Книжки по осені читають

Одразу після Дня знань посипалися книжкові ярмарки. Після офіційного канікулярно–відпускного фінішу, не гаючи жодного осіннього дня, видавці всього світу звітують, як вони провели літо і що «запасли» на зиму. Учора в Москві на території Всеросійського виставкового центру відкрилася ХХІІ Московська Міжнародна книжкова виставка–ярмарок, причому в період кризи якраз добудували новий, 75–й, павільйон, бо в останні роки тільки й чути було нарікань на те, що площі ВВЦ не відповідають масштабу виставки. Сьогодні в Китаї стартує ХVI Пекінська книжкова виставка. І перша, й друга закінчуються 7 вересня. А 10 вересня в міжнародному книжково–ярмарковому календарі стоїть наш Форум видавців у Львові, теж 16–й. Потім 10—20 вересня триватиме 14–та Бієнале книги в Ріо–де–Жанейро, з 24 по 27 вересня пройде книжкова виставка у шведському Ґетеборзі, з 7 по 9 жовтня — міжнародна виставка в Мадриді, і вже 14—18 жовтня — книжковий ярмарок №1 у світі — Франкфуртський.

Україну представлятимуть Табачник і Толстоухов

«Круглий стіл» на ММКВЯ на тему «Що ми втрачаємо, якщо не беремо участі? Як російським учасникам працювати на зарубіжних ринках» більш ніж актуальний і для українських видавців. Утім наші фахівці обговорювали цю тему на львівському Форумі два чи три роки тому, і що це їм дало? Цього року статус Почесного гостя виставки в Москві отримала Індія — 2009 рік у Росії проголошений Роком Індії, тож на площі майже 1000 квадратних метрів «пройдуть парадом» 60 діячів індійської культури, буде концерт і програма «Сучасне індійське кіно» (головна візитка Індії, що б там не казали), експозиція, присвячена Ганді тощо. Вперше на ММКВЯ ввели новий статус — Центральний експонент, і в ньому дебютує Болгарія. Україну, яка була почесним гостем минулого року, на Московському ярмарку представляє Державний комітет телебачення й радіомовлення України, який сформував єдиний національний стенд із 500 найменуваннями книжок, якщо вірити офіційній інформації на сайті Держкомітету. Свою продукцію на виставці представлятимуть видавництва «Либідь», «Грані–Т», «Фаріон», «Фенікс», «Картографія», «Кріон», «Фоліо», ВАТ «Волинська обласна друкарня» тощо — благо, дер­жава виділила цього року на участь у міжнародних книжкових форумах 740 тисяч гривень. «До проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про участь у 2009 році вітчизняних підприємств, установ та організацій у виставкових заходах за кордоном» внесено Мінську, Московську та Франкфуртську міжнародні книжкові виставки. Також за рахунок державних коштів частково фінансується Форум видавців у Львові» — написано на сайті Держкомітету. Серед переліку українських видавництв, представлених у Москві, ми не знайшли потужну «А–Ба–Бу–Га–Ла–Ма–Гу», книжки якої є окрасою будь–якої експозиції. «Це вже буде 4–й рік, як ми не беремо участі в Московській Міжнародній книжковій виставці, — каже директор видавництва Іван Малкович. — Хоча до того неодноразово мали там свій окремий стенд. Загальнополітична ситуація в Москві не дуже надихає туди їхати, немає охоти. У мене все в житті йде від внутрішнього бажання, а можливість заробити гроші — це все ж другорядне».

Головними подіями української частини виставки названо презентації серії книг «Україна: історія великого народу» за участю ініціатора і спонсора проекту Анатолія Толстоухова, глобального (за назвою принаймні) видання «Все о России» (видавництво «Фоліо»), яке особисто презентуватиме керівник авторського колективу, нардеп Дмитро Табачник, та книги «Виктор Черномырдин: «Хотели, как лучше...» видавництва «Грані–Т». «Співпраця з Віктором Степановичем Черномирдіним почалася з того, що йому дуже сподобалася наша книга «Петербургские повести Н.В. Гоголя» з ілюстраціями Юрія Чаришнікова, котра минулого року на 5–му конкурсі «Искусство книги» на ММКВЯ отримала Гран–прі, — каже шеф–редактор видавництва Діана Клочко. — Для книжки «Виктор Черномырдин:» Хотели, как лучше...» ми розробили несподіваний дизайн — окрім нових фотографій Черномирдіна, там є і спеціально розроблені графічні заставки до кожного розділу». «УМ» поцікавилася у пані Діани накладом книги, але відомий видавець сказала, що це, по–перше, комерційна таємниця, а по–друге, українське законодавство дозволяє не вказувати наклад і рік видання книжок. На запитання, чи продаватиметься твір багаторічного посла Росії в Україні власне в Україні, у «Гранях–Т» відповіли, що якраз над цим вони зараз і думають. Але заанонсованої в усіх російських ЗМІ, на сайті ярмарку і на сайті нашого Держкомітету презентації книжки за участі героя — не буде, остаточне рішення про її скасування прийняли у вівторок. «А чому?» — запитали ми в пані Діани. «Тому що я не їду до Москви».

Втрата від скасування презентації книги Черномирдіна для журналістів непоправна — скількома перлами могли б поповнитися блокноти колег! Зате інший політичний діяч Юрій Лужков виступить у ролі письменника — він виявився мистецтвознавцем і представляє книгу «Искусство, которое нельзя потерять. Народные художественные промыслы России: расцвет, упадок, перспективы возрождения». А президент невизнаної республіки Південна Осетія Едуард Кокойти представить експозицію «Південна Осетія — рік потому. Хроніка серпневої війни». Отакі–от політичні акценти.

