З короною і без

Від сьогодні зі спокійною душею і словами «ні пуху ні пера» можна надсилати свої щойно написані рукописи романів, п’єс, кіносценаріїв і віршів на конкурс «Коронація слова». Перемога не головне — таких висновків можна дійти після прес–конференції, де організатори конкурсу — Юрій і Тетяна Логуші — підбивали підсумки про видані твори після «Коронації слова — 2008». У кожній із чотирьох номінацій по три премії і, відповідно, стільки ж лауреатів. Якщо творця при параді урочисто викликають на сцену під час церемонії нагородження в Театрі Франка і вручають конвертик із заслуженою премією, очевидно, що він сподівається найближчими місяцями побачити свій твір на полицях книгарень, на екранах чи сцені.

Минув уже дев’ятий за рахунком конкурс «коронованих» і вималювалась досить цікава картина — члени журі добросовісно вибирають кращі, на їхню думку, твори, які видавці часто ігнорують, натомість починають перекидати архіви відкинутих рукописів і успішно їх видавати. Так сталося з непоміченим рукописом «Пів’яблука» Галини Вдовиченко, яка цього року взяла Гран–прі за роман «Тамдевін» (на конкурс відсилався під назвою «Замок Гербуртів»). За нього, до речі, між видавцями точилася війна. Відразу розхапали рукописи переможців Максима Кідрука «Мексиканські хроніки. Історія однієї Мрії» та Юрія Сороки «Іван Богун». Презентація свіжоспечених книг відбудеться на Львівському форумі видавців.

Видавці на списку переможців не зупинилися і зробили ставки на нові імена. Їхній вибір — роман «Світ тримається на...» Людмили Іванцової, «Потойбічна суперниця» Михайла Рошка, «Рожевий і ще раз рожевий» Христини Лукащук, «Фіолетові діти» Маріанни Маліни, «Обре, сховайте добре!» Костянтина Когтянця, «Танці шайтана» Юрія Логвина, «Язиката хвеська» Андрія Кокотюхи, дитяча аудіокнига «Король буків» Сашка Дерманського. Восьмиразовий переможець «Коронації слова» Андрій Кокотюха свою «Язикату хвеську» подавав як кіносценарій і став дипломантом. Видавництво «Країна мрій» оцінило його цікаву ідею, котру недооцінило журі, і запропонувало переписати на роман.

«Вийшов продукт масового споживання, не позбавлений інтелекту. Це жанрова література, яка буде конкурувати. Журі робить помилку, що вибирає високе мистецтво, а видавці якраз виграють на бракованих рукописах», — із прихованою образою на переможців пояснює систему популяризації книг Кокотюха. Марію Влад номіновано за роман про Святу Родину «Святий Йосиф Обручник». «Моя книга вийшла дуже якісною. Сама сиділа у друкарні й контролювала кожен крок. Правда, тираж невеликий, усього тисяча примірників. Видала їх власним коштом. Хотіла б, щоб тепер помітили цю книгу видавці й розповсюдили більшим накладом. Її читатимуть як дідусі, так і школярі, адже всі шукають Бога», — каже переможниця Марія Влад.

Кумедна ситуація вийшла з романом «Потойбічна суперниця» Михайла Рошка. Два роки тому цю книгу я вже отримувала в подарунок від автора, а тут, бац, і її рукопис, ніби нічого не друкувалося, відбирає видавець. «Справді, вона виходила в Ужгороді. Але тільки для своїх. Це не рахується. Тепер її читатиме вся Україна. Зараз дописую любовний роман. Це буде бомба. Сподіваюся закінчити до Нового року і відіслати на «Коронацію слова», — анонсує свою участь Рошко.