Резонансна стаття «Пальне з присмаком діоксину» («Україна молода» № 65 від 11.04.2007 р.) розглянула вкрай важливу загальнодержавну проблему утилізації (знищення) твердого ракетного палива (ТРП) зі ступеневих корпусів колишніх грізних міжконтинентальних ракетоносіїв РС–22. Утилізацію ракетного палива на державному підприємстві «Науково–виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод» (ПХЗ), як зазначалося, здійснюють тривалий час, але знешкоджено всього кілька тонн із п’яти тисяч, що зберігаються тут. Науковці, фахівці–ракетники, природоохоронці, медики, громадськість регіону висловлювали занепокоєння, що не лише Павлоградщина, а й уся Україна є заручниками, не дай Боже, надзвичайної ситуації, яку вони порівнюють хіба що з Чорнобильською трагедією. Що ж змінилося за ці два роки у розв’язанні великого ракетно–паливного «вузла» утилізації?