На тлі сотень презентацій і видавничих новинок російські фахівці найважливішим називають перше повне зібрання творів Андрія Платонова видавництва «Время» і нарікають на тенденцію продукування книжок, які швидко розкуповують, і дефіцит серйозних новодруків.

Львів поза кризою

А за тиждень стартує і наш найголовніший книжковий ярмарок — Форум видавців у Львові, який у культурному ландшафті міста приходить на зміну Тижню актуального мистецтва та фестивалю «Парад левів». Як завжди, у програмі Форуму цікавих подій більше, ніж годин у добі і клонувальних можливостей організму. На Форумі буде цікава польська програма — презентація книги головного редактора «Газети виборчої», відомого громадського діяча, історика Адама Міхніка «У пошуках свободи» та книги «Волинь. Дві пам’яті», упорядник Марцін Войцєховський. Пан Міхнік також візьме участь у дискусії «Чи потрібна європейцям свобода», разом із Егідійусом Алєксандравічусом (Литва), Алєксєєм Цвєтковим (Росія/США) та Оксаною Пахльовською (Україна/Італія). Важливу і цікаву новинку представить видавництво «Літопис» — до 100–річчя від дня народження одного з найвизначніших українських ліриків ХХ століття Богдана–Ігоря Антонича «Літопис» видав повне академічне зібрання творів поета. Літературною зіркою Форуму буде норвезький письменник Юстейн Гордер, автор таких бестселерів, як «Світ Софії» та «Помаранчева дівчинка». Він представить свій новий роман «Замок у Піренеях», перший іноземний переклад якого виходить українською. За 100 кілометрів від Львова у замку Гербуртів «Нора–друк» презентуватиме два надзвичайно вдалі романи своїх авторок — «Замок Гербуртів» Галини Вдовиченко та «Слуга з Добромиля» Галини Пагутяк. 75 поетів терзатимуть львівську ніч і емоції літературоцентричних натур у рамках Четвертого міжнародного літературного фестивалю. До поетів приточені 14 кураторських проектів і два музичні гурти. Перерахувати все найцікавіше складно ще й тому, що наразі немає повністю зверстаної програми Форуму.

Утім криза вносить свої корективи, видавництва почали ще ретельніше рахувати гроші. Наприклад, серед учасників Форуму немає молодого, але іменитого, креативного і заслуженого видавництва «Грані–Т». Чому? «Тому що нам це невигідно, — каже шеф–редактор видавництва Діана Клочко. — Затрати на те, щоб поїхати у Львів, зняти кілька квартир, оплатити харчування для наших працівників, транспортувати неспродані книги назад — дуже суттєві. Ми порівняли минулорічний виторг і необхідні цьогорічні затрати і ледь виходимо «на нуль». А потім, після ярмарку, ще відхекуватися від, ми всі знаємо, яких умов праці у Палаці мистецтв... Тому вирішили, що два серпневі ярмарки у Києві комерційно вигідніші, ніж один, надзвичайно іміджевий, вересневий, але у Львові».

«Якщо у Львів їхати не вигідно, то куди ж вигідно? — каже Іван Малкович, директор видавництва «А–Ба–Ба–Га–Ла–Ма–Га». — У Львові можна зазнати різних вигод. Або не зазнати. Це вже як пощастить. Головне, щоб не було дощу. Ми веземо цього року дуже важливі і серйозні книжки. Наприклад, енциклопедію «Український космос», над якою працювали 5 років. Змістове наповнення цієї книжки викликає вмотивовану гордість за українців, які зробили серйозний внесок у практичні космічні дослідження людства. Це наша перша енциклопедія. Таких великих за форматом книжок ми ще не видлавали. Будемо презентувати й «Дитячу євангелію», яку письмово благословили патріархи чотирьох традиційних найбільших християнських церков в Україні. Сподіваюся, що серед читачів цієї книги будуть і ті, хто в майбутньому зробить реальні кроки зі створення єдиної Української помісної церкви. Веземо й двотомник найкращих українських перекладів Гоголя під моєю редакцією. Із дитячих новинок — «Джури–характерники» з чудовими ілюстраціями Максима Паленка. Я б дуже хотів зробити якісь спільні акції з цього приводу з татарами, бо ця книжка про співжиття, співіснування українців і татар на спільній території, про добре людське налаштування».

Президент Форуму видавців Олександра Коваль каже: «Я теж переживала через кризу, але очевидно книжки як більш доступний продукт люди не перестали купувати, тому й відтоку видавців немає. Деякі навпаки намагалися замовити більшу площу. Ситуація на книжковому ринку не є такою фатальною, як здавалося на початку року».

Сила львівського Форуму не тільки в параді новинок, які видавці притримують на вересень, бо найгучніше в році вони лунають саме у Львові, а не в столиці, сила — в «колективному розумі», інтелектуальному єднанні найпродуктивніших і небайдужих людей.

Найочікуваніша книжка

Іван Малкович: «У вівторок Ліна Костенко передала у видавництво рукопис прозової книжки «Записки українського самашедшого». Знаю, що цей роман довго писався, і за цей час від нього відбрунькувалися ще дві книжки, які зараз у роботі. Вчора вночі почав читати, сьогодні зранку знову взявся за читання, аж запізнився на роботу. Звісно, сподівався, що це буде щось неординарне, але, проковтнувши перші 70 сторінок, бачу, що книжка перевершує очікування, вона справляє дуже сильне враження. Це твір за межею парадигматики сучасної літератури, це суміш художньої літератури, внутрішніх щоденників і публіцистики, до того ж написаний від імені чоловіка. Чесне, глибоке і болісне сканування сучасного світу. Страшенно актуальна і молода річ. Якщо не завадить щось надзвичайне, то книжка побачить світ ще цієї осені».