Карликові страждання

08.09.2009
Карликові страждання

Артем Мілевський найбільше постарався для розгрому Андорри. (Фото Олександра ПРИХОДЬКА.)

Власне, сама суботня гра між національними командами України й Андорри великого інтересу не становила. Питання полягало лише в тому, скільки ж м’ячів господарі «відвантажать» «карликам». У під­сумку навіть великий рахунок побачення з піренейцями — 5:0 — не додав оптимізму перед завтрашнім двобоєм із білорусами в Мінську. Захоплення на трибунах стадіону «Динамо» викликала переважно не гра «синьо–жовтих», а дії... латвійського рефері Андрейса Сіпай­ла, який не соромився раз по раз «ображати» гостей штрафними.

За межами поля теж було багато цікавого. Скажімо, за матчем стежили два президенти УЄФА — нинішній, француз Мішель Платіні, й попередній, швед Леннарт Юханссон. Як і колишній наставник «Динамо» Юрій Сьомін, вони приїхали на святкування 60–річного ювілею президента ФФУ Григорія Суркіса (загалом у Кончі–Заспі гуляли 650 гостей!). Щоправда, київські фанати запаленими на трибуні й кинутими на поле фаєрами дещо підмочили свій авторитет в очах Платіні та інспекторів УЄФА, котрі теж були на цьому матчі.

 

Де ви, майстри пасу?

Керманич української збірної Олексій Михайличенко зі стартових хвилин випустив на поле двох дебютантів. Півзахисник «Шахтаря» Василь Кобін, котрий влітку переїхав до Донецька з «Карпат», грав ближче до лівого флангу. Там же його підтримував киянин Андрій Ярмоленко — як і в схемах «Динамо», номінальний форвард виконував функції атакувального півзахисника. На підступах і в самій штрафній товклися аж три нападники— Воронін, Мілевський і Шевченко. Причому якщо динамівці постійно намагалися пропонувати себе партнерам, то одесит на полі загубився.

Цій компанії групи атаки фактично допомагав лише Гусєв. Адже Тимощук за звичкою надавав перевагу захисту, а від Кобіна чекати феєричної гри було не варто. І хоча Мілевський із Вороніним у пошуках м’яча часто відходили назад, відсутність у складі майстрів пасу (скажімо, Ротаня, Калиниченка чи Назаренка) давалася взнаки. Особливо в другому таймі, коли наші під свист трибун катали м’яч у центрі поля. Тоді новоспечений каталонець Чигринський відважився підійти поближче до воріт суперника й завдати чи не єдиного небезпечного дальнього удару за весь матч — воротар у красивому стрибку перевів «снаряд» на кутовий.

Завдячуючи судді

Завдячувати ж великому рахунку в грі з піренейськими любителями українці мають артистичному таланту Мілевського та сприятливому для нас настрою арбітра з Латвії. Сіпайло виявився гарним послідовником свого земляка Романа Лаюкса, котрий також відомий прихильністю до футбольної України.

У першому таймі «синьо–жовті» змарнували купу моментів (лише в поперечину влучали тричі), та все ж двічі засмутили андоррців. Простріл із кутового вдалим ударом замкнув новобранець Ярмоленко. І лише в доданий суддею до першого тайму час вдалося відзначитися вдруге: Міля «намалював» порушення правил, а потім головою замкнув навіс зі штрафного.

По перерві справа йшла сутужніше, аж поки Сіпайло не почав призначати 11–метрові. Помилку арбітра в першому випадку визнав навіть сам «артист» Мілевський; у двох наступних випадках питань виникало менше. Хай там як, тріо наших форвардів успішно скористалося своїми шансами зрівнятися зі збірною Хорватії за різницею м’ячів. Утім, аби завтра здолати білорусів, нашій команді доведеться пошукати значні внутрішні резерви для посилення гри.

 

ПІСЛЯМОВА

Олексій Михайличенко, головний тренер збірної України:

— Завжди важко діяти проти команд із насиченим захистом — надто ж коли вони грають за однаковою простою тактикою впродовж багатьох років. Ми намагалися розхитати цю стіну оборони Андорру швидкими переводами м’яча з флангу на фланг. Гості демонстрували непоганий колективний відбір м’яча, хоча майстерності їм явно бракувало. Мої ж підопічні не реалізували багато гольових моментів, але, гадаю, ні в кого не викликає сумнівів, що тактику ми обрали правильно.

Давід Родріго, головний тренер збірної Андорри:

— Звісно, ми знали, що українці сильніші за нас. Єдине, чого не очікували, так це того, що арбітр практично всі епізоди трактуватиме на користь суперника й при кожній нагоді призначатиме пенальті. Саме через це ми сьогодні й пропустили п’ять м’ячів, а не три, як зазвичай.

Андрій Ярмоленко, дебютант збірної України:

— Я гадав, що андоррці хоча б намагатимуться грати в пас, тому мене здивувало, що вони просто вибивали м’яч подалі від воріт і знову ставали в захист. Не очікував, що так можна діяти на рівні збірних.

Анатолій Тимощук, півзахисник збірної України:

— Для перемоги в Мінську нам потрібно реалізовувати свої моменти краще, ніж ми робили це в зустрічі з Андоррою. І обов’язково проявити самовідданість, якою славиться наша збірна, адже білоруси — гідні суперники з солідним досвідом матчів високого рівня.

 

ТАБЛО

Відбірковий турнір чемпіонату світу. Європа. Група 6

Україна — Андорра — 5:0

Голи: Ярмоленко, 18; Мілевський, 45+2, 90+1 (пен.); Шевченко, 72 (пен.); Селезньов, 90+4 (пен.)

Україна: П’ятов, Мандзюк, Чигринський, Кучер, Тимощук, Гусєв (Гай, 70), Кобін, Воронін (Селезньов, 65), Ярмоленко, Шевченко (Гоменюк, 81), Мілевський.

Андорра: Гомес, Айяла, Мартінес, Сонехе, Сильва, Валес, Пуйоль, Вієйра (Ескура, 76), Тоскано (Морейра, 84), Хіменес, Морено (Х. Гарсія, 82).

Суддя — Сіпайло (Латвія)

Попередження: Воронін, 25 — Пуйоль, 34; Валес, 90; Аяла, 90+4

Київ, стадіон «Динамо» ім. В. Лобановського, 17 000 глядачів

Хорватія — Білорусь — 1:0 (Верховцов, 24 (у свої ворота); Срна і Вукоєвич відіграли всі 90 хв.)

Турнірна таблиця:

І В Н П М О

1. Англія 7 7 0 0 26–4 21

2. Хорватія 8 5 2 1 16–7 17

3. Україна 7 4 2 1 14–6 14

4. Білорусь 7 3 0 4 15–11 9

5. Казахстан 7 1 0 6 7–22 3

6. Андорра 8 0 0 8 2–30 0