Трясовина обвалу Зе-влади. Чи є життя без Єрмака?
Після корупційного скандалу довкола «плівок Міндіча» внутрішній обвал української влади став очевиднішим. >>
Напередодні Дня незалежності — з 10 до 18 серпня — Київський інститут проблем управління ім. Горшеніна провів всеукраїнське соціологічне дослідження на тему «Україна. Повноліття». Всього опитано 2000 респондентів зі 160 населених пунктів, які репрезентують доросле населення у віці від 18 років; похибка вибірки не перевищує 2,2%.
Коментуючи вчора на прес–конференції результати дослідження, директор інституту Кость Бондаренко зазначив, що отримані дані надзвичайно важливі для аналітиків, адже вперше під приціл соціологів потрапили ровесники країни — народжені в 1991–му, які, до речі, у 2010 році вперше отримують право обирати Президента.
Отже, більше половини опитаних українців (56,7%) позитивно ставляться до отримання Україною незалежності у 1991 році. Натомість нейтральне ставлення до цієї події висловили 19,8% респондентів і майже така сама кількість (19,5%) заявили про несприйняття незалежності. Бондаренко зауважив, що ці дані відповідають замірам минулого року, коли на запитання «чи пишаєтеся ви тим, що ви — українець» ствердно відповіло 60% опитаних.
А ось до найбільш яскравої миті української незалежності — Помаранчевої революції — 50,9% опитаних тепер ставляться негативно. Симпатиків «помаранчевих» подій назбиралося 21,5%, ще 22,8% сприймають ті події нейтрально. «Тут варто зазначити, — говорить Бондаренко, що більшість опитаних сприймає Помаранчеву революцію крізь призму діяльності нинішньої влади, а не як саме явище».
Попри те, що найбільшою проблемою для України громадяни вважають економічну кризу (таких назбиралося 64,3%), вагомі показники економічної стабільності країни — соціальний захист населення, виплата зарплат і пенсій — турбують лише 24,7% та 24,6% відповідно. Таким чином, робить висновок експерт, економічна криза, про яку українці постійно чують від політиків та ЗМІ, має радше психологічну, а не реальну економічну основу.
Більше українців турбує політична нестабільність у країні (42,5%). А також — охорона здоров’я (24,5%), відносини з Росією (21,8%) та корупція (19,9%). Менше 5% респондентів турбують такі проблеми, як членство країни в НАТО, судова реформа, відносини з ЄС.
Опитані вважають, що якість їхнього життя залежить від того, хто стане наступним Президентом. Сподіваються на нього 70,4% респондентів.
Більшість українців (70,2%), згідно з даними Інституту Горшеніна, ставляться до Росії позитивно, проте не бажають об’єднуватися з нею. Так, за спільну з РФ внутрішню політику висловилися 13,7% респондентів, за спільну валюту — 9,3%. Натомість кожен десