І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Юлія Тимошенко проводить агітаційну кампанію. (Фото з сайту www.tymoshenko.com.ua.)
Плановими та позаплановими зборами представників регіональної влади напередодні виборів уже нікого не здивуєш. Адже хто, як не вони відповідають за симпатії значної частини виборців — подумали очільники держави й «пішли в народ». Перед вихідними пройшло аж дві наради: з головами сільських та селищних рад поговорили й Президент, і Прем’єр–міністр. Проте якщо Віктор Ющенко у спілкуванні з сільськими посланцями від областей намагався озвучувати реальні кроки покращення ситуації на селі, то Юлія Тимошенко навіть зібралась закон порушувати, не посоромившись озвучити такий намір перед масовим зібранням, — і все винятково в інтересах селян.
Свою зустріч із «селянами» головний урядовець країни почала, як завжди, емоційно. «Є такі села і селища в Україні, де видатки були занижені в 11 разів відносно того, що вони мусили реально мати. Це трагедія України», — патетично «відкрила» нараду Прем’єр–міністр України Юлія Тимошенко. «І коли сьогодні занепадають села, селища і міста, то причина одна: по–перше, у вас немає влади політичної, по–друге, у вас немає влади фінансової. Перший пріоритет — фінансові ресурси, які, на жаль, від вас відмежовані», — зазвучав голос Прем’єрки.
Звинуватила вона, за звичкою, Президента: він, мовляв, заветував нову версію бюджетного кодексу. Адже згідно з нею, місцевим владам обіцяно золоті гори: за розрахунками урядовців, новий бюджет збільшить фінансування «на місцях» на 68,5 відсотка — більш як на 11 мільярдів гривень. «Це не за рахунок роздування бюджету, а за рахунок перерозподілу доходів», — пояснила Юлія Тимошенко. Так, на місцях планували залишити 50 відсотків податку на доходи фізичних осіб, і ще по 100 відсотків податку за землю, збору з власників транспортних засобів і збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Однак придумувати собі труднощі, а потім долати їх — «фішка» очільниці уряду. Тож, незважаючи на вето, Прем’єр–міністр збирається формувати бюджет на 2010 рік на новій основі. «Ми зобов’язані мати абсолютно революційний бюджет щодо сільських та селищних громад», — заявила вона. І з радістю додала, що на заваді райдужним планам не стане навіть блокування трибуни парламенту Партією регіонів. «Ми знайшли шлях, як залишити блокування окремо, а нормальну роботу Верховної Ради окремо. Нам потрібно кілька тижнів, щоб довести до кінця всі нормативні документи, зробити всі необхідні процедури, і ми будемо нормально голосувати», — загадково пообіцяла вона.
Голова уряду побачила аж три шляхи прийняття нового бюджетного кодексу. Перший: Верховна Рада приймає бюджет, і Президент його підписує. Другий: Президент не підписує бюджет, сформований на новій основі, але його підписує новий Президент уже на початку лютого. Крім того, «новий Президент може просто відкликати вето. Для цього не потрібно 300 голосів».
І третій шлях: якщо Президент накладе вето на бюджет, то уряд своїми постановами у межах чинного бюджету забезпечить те фінансування, яке передбачено новим бюджетним кодексом, — наголосила Юлія Тимошенко. Проте юристи уже зараз ставлять під сумнів законність такого варіанту. Адже у статті 96 Конституції України чітко вказано: «державний бюджет України встановлюється винятково законом і затверджується Верховною Радою». Проте такі тонкощі Прем’єрку не бентежать.
«Ви як голови селищних рад повинні зрозуміти, що не популізмом можна лікувати клініку, яка існує на рівні місцевих фінансів. Це потрібно робити через встановлення чітких ясних принципів», — відзначив Президент України Віктор Ющенко на «своїй» зустрічі з головами сільських і селищних рад.
Він звернув увагу на надмірну політизацію бюджетного процесу. «Мене дуже непокоїть, що популізм зайшов у дуже чутливу сферу державних фінансів. По суті, втрачений контроль над державним бюджетом і, особливо, над формуванням його дефіциту», — наголосив Віктор Ющенко.
Щоб приховати невиконання бюджету, уряд щомісячно вдається до коригування планових показників, зазначив Президент. Так, Державна податкова адміністрація і Митна служба щомісячно не виконують свої показники на 20 відсотків. Збір податків наперед став звичайною практикою — їхній об’єм досягнув 12 мільярдів гривень. Аналогічна ситуація з відшкодування ПДВ — бюджет винен бізнесу близько 15 мільярдів. Державний борг вперше досягнув 185 мільярдів гривень. Все це — «безпрецедентні кроки, які посилюють кризу», — констатував голова держави.
