Телеканал «Україна», що починав із роботи центрального офісу в Донецьку і належить одному з найбагатших вітчизняних бізнесменів — Рінату Ахметову, в передвиборчий час не може не привертати увагу. Проте ЗАТ «Телерадіокомпанія «Україна», основним акціонером якої є «Систем Кепітал Менеджмент», не менш цікаве і як телеструктура, що швидко розвивається. Динамічно набирає усе більшу долю аудиторії власне канал «Україна». Порівняно з минулим роком доля телеканалу виросла більше, ніж у півтора раза. Про найближчі й перспективні плани ТРК «Україна» ми говоримо з її генеральним директором Вальдемаром Дзикі.
— Пане Вальдемар, на ваше переконання, чи можна на телеканалах забезпечити в передвиборчий період якийсь середньовиважений показник телереклами всіх кандидатів?
— До цього питання є різні підходи. Перша модель, це коли створюються абсолютно відкриті схеми і кожна політична партія абсолютно відкрито купує ефірний час. Тоді виходить, у кого більше грошей, той може замовити більше реклами. Проте глядач має розуміти, що бачить обличчя каналу, на яке власне канал не впливає. Ми просто займаємося продажем ефірного часу. Уявімо, що одна партія каже, ми заповнюємо вам ефір на 90 відсотків, а для решти залишається 10, бо найбагатша партія платить удвічі більше. Ми, як комерційний блокбастер, хочемо заробляти ці гроші. Ніхто не приховує, що для каналів період виборів — це додаткова можливість заробити гроші. До того ж у кризовий рік, коли ми заробили значно менше.
Друга модель — з державним регулюванням. Коли кажуть — ось вам, хлопці, пропорційний рекламний час. Проте тут постає питання, за яким принципом ділити, коли, наприклад, ми говоримо про президентські вибори, в яких братимуть участь десять кандидатів. За рейтингами? Я не бачу реальної схеми регулювання. Можна говорити про рівність доступу, коли проходить другий тур виборів і залишається два кандидати.
— Тільки криза завадила запуску вашого нового каналу «Новини»? Чи ви не захотіли апробовувати його у передвиборчий період, коли складніше подавати об’єктивну інформацію?
— Для каналу новин немає кращого часу для розкрутки, аніж період виборів. Проблема в тому, що на українському ринку грошей значно менше, ніж було раніше, — «мінус» понад 50 відсотків. Ми призупинили усі великі проекти. У січні ніхто нічого не знав — це буде 30 відсотків падіння ринку чи 60. Тому ми на півроку відстрочили запуск каналу. І добре, що це зробили, бо грошей стало дійсно значно менше.
До кінця року картина тільки більш–менш прояснюється. Хоча прогнози на наступний рік теж не надто оптимістичні.
— Кілька нових проектів каналу активно охоплюють великі міста України. Чому ви зацікавилися регіонами? Це бізнес–інтереси?
— Оскільки зараз криза, важко прогнозувати, проте через рік, два, три в Україні телеканали активно йтимуть у регіони, як це відбувається на медіаринках інших країн. Закордонний досвід свідчить, що регіональні канали беруть від 15 до 20 відсотків грошей з рекламного ринку. Вони — ці канали — абсолютно інші, глядач знаходить у їхніх програмах відповіді на свої, регіональні питання. Канал «Донбас», який ми плануємо запускати, буде каналом східного глядача. Він мало зачіпатиме велику політику, бо в людей є проблеми, якими вони живуть саме там і саме зараз. І регіональним рекламодавцям вигідніше розміщати рекламу для цільової телеаудиторії. Думаю, у майбутньому українське телебачення буде розділено на центральне і регіональне.
Трактовий режим «Донбасу» ми запускаємо з 15 жовтня. Спочатку, місяців два–три, — це буде година ефіру ток–шоу про вибори у сітці телеканалу «Україна». Згодом — запуск самостійного каналу.
— Першим ви охоплюєте східний регіон, бо...
