Міністр нафтотрейдеру око не виклює

Ціни на українських автозаправках знову поповзли вгору. Лише за кілька останніх днів марка А–95 переступила психологічну позначку вісім гривень. Найдорожчий бензин, як і раніше, у Криму (8,15—8,25 гривень). Найдешевше пальне у Дніпропетровській, Луганській та Чернігівській областях — 7,54—7,56. Нині ж експерти уважно спостерігають, коли ціна пального перетне ще один психологічний бар’єр — вартість долара. У тому, що така подія невдовзі трапиться, не сумнівається практично ніхто.

«Ситуацію на паливному ринку визначають два фактори: курс гривні щодо основних валют та вартість нафти і нафтопродуктів у світі», — стверджують експерти консалтингової групи «А–95». І якщо другий фактор наразі сприятливий для українських автомобілістів (вартість найпопулярнішої мар­ки нафти «Брент» залишалася незмінною, а високооктановий бензин подешевшав на дев’ять відсотків), то ситуація із курсом долара і справді залишається невизначеною. «З одного боку, нафтотрейдерів можна зрозуміти: вони не можуть спрогнозувати, скільки коштуватиме «зелений» у найближчій перспективі. Тому, аби не прогоріти, закладають у кошторис свої ризики. Додайте сюди ще труднощі з отриманням кредитів, які змушують гуртових продавців пального закладати космічні відсотки у вартість продукту, — пояснює «УМ» керівник Київського міжнародного енергетичного клубу «Q–клуб» Олександр Тодійчук. — Але, на жаль, ми бачимо, що зростання вартості пального на заправках відбувається значно радикальніше, ніж це дозволяють головні фактори. Якщо ж і справді йдеться про змову трейдерів, тоді своє слово має сказати уряд».

Позиція уряду щонайменше дивує. Наприкінці минулого тижня міністр палива та енергетики Юрій Продан назвав нинішнє подорожчання пального спекулятивним. Він обіцяв, щонайменше, стабілізацію цін та чергове запевнення, що Кабмін візьме ситуацію під контроль. В обіцянки уряду віриться слабо. Насамперед тому, що це вже не перше намагання виконавчої влади навести лад на ринку нафтопродуктів. Свого часу було навіть підписано меморандум між урядом та нафтотрейдерами, але гуртові продавці пального невдовзі вийшли з угоди — під приводом того, що гривня стала коштувати значно дороже, ніж обіцяні урядом шість гривень. Наразі з усіх засобів «втручання» у ситуацію Кабмін використовує лише одну: експертно–аналітичну групу, яка ще влітку схвалила: верхня межа вартості бензину А–95 — 7,9 грн. за літр. Утім ці висновки — не наказ, а всього лише рекомендація. До якої можна дослухатися, а можна й ні... Зрештою, з моменту, коли уряд став обіцяти подолати спекуляцію на ринку, вартість А–95 зросла з 5,70 до 8,25. Антимонопольний комітет, який ще кілька місяців тому взявся перевіряти продавців пального, нині завзято мовчить. То логічно виникає запитання: а чи є в нас уряд?

«Сьогодні ніхто не говорить про ще один, дуже важливий, нюанс — якість пального, — продовжує Олександр Тодійчук. — Ми випускаємо надто багато видів бензину, які шкодять двигунам і навколишньому середовищу. Зрештою, несправедливо вимагати за поганий бензин таку високу ціну».

Але найбільша невизначеність панує у прогнозах на майбутнє. Скажімо, консалтингова група «А–95» прогнозує, що вартість бензину в першій половині вересня стабілізується на позначці 7,60—7,80 гривні. «Такій стабілізації сприятимуть мережі, що мають доступ до ресурсів української нафти, що її продали на серпневому аукціоні за цінами, вчетверо нижчими за середньоринкові, — каже директор групи «А–95» Сергій Куюн. — До того ж чимало власників АЗС перебувають на межі банкрутства і тому намагатимуться знижувати ціни за найменшої можливості — аби стимулювати реалізацію».

У віддаленішій перспективі ситуація залежатиме від світової вартості нафти. «Я вважаю, що ціна бареля повільно, але зростатиме, — стверджує Олександр Тодійчук. — Оскільки ж інші, «попутні», проблеми не вирішено, вартість бензину повзтиме догори».