Побачити УПА

Показати людей, які боролися за нашу незалежність, — головна мета виставки «Українська повстанська армія. Історія нескорених», що з травня 2008–го по вересень 2009–го об’їхала всі області України. Днями у Службі безпеки України урочисто завершено півторарічний інформаційно–просвітницький тур виставки. «Нашим завданням було донести правду про те, чим був і чим є український визвольний рух», — підкреслив голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко. Тридцять двометрових повноколірних плакатів із фото, кресленнями й текстівками розповідають про найрізноманітніші сторони життя, побуту й боротьби повстанців. Скажімо, про формування кадрів, структуру війська, головнокомандувача Романа Шухевича, закордонні рейди УПА, криївки, жіноцтво у визвольному русі, «протиповстанську боротьбу» (методи, що застосовувало проти повстанців НКВС), про визвольну працю і повстання у радянських концтаборах, про участь упівців в обстоюванні права на українську державність наприкінці 1980 — на початку 1990–х. За словами директора Галузевого державного архіву СБУ Володимира В’ятровича, з сотень персонажів, фото яких є на виставці, в живих лишилося всього кілька.

На виставці вперше представлено чимало документів з архіву колишнього НКВД та донедавна таємних приватних збірок. Це понад 500 фотографій, радянські й нацистські накази, донесення й листівки щодо УПА, внутрішні документи Організації українських націоналістів та УПА. Нагадаймо, що основу виставки було створено на початку 2007 року як частину інформаційної програми Світового ювілейного комітету до 100–річчя від дня народження Романа Шухевича та 65–ї річниці створення Української Повстанської Армії. Ювілейний комітет, у свою чергу, було скликано на виконання Указу Президента № 879/2006 «Про всебічне вивчення та об’єктивне висвітлення діяльності українського визвольного руху та сприяння процесу національного примирення». Виставку створили історики львівського Центру дослідження визвольного руху, що його очолював тоді Володимир В’ятрович. З понад 2000 повстанських фото в архіві Центру досліджень визвольного руху відібрали лише частину. Один з авторів виставки, Петро Содоль, який мешкає в Нью–Йорку, передав цінний архів Лебедя, здавалося б, назавжди втрачений. Виставка бачилася як своєрідний пересувний музей, де об’єктивна інформація представлена таким чином, щоб не нав’язувати глядачеві якісь позиції, а дати йому зробити власні висновки. З початку 2008 року виставку доповнили документами з архіву СБУ, отже, додали близько десяти плакатів з доти невідомою інформацією. І розпочалося нове коло інформаційного туру з правдою про УПА, тепер уже на державному рівні. На підсумковій зустрічі голова СБУ Валентин Наливайченко відзначив нагородами й грамотами громадських діячів, керівників обласних музеїв, працівників Служби безпеки, які допомагали організовувати виставку в областях.

За словами Володимира В’ятровича, у більшості міст під час експонування «Історії нескорених» відбувалися «круглі столи» за участю істориків, краєзнавців, журналістів. Майже у всіх областях матеріали основної експозиції доповнювались документами та експонатами, пов’язаними з історією визвольного руху саме в цьому регіоні.

У Донецьку місцеві журналісти намагалися переконати столичних істориків у колабораціонізмі українських повстанців. Утім навіть невелика кількість документів, представлена на виставці, розвіює ті міфи. «Десятиліттями йшла фальсифікація цієї боротьби і дискусія, чи правильно робили повстанці, що захищали рідну землю, — каже заступник директора Центру національного відродження ім. Степана Бандери Віктор Рог. — І саме робота науковців, дослідників, тих, хто по зернинках збирав цю історію, відкинула звинувачення у колабораціонізмі».

Виставку в різних регіонах, звісно, не сприймали однозначно. У кількох містах прихильники комуністів або ж Партії регіонів намагалися перешкодити експонуванню, у Запоріжжі навіть спробували зірвати один із виставкових плакатів. Усе ж, за словами пана В’ятровича, організатори дуже вдячні Прогресивній соціалістичній партії Вітренко, яка розрекламувала виставку, розмістивши на своєму сайті графік її проведення в різних містах. «Показово, що серед відвідувачів виставки, які цікавилися — абсолютна більшість молодих, — каже директор архіву СБУ. — В Одесі був кумедний випадок. Перед приміщенням, де експонувалася виставка, стояли кілька молодих людей з плакатом «УПА — ето фашизм!». Я запитав у них, як розшифровується «УПА». Вони не знали, засоромилися й зізналися: «Нам сказалі прійті — ми і прішлі». Як на мене, це є свідчення, що інформацію потрібно доносити. А люди вже самі здатні розібратися — чи зрадники повстанці, чи герої».

Загалом із виставкою ознайомилося близько 70 тисяч відвідувачів. Здавалося б, не так багато, адже в країні мешканців понад 46 мільйонів. Утім деякі захід­ноукраїнські музеї та Сумська обласна державна адміністрація закупили копії виставки для постійного експонування. А один меценат закупив виставку для Донецька. Тим часом СБУ продовжує інформаційну працю. Валентин Наливайченко повідомив, що дослідження визвольного руху відбуватиметься у Службі безпеки України на постійній основі. Зокрема в Академії СБУ викладання історії вже сьогодні базується на правдивих матеріалах.