Наші школярі–екологи у Стамбулі були найкращими.
Україна славиться не тільки чорноземами, співучою мовою, а й світлими головами. Попри економічну скруту, технологічне відставання від світу і нарікання громадян на низьку якість освіти, наші школярі, перемагаючи на всесвітніх олімпіадах із різноманітних дисциплін, щороку вперто доводять: ми таки «башковита» нація. І хоча нам ще далеко до освітніх рейтингів Китаю чи США, своє почесне місце у десятці найрозумніших країн світу ми традиційно тримаємо. Не зганьбилися і цього року.
Назар Сердюк свою золоту медаль, зароблену за неабиякі здібності на ювілейній, 50–й, Міжнародній учнівській олімпіаді з математики в Німеччині, без особливих почестей поклав удома в шухляду. «Напевно, це була логічна перемога, — каже Назар, який минулого року вже привіз зі Всесвітньої олімпіади з математики «срібло». — У мене була мета, і я навіть не хвилювався».
Цього літа наші юні математики зірвали «джек–пот», забравши з собою до України з Бремена солідний комплект нагород. Серед 565 учасників зі 104 країн світу шестеро наших школярів здобули три золоті, одну срібну та дві бронзові медалі. Киянин Назар Сердюк, до речі, був одним із шести юних геніїв, які спромоглися розв’язати одну з найважчих задач в історії всесвітніх олімпіад із математики.
Мама Назара, Алла Василівна, яка теж свого часу закінчила математичний клас і має дві вищі освіти, навіть не здивувалася нагороді сина — звикла: він із 8–го класу виборює перші місця на всеукраїнських олімпіадах, з легкістю подужав і міжнародний рівень. І цікаво, що готувався до всесвітньої олімпіади Назар... самотужки, без допомоги вчителя. Однак батьки переконані: головна причина успіхів сина полягає в тому, що їм пощастило зі школою і з учителем «від Бога» — Вікторія Олексіївна Тимошкевич змогла зацікавити Назара та ще півкласу учнів математикою.
Секрету підготовки математичного генія у домашніх умовах, каже Алла Василівна, немає: мовляв, вони з чоловіком схильні до точних наук — діти теж пішли по батьківських слідах. «Думала завжди, що я розумна, але порівняно з власними трьома дітьми я просто «відпочиваю», — сміється пані Алла, — вони у нас усі виявляють здібності. А Назар плюс до всього дуже наполегливий і самостійний. У дитинстві, коли старший син уже цікавився буквами, я кликала Назара подивитися, що ми вчимо. А він відмахувався: «Я це знаю». Він уміє самостійно опановувати знання — це його величезна перевага».
Разом із Назаром у Бремені «озолотився» також і його однокласник — Віталій Сенін (хлопця, до речі, виховують бабуся з дідусем). Вони обидва цього літа закінчили фізико–математичний ліцей №208 і стали студентами Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Хлопці навіть не сумнівалися, куди підуть вчитися, — одразу подали оригінали документів на механіко–математичний факультет і були зараховані (ще б пак!) поза конкурсом.
Ще один золотий призер математичної олімпіади — Богдан Веклич — нині вчиться в 11 класі Києво–Печерського ліцею № 171 «Лідер». Цей навчальний заклад, до слова, може похвалитися цьогоріч іще однією золотою медаллю — її здобув 11–класник Ярослав Твердохліб на міжнародній олімпіаді з інформатики в Болгарії (загалом наші школярі й тут не підвели: до України поїхали золота, срібна і дві бронзові медалі).
Прекрасно виступили наші школярі й на міжнародній учнівській олімпіаді з екології. «Усі троє учасників від України блискуче захистили англійською мовою свої проекти в Стамбулі, — розповідає Світлана Мистюк, методист Інституту інноваційних технологій та змісту освіти Міністерства освіти та науки України. — Міжнародне журі відзначило роботи наших школярів двома золотими (це проект учнів Херсонського академічного ліцею при Херсонському державному університеті «Лісові пожежі та відновлення лісів» Каті Одарченко та Кості Гненного) та однією срібною медаллю (її отримала випускниця Житомирського міського колегіуму Валя Киричук за дослідження стану водойм). Таким чином, Україна увійшла до першої десятки країн—лідерів цих змагань серед 42 країн світу».
Катя Одарченко розповідає, що на перемогу вони сподівалися. «Але коли нас обрали асистентами, які виносять медалі переможцям, ця впевненість зникла, — згадує Катя, — насправді ж у нас просто костюми були найгарніші. Ми ж подумали: якщо виносимо медалі, значить, нічого не вибороли. І коли оголосили, що ми таки стали призерами, звичайно, було приємно».