— У нас там усе є: журналісти, що знають проблеми регіону, обладнання. Тож виробництво там не потребуватиме надвеликих затрат.
— Який регіон може бути наступним?
— Коли криза, важко говорити про якісь інвестиції. Якщо гроші будуть, то хотілося б балансувати: якщо є схід, то хотілося б мати захід. Це наша мрія, яку ми не внесли у плани на наступний рік, бо поставили перед собою завдання реалізувати три масштабні проекти — створити новиннєвий, жіночий та міжнародний канали. Якщо ми успішно запустимо їх до кінця наступного року — це буде просто блискуче.
— Керівник каналу «Новини» Оксана Зінов’єва зараз працює над новим проектом ТРК «Україна»?
— Так, Оксана працює над проектом із редактором з Англії, яка робила такий проект на ВВС. Пілот щойно відзняли. Дуже цікаво. Чекаю, коли зроблять монтаж. Перша програма буде з Одеси. Цей проект подорожуватиме. Його суть — можливість звичайних людей із різних регіонів безпосередньо поставити будь–яке запитання, що їх хвилює, учасникам президентської кампанії чи відомим політикам. Думаю, що в період виборчої кампанії людям не вистачає таких прямих діалогів.
— І таку програму–діалог можна зрежисерувати — скерувати у певний бік.
— Ви маєте на увазі, щось «накрутити»? Ми спеціально запросили колег з Англії, в яких великий досвід організації таких програм. На кожну передачу буде запрошено понад сотню людей, які репрезентують структуру населення того чи іншого міста. Спочатку вони писатимуть свої запитання, редактори формуватимуть із них блоки. Людина, яка сидітиме навпроти політика, спочатку ставитиме їй своє заанонсоване питання. Далі у неї лишається право продовжувати розмову на власний розсуд.
Керівництво каналу визначає лише рамкову структуру програм. Як приклад, можна назвати проекти Савіка Шустера.
— До речі, те, що телеканал зараз працює окремо з двома продакшенами — «Істіл студіо» і «Савік Шустер студіо», які минулого телевізійного сезону були одним творчим колективом, — це на руку «Україні»?
— Мені потрібні 6—10 підрядників. Мені їх просто не вистачає. Будь–який конфлікт цікавий журналістам, але він заважає роботі. Мені поталанило: розумні люди з бізнесу сіли за один стіл, домовилися і тепер працюємо. «Істіл» займається розважальними форматами, Савік — своїми.
— У засобах масової інформації можна зустріти інформацію про можливий альянс ТРК «Україна» та каналів Віктора Пінчука. Прокоментуйте ці чутки.
— Можливо, йдеться про альянс із приводу продажів реклами. Зараз відчутно змінюється структура ринку і всі починають думати про те, щоб самим продавати рекламний час. Ми переключили з 1 вересня продажі на власний сейл–хауз. Що буде відбуватися на ринку — достеменно не знає ніхто. Якщо його учасники розуміють, що спільний продаж принесе їм більші прибутки, тоді й створюються різні альянси. Я не виключаю можливості альянсу з будь–яким із каналів. Розмови відбуваються між усіма. І це нормально.
Думаю, для українського медіаринку було б добре, якби не працювала монополія «Інтер–реклами» і на вільних бізнес–інтересах створювалися тимчасові альянси. Це б стимулювало роботу краще, ніж довгострокові договори. Результати нашого договору, що тримає 70 відсотків ринку, плачевні — прибутки телеканалів упали значно відчутніше, ніж в інших країнах.
Вальдемар Дзикі, поляк, на телебаченні більше 25 років. Режисер і продюсер багатьох документальних і художніх фільмів, серіалів і театральних постановок. Засновник двох незалежних кіностудій Dziki Film та In Desert and Wilderness Waldemar Dziki Film Production Ltd. Має кілька десятків нагород різних міжнародних кінофестивалів.
До приходу на ТРК «Україна» був програмним директором і членом Правління одного з найбільших польських телеканалів Polsat.
Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>
Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>
Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>
Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>
Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>
У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>
