Тупик Трампа. Як один політик загнав республіканців у пастку
Політика — це завжди баланс між образом і реальністю. Але іноді образ стає настільки гіпертрофованим, що починає пожирати свого носія. >>
Напередодні Дня незалежності — з 10 до 18 серпня — Київський інститут проблем управління ім. Горшеніна провів всеукраїнське соціологічне дослідження на тему «Україна. Повноліття». Всього опитано 2000 респондентів зі 160 населених пунктів, які репрезентують доросле населення у віці від 18 років; похибка вибірки не перевищує 2,2%.
Коментуючи вчора на прес–конференції результати дослідження, директор інституту Кость Бондаренко зазначив, що отримані дані надзвичайно важливі для аналітиків, адже вперше під приціл соціологів потрапили ровесники країни — народжені в 1991–му, які, до речі, у 2010 році вперше отримують право обирати Президента.
Отже, більше половини опитаних українців (56,7%) позитивно ставляться до отримання Україною незалежності у 1991 році. Натомість нейтральне ставлення до цієї події висловили 19,8% респондентів і майже така сама кількість (19,5%) заявили про несприйняття незалежності. Бондаренко зауважив, що ці дані відповідають замірам минулого року, коли на запитання «чи пишаєтеся ви тим, що ви — українець» ствердно відповіло 60% опитаних.
А ось до найбільш яскравої миті української незалежності — Помаранчевої революції — 50,9% опитаних тепер ставляться негативно. Симпатиків «помаранчевих» подій назбиралося 21,5%, ще 22,8% сприймають ті події нейтрально. «Тут варто зазначити, — говорить Бондаренко, що більшість опитаних сприймає Помаранчеву революцію крізь призму діяльності нинішньої влади, а не як саме явище».
Попри те, що найбільшою проблемою для України громадяни вважають економічну кризу (таких назбиралося 64,3%), вагомі показники економічної стабільності країни — соціальний захист населення, виплата зарплат і пенсій — турбують лише 24,7% та 24,6% відповідно. Таким чином, робить висновок експерт, економічна криза, про яку українці постійно чують від політиків та ЗМІ, має радше психологічну, а не реальну економічну основу.
Більше українців турбує політична нестабільність у країні (42,5%). А також — охорона здоров’я (24,5%), відносини з Росією (21,8%) та корупція (19,9%). Менше 5% респондентів турбують такі проблеми, як членство країни в НАТО, судова реформа, відносини з ЄС.
Опитані вважають, що якість їхнього життя залежить від того, хто стане наступним Президентом. Сподіваються на нього 70,4% респондентів.
Більшість українців (70,2%), згідно з даними Інституту Горшеніна, ставляться до Росії позитивно, проте не бажають об’єднуватися з нею. Так, за спільну з РФ внутрішню політику висловилися 13,7% респондентів, за спільну валюту — 9,3%. Натомість кожен десятий (10,2%) вважає, що жодного зближення з Росією Україні не потрібно.
Політика — це завжди баланс між образом і реальністю. Але іноді образ стає настільки гіпертрофованим, що починає пожирати свого носія. >>
Хитросплетіння воєн, ідентичність назв військових дій усе більше вказують на їх спільне походження та узгодженість. >>
Дії суміжного підрозділу 425-го окремого штурмового полку «Скеля» у районі Гришиного Донецької області, досліджує вище військове командування. >>
Світ продовжує штормити війнами. Локальні конфлікти давно вже такими не є. Усі вони пазли однієї картини планетарного пожарища війни. >>
31 березня 2019 року — дата, яка мала стати початком великого перезавантаження. >>
У кремлі не підтримають пропозицію президента Володимира Зеленського припинити вогонь на час великодніх свят, мотивуючи це тим, що вона не є "чітко сформульованою" – це дав зрозуміти прессекретар правителя рф Дмитро Пєсков. >>