у жодному разі не станемо. І взагалі нам ця ситуація дуже не подобається, бо артисти, як повії на Кільцевій, дуже опустилися — для них питання ковбаси все вирішує. Що ж стосується нас, то ми б із задоволенням грали б, скажімо, за Че Гевару».

Не прийняли жодних пропозицій поки що й музиканти гурту «Мандри». «Це питання для мене не є домінуючим. Зараз головне для нас — презентація кліпу, новий альбом. Це мене значно більше цікавить, ніж політика, — каже соліст гурту «Мандри» Фома. — Я не прагну їхати агітувати за когось. У 2004 році це було за переконаннями. Тепер же все це має не дуже добрий присмак».

Приглядаються до політичних гравців й інші артисти: зокрема, досі не визначилися зі своєю підтримкою Гайтана та гурт «СКАЙ». Хоча, як розповів «УМ» генеральний директор музичного холдингу «Лавіна» Едуард Клім, виконавці вже отримували пропозиції поспівати на президентських виборах. «Політика — досить тонка справа, і артисти часто потрапляють у дурні ситуації. Тому ми поки що визначаємося, — каже Едуард Клім, — можливо, залишимося аполітичними».

«Який гонорар? Співаємо за ідею!»

Чимало зірок не квапляться з рішенням, бо вивчають максимальну кількість пропозицій. А їх поки що не надто багато. У штабі Януковича вирішили: співаки будуть, але не так багато, як раніше. Арсеній Яценюк, за даними «Української правди», взагалі вирішив обійтися без співочого супроводу — не та концепція агітації. Не веде переговорів щодо політичних концертів і штаб Віктора Ющенка (хоча на минулих виборах його підтримувало чимало музичних «важковаговиків» — «ВВ», «Океан Ельзи», Тарас Чубай).

Впливають на бажання артистів співати й гонорари. За даними видання «Власть дєнєг», цього року штаби пропонують зіркам удвічі–тричі менше, ніж на парламентських виборах 2006—2007 років: тоді артист, залежно від своєї популярності, отримував 6—10 тисяч доларів (загалом, пише «Дєло», у ті роки артисти заробили на українських політиках близько 5 мільйонів доларів). Зараз пропонують начебто по 3—5 тисяч доларів. Однак насправді для того, щоб включити зірку першого ешелону до передвиборчої програми кандидата, цю суму треба множити на 10. Хоча самі артисти відмовляються коментувати цю тему. «Ми ж усе робимо безкоштовно! — іронічно запевнив «УМ» Потап, — ніхто на виборах не заробляє — усі артисти працюють безплатно, за ідею».

На думку експертів, особливо розбагатіти на цьогорічній президентській кампанії артистам не вдасться. «Су­пер­витратної президентської кампанії не буде. Бо той, хто грішить витратністю, в очах виборців зараз виглядає, як марнотрат, — переконаний політолог Володимир Цибулько, — до того ж насправді ефективність такої фестивальної технології не надто висока. Хоча й розглядається вона як спроба мобілізувати аполітичний сегмент виборців».

«Співаки можуть бути використані лише, як один із елементів виборчих кампаній — це невеличкий штришок, — запевняє політолог Віталій Кулик. — Зрозуміло, що глядачами цих концертів є здебільшого молодь, яка не ходить голосувати і не надто переймається політичними гаслами. Відповідно, сподіватися, що концерти залучать молодь до голосування за того чи іншого кандидата, — безперспективно».

Але викладатися на повну артисти теж не збираються. «Після помилок 2004 року співаки стали обережними, — каже Віталій Кулик, — тому, думаю, агітація обмежиться закликом просто прийти на вибори і проголосувати. А топові співаки, які входять у двадцятку, навряд чи погодяться стати обличчями у чиїйсь виборчій кампанії».