На кожного рухівця — десять «топтунів»

Двадцять років тому, 8—10 вересня 1989–го, в Києві відбувся установчий з’їзд громадських активістів різних політичних поглядів (від ліберальних комуністів до радикальних націоналістів) під назвою «Народний рух України за перебудову». НРУ зробив вирішальний внесок у здобуття Україною незалежності і згодом став партією. Напередодні святкування 20–річчя Народного руху Служба безпеки України зробила власний подарунок: розсекретила архівні документи КДБ СРСР, зібрані наприкінці 1980–х років, з приводу діяльності НРУ.

Частину з них оприлюднили позавчора під час громадських слухань у СБУ. Охочі можуть ознайомитися з усім масивом (усього віднайдено 250 документів КДБ про ситуацію в Україні наприкінці 1980–х — початку 1990–х років) у системі Відкритого електронного архіву СБУ, який є в кожному обласному центрі. Окремі матеріали з архіву також буде представлено 12 вересня на виставці у Національному Палаці «Україна». Крім того, СБУ спільно з Інститутом історії НАН України готує до видання збірку цих документів. На Володимирській, 33 зазначають, що це лише незначна частина документів, адже більшість із них втрачено. Матеріали КДБ про І та ІІ з’їзди НРУ і найважливіші рухівські акції було знищено ще в травні 1991 року. Існують гіпотези про вивезення частини документів у останні дні існування СРСР до Москви.

За словами директора архіву СБУ Володимира В’ятровича, розсекречені матеріали показують умови відро­дження української незалежності 1991 року, розповідають про створення та діяльність НРУ. Співробітник архіву Олександр Лошицький особливо вказує на документи другої половини 1988 року, в яких КДБ з острахом інформував Компартію про перші ініціативи створення в Україні широкого громадського об’єднання, аналогічного прибалтійським народним фронтам. «А вже створення Руху в 1989 році сприйнялося з великим ентузіазмом по всій Україні, — каже Лошицький. — Зокрема, документи КДБ інформують про активну діяльність осередків Руху в Київській, Дніпропетровській, Черкаській, Харківській, Хмельницькій та Кримській областях».

Доповідні записки свідчать, що КДБ цілеспрямовано перешкоджав діяльності активістів Руху. Перш за все, це стосується В’ячеслава Чорновола, братів Горинів, Івана Геля. В архіві повно вказівок щодо Чорновола: «дальнєйший контроль за повєдєнієм», «компрометация срєді єдіномишлєнніков» тощо. Активний учасник тих подій письменник Іван Драч пригадує, наскільки серйозним був опір з боку влади: на півтори тисячі учасників з’їзду рухівців було мобілізовано 15 тисяч правоохоронців!