«Червона рута»: 20 років потому

З 16 по 20 вересня у місті Чернівці відбудеться подія, масштаби якої вимірюються цілими поколіннями, ідейність якої формує свідомість української музичної культури. Водинадцяте легендарний фестиваль «Червона рута 2009» відкриватиме нові таланти і святкуватиме свою 20–ту річницю з дня першої епохальної «Червоної рути 1989».

Ми — а це тисячі гостей першого Всеукраїнського фестивалю популярної музики, які у вересні 1989–го року їхали у Чернівці з усіх–усюд, — перебували у стані трансу й у передчутті глобальних змін. Їхали з відчуттям, що ми вже не є представниками остогидлого УРСР, а є співгромадянами новонародженої республіки Свободи «Червона рута», життя якій дала батьківщина легендарного солов’я–передвісника Володимира Івасюка. Їхали у передчутті тотальної, а точніше, — народної легалізації цілого масиву нових імен в усіх жанрах популярної музики. Деяких із них ми вже відкрили для себе напередодні. Як кореспондент музичної сторінки «Фонограф» київської «молодіжки» «Молода гвардія», я точно знав про неабиякий потенціал «ВВ», «Братів Гадюкіних», «Кому вниз», «Зимовий сад». Однак проявлені «Червоною рутою» феномени Віки Врадій, Андрія Миколайчука, Василя Жданкіна, Марії Бурмаки та Едуарда Драча, інших — майже не здогадувався. Яким же було моє здивування, коли екстравагантний «лисий і босий» Андрій Миколайчук приворожив цілий стадіон своїм хітом «Піду втоплюся», а ще — виявився моїм земляком та піаністом–вихователем із дитячого садка... Розповідаючи про батярську, себто вуличну, культуру довоєнного Львова, на свій виступ мало не запізнився львів’янин Віктор Морозов, який тоді ж познайомив мене з наймолодшим бардом Театру «Не журись» Тарасом Чубаєм. За два роки в Запоріжжі Тарас переконливо стартуватиме зі своїм «Плачем Єремії». З Тарасом Петриненком, скрипалем Кирилом Стеценком та «батьками–засновниками» «Червоної рути» Тарасом Мельником і Анатолієм Калениченком ми були добре знайомі, і вони були справжніми гуру нового музичного руху, що втілювали в життя науково обґрунтовану «формулу поступу молодіжної культури»... Клімат і атмосферу братерства першої «Рути» пригадав значно пізніше — під час Помаранчевої революції. Згадую твердий і непоступливий спротив дирекції фестивалю намаганням чернівецької влади перенести концерти за межі міста. Або як постала рутівська громада намаганням тієї ж влади заборонити Петриненкові виконання пісень «Народний Рух» та «Україна» на фінальному стадіонному шоу. Пізніше, акумулюючи усі враження, я написав: «В Чернівцях ніхто не зміг упередити колосальний вибух, який дорівнював прагненням 35 груп, 78 солістів і поп–гуртів та 48 бардів вийти з тіні невідомості, вторинності, вирватися з обійм інертної дійсності... Вибух стався, і Україна змінилася».

Про ювілейний фестиваль один із батьків «Червоної рути» Тарас Мельник сказав так: «Уперше в історії фестивалю держава не перешкоджає, а реально допомагає — організаційно і фінансово. Найактивнішими партнерами є Міністерство культури та крайова чернівецька влада. Між іншим, головним режисером першої «Рути» був нинішній міністр культури Василь Вовкун, а тепер допомагає вирішити безліч питань. Він також зауважив, що за своїм духом «Рута–2009» буде антипопсовою, точніше — антигламурною. У рамках фестивалю в Чернівцях відбудуться такі події: відкриття меморіальної дошки композитору Володимиру Івасюку, присвяченої 40–річчю написання пісні «Червона рута», відкриття виставки Всеукраїнського трієнале «Український фолькмодерн–2009», конкурсні програми у жанрах акустичної, танцювальної, поп– та рок–музики, концерти зірок–переможців фестивалю різних років, «круглий стіл» із питань розвитку української культури, дні українського кіно, театральні вистави, творча зустріч акторів, народних артистів України Богдана Бенюка та Анатолія Хостікоєва, ярмарок книг та української музики за підтримки ГО «Форум видавців», ярмарок народних ремесел, відкриття виставки «Червоній Руті — 20» та інші, передає УНІАН. Для глядачів усі заходи фестивалю будуть безкоштовними.