Ашир у жіночому царстві

У крутому норові засновника й керівника відомого не тільки в Україні ПП «Парафармація» Ашира Какамурадова довелося пересвідчитись «наживо» минулого тижня. Традиційна східна гостинність була несподіваною: «Викіньтє етого журналюгу отсюда нах...», а далі — потік відбірного російського мату. Щоправда, охоронці–будівельники аксакала Ашира, які мали мене «викінуть», виявились більш адекватними, відтак і пальцем не поворухнули. Пізніше один із них навіть вибачився за агресивну поведінку свого «патрона». Хоча моя провина полягала лише в тому, що, показавши редакційне посвідчення, хотів почути думку Ашира Балійовича щодо його доволі натягнутих, якщо не сказати більше, стосунків із сусідами з вулиці Дражинського, 29 і 31а. Через що вони, власне, й зателефонували на корпункт «УМ».

Як з’ясувалося, «провізор–фітолог, травник із 20–річним стажем і досвідом» (так про нього пише преса) — мастак розпускати не тільки язика, а й руки. Ось що мені розповіла заплакана Світлана Можаєва, котра мала «щастя» зустрітися із сусідом буквально за декілька хвилин до моєї появи у цьому ялтинському «шанхаї»: «Я город поливала, коли він зайшов на мою територію (приватизовану присадибну ділянку. — Авт.). Запитую: чого ти тут ходиш? А він з усієї сили мені ногою в живіт, аж я відлетіла до стіни».

Потім у молодої жінки медики зафіксують перелом ребра й численні забиття тіла. Як цього разу відреагує міліція (до слова, оперативна група разом із дільничним, майором Віктором Бондаренком за моїм і окремо Світланиним викликами прибула на місце інциденту лише через дві години. — Авт.), можна тільки здогадуватись. Досі вона обмежувалася лише складанням адмінпротоколів про дрібне хуліганство з боку пана Ашира та накладанням штрафу у розмірі аж трьох неоподаткованих мінімумів. Щоправда, тоді знаний травник удавався лише до нічних телефонних погроз на адресу іншої сусідки — Алли Мамадалієвої. Іншу сусідку, Наталю Мухаєву, брутально ображав у присутності її малолітньої доньки. На скарги Олени Волосянової з аналогічного приводу правоохоронці взагалі не відреагували. « Я боюся за своє життя, життя сина, — бідкається жінка, — ми втомилися від постійних погроз, серед ночі грюкають у двері, або й каміння у шибки летить».

А 23 березня у цьому скандальному дворі знайшли з проламаним черепом 37–річного брата Наталі Мухаєвої. Через день він помер у реанімації. За словами жінки, слідство ніхто не проводив. Сказали лише, що трагедія сталася через «невстановлене» падіння...

Причина дворового напруження на Дражинського, 29 відома багатьом. Какамурадов будь–що намагається розширити і закріпити свої володіння під пальмами і фіговими деревами, до речі, всього за 23 метри від Массандрівського пляжу. Його ж сусіди, до яких він «вклинився», чинять відчайдушний спротив. Адже одним сусід замурував вікна з сонячного боку, іншим — продірявив стіни й дах. Прикметно, що починав пан Ашир із придбання, по суті, літньої кухні з навісом площею декілька квадратів. А через рік уже «відбабахав» над ними ще три поверхи. Судячи з усього, з «прицілом» на міні–готель закритого типу. Забудовника намагалися зупинити штрафами різні інстанції (інспекція Державного архітектурно–будівельного контролю в АРК, КП «Міська ремонтно–експлуатаційна організація»), позаяк «реконструкцію» вели без необхідних дозволів. Але собаки гавкали, а караван ішов.

Метикуватий провізор наприкінці 2008 року узаконив усі три добудовані поверхи в Ялтинському суді. Про це випадково довідалась Алла Мамадалієва, зокрема, про те, що позивач начебто представив у суді документи з підробленими підписами деяких сусідів. Як дипломований юрист вона зробила все, щоб те рішення Апеляційний суд Криму все ж скасував і повернув справу на повторний розгляд. Проте жінка сьогодні не певна, що новий вердикт буде на їхню користь. Мовляв, опонента «кришує» один із впливових депутатів–«регіоналів» Ялтинської міськради, причому колишній міліцейський начальник зі зв’язками. «Наше життя з появою у дворі Какамурадова перетворилось на справжнісіньке пекло, — зітхає молода жінка, — а ми боремося з вітряками».

Зі своїми бідами вона напряму зверталася до міністра МВС Юрія Луценка, писала в Генпрокуратуру і безліч разів у місцеві інстанції. У неї вже цілий стос офіційних відповідей: Іван киває на Петра, а Петро — на Івана. Що тут скажеш: подібне безсилля властей, схоже, тільки додає наснаги імпульсивному Аширу Какамурадову.