Уникнути погіршення ситуації можна лише сформувавши нормальний, фінансово грамотний бюджет на наступний рік. «Що ми чекаємо 15 вересня, в останній день подачі бюджету країни? Чия це імпровізація буде? Колективного органу країни, інституту уряду? Так, для цього потрібно йти чітко згідно із законом і Конституцією. Це свідчення того, що бюджетний процес став заручником політизації, гине професійність, законність організації цього процесу», — підкреслив Віктор Ющенко. Він також додав, що «добиватиметься того, щоб бюджетний процес проходив відповідно до процедури».
Щоб покращити ситуацію на селі, достатньо посилити місцеве самоврядування та раціонально розподіляти бюджет, вважає Президент. «Ми повинні сформулювати ясний підхід, як у політичній, так і в економічній конструкції. Поки Київ перебиратиме левову частку фінансів, які належать до функції місцевого самоврядування, ми не впораємося з корупцією», — вважає він.
Віктор Ющенко також послався на положення запропонованого ним проекту змін до Конституції та закликав сільських і селищних голів дати свої пропозиції щодо реформи місцевого самоврядування. «Тільки самі голови сільських та селищних рад можуть точно знати, чого потребують їхні регіони і населені пункти. А, значить, ніхто краще за них не сформулює відповідні законодавчі ініціативи», — переконаний Віктор Ющенко.
Пропозиції голів сіл та селищ будуть сформовані у законопроекти, які Президент «готовий внести у позачерговому порядку». Він навіть закликав п’ять–сім осіб із числа учасників наради на кілька днів залишитися в Києві, щоб чітко визначити необхідні на місцях «лінії реформ» місцевого самоврядування. «Я вважаю, що це була одна з великих помилок 2005 року, що ми програли адміністративно–територіальну реформу», — відзначив він.
За звичкою, Прем’єр–міністр не обмежилась однією хорошою новиною: одного бюджету недостатньо, покращувати життя села все–таки треба масштабно, наступаючи «по всіх фронтах». Тож, щоб остаточно «задобрити» сільську владу, урядовці обіцяють: для селян — покращити медичне обслуговування і забезпечити всіх охочих газом, для фермерів — створити кооперативи і завезти японські молокозаводи.
Так, за словами очільниці уряду, найближчим часом в Україні почнуть будувати нові уніфіковані фельдшерсько–акушерські пункти (ФАП). «Ми разробили програму, яка буде виконуватись протягом 1,5 року. Ми почнемо будівництво уніфікованих будинків за канадською технологією: у них на першому поверсі буде ФАП, а на другому — достатньо пристойне житло для медпрацівників. Ці будинки будуть із кондиціюванням, з усіма інженерними комунікаціями. Всі необхідні контракти підписані», — відзначила Юлія Тимошенко.
Окрім того, за півроку в Україні добудують 449 місцевих газопроводів. «Ми вже з 1 вересня почали добудовувати всі ці газопроводи. Цим займається НАК «Нафтогаз України» — він буде повністю з кожним сільським та селищним головою тримати контакт. А контролювати процес буду я», — прояснила ситуацію Юлія Тимошенко.
Не змогла промовчати Прем’єрка й про розвиток обслуговуючих сільгоспкооперативів, для яких «прийняли всю необхідну для цього нормативно–правову базу». Юлія Тимошенко відзначила, що розвиток обслуговуючих кооперативів допоможе забезпечити українців дешевим молоком, м’ясом та овочами. Адже через недостатньо розвинену інфраструктуру зі збуту сільгосппродукції селяни зазнають збитків, через реалізацію молока посередникам особисті господарства щорічно недоотримують близько 27 мільярдів гривень, а від діяльності посередників із продажу свинини та яловичини — близько 17 мільярдів, підрахувала Юлія Тимошенко.
Возити молоко будуть нові молоковози. «Підписані домовленості з Канадою, Південною Кореєю та Японією щодо забезпечення спільного виробництва молоковозів», — «нанизувала» солодкі пункти голова уряду.
Проте особливою популярністю серед аграріїв такі молоковози поки не користуються. «Купувати японські молоковози не планую. Адже від «наших» вони відрізняються лише тим, що мають більшу швидкість — більше 100 кілометрів за годину. Тобто може швидше довезти молоко до одного з заводів. Проте з нашими дорогами навіть іноземний молоковоз не розженеться. У результаті — змушений вкладатись у ті ж 70—80 кілометрів за годину, що й вітчизняні», — розказав «УМ» генеральний директор ЗАТ «Молочний альянс» Сергій Вовченко.
Політичні опоненти розцінили такі масштабні проекти як «політичний хабар». Зокрема, «спробою політичного підкупу» назвав Віктор Ющенко проведення масових зборів голів сільських та селищних рад, на які витрачається багато бюджетних коштів. «Вашим салом по ваших губах будуть водити», — сказав він.
І одночасно закликав голів сільських та селищних рад залишатися поза політикою. «Голови сільських та селищних рад можуть мати особисті політичні погляди, але їхні об’єднання повинні залишатися поза політикою», — підкреслив Президент.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>