Традиційно добре виступають наші учні й на олімпіаді з фізики: цього року українські школярі привезли з Мексики три срібні й дві бронзові медалі. Срібними призерами, до речі, стали брати–близнюки Леонід та Микола Тузенки — юних самородків із села Баланівка Вінницької області помітили вже давно — тепер хлопці, що мають прекрасні здібності, вчаться в 11 класі фізико–математичного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Також щороку школярі України успішно виступають на Міжнародній Менделєєвській олімпіаді з хімії. Цьогоріч наші учні вибороли «золото», п’ять срібних та три бронзові медалі.
Україні є чим пишатися: за останні 13 років ми відправили на міжнародні інтелектуальні змагання 360 учнів, і вони привезли на батьківщину 329 медалей (63 — золоті, 122 — срібні, 144 — бронзові), 16 учасників нагороджено почесними грамотами. Загалом, за даними Міністерства освіти та науки України, щороку близько трьох мільйонів школярів України залучаються до участі у предметних олімпіадах, а понад дві тисячі найталановитіших учнів стають учасниками фінального етапу змагань.
Як доводить статистика, наші школярі дедалі активніше беруть участь в інтелектуальних замаганнях. Наприклад, за кількістю школярів, які випробовують свої знання у Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру» (а це понад п’ять мільйонів осіб), Україна посіла п’яте місце серед 41 країни–учасниці після Росії, Німеччини, Франції та Чехії. Зростає кількість учасників Всеукраїнського інтерактивного конкурсу природничих предметів «Колосок» та фізичного конкурсу «Левеня». Все активніше діти цікавляться й інтернет–олімпіадами з математики, фізики, хімії, біології, географії, економіки та інформатики.
Залучають обдарованих школярів і до Всеукраїнського конкурсу–захисту науково–дослідницьких робіт учнів—членів Малої академії наук України — над власними проектами щорічно трудиться близько 100 тисяч старшокласників. Серед них понад 30 відсотків — це учні шкіл сільської місцевості.
А підтвердженням результативності цих змагань є те, що більшість переможців–випускників отримали найвищі бали також і під час проведення зовнішнього незалежного оцінювання. Так, Дацків Олена — випускниця Долинського природничо–математичного ліцею Івано–Франківської області, єдина в Україні цього року одержала 800 балів за чотирма предметами зовнішнього незалежного оцінювання. У 2008 році вона була переможцем Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури, стипендіатом Кабінету Міністрів України. Випускник сільської Фурсівської школи, що на Київщині, Сашко Соболь набрав по 200 балів за тести з трьох предметів і виборов абсолютну першість на цьогорічній фізичній олімпіаді. Учениця Кам’янець–Подільського ліцею Хмельницької області Яна Ковальська, переможець МАН (секція етнографії) на зовнішньому незалежному оцінюванні отримала максимальні бали з трьох предметів; випускник Калуської гімназії Івано–Франківської області Іван Лучко виборов диплом I ступеня в секції аерофізики та космічних досліджень, бронзовий призер міжнародної фізичної олімпіади, за тестування він має 400 балів із двох предметів.
«Наші діти на всесвітніх олімпіадах вважаються сильними конкурентами, — запевняє Людмила Пясецька, завідувач сектору Інституту інноваційних технологій та змісту освіти, — і хоча лідери лишаються незмінними — Китай, Росія, Корея, США — Україна теж входить у десятку найсильніших в освітньому плані країн».
На жаль, наші делегати не завжди перебувають у рівних умовах із конкурентами. І хоча проїзд і перебування за кордоном учасникам всесвітніх олімпіад оплачує держава, економити доводиться на всьому.
Тому й не дивно, що на наших розумних школярів ведеться «тихе полювання» — їх намагаються переманювати на навчання інші держави. Так і цього року із 26 українських учасників всесвітніх олімпіад четверо випускників вступили до російських навчальних закладів. Пропонували «погризти» чужоземний «граніт науки» і Каті Одарченко, призерці екологічної олімпіади. Однак дівчина обрала біологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. «Були нам із Костею пропозиції щодо вступу до турецького університету — безкоштовно. Але ми не скористалися цією можливістю, — каже Катя, — Україна дала нам шанс проявити себе, і ми, відповідно, маємо завдячувати їй за це — з моральної точки зору так правильно. Принаймні я так думаю».
Щорічно учасники та переможці міжнародних учнівських олімпіад, які здобувають вищу освіту в Україні, отримують стипендії Президента України (це близько тисячі гривень). За результатами Всеукраїнських учнівських олімпіад з української мови та літератури переможцям призначаються стипендії імені Тараса Шевченка (10 стипендій) та Кабінету Міністрів України (27 стипендій). 150 стипендій Президента України отримують переможці IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад із 15 навчальних предметів, 120 — Всеукраїнського конкурсу–захисту науково–дослідницьких робіт учнів—членів Малої академії наук. Окрім того, призери олімпіад користуються правом першочергового вступу за профільними напрямами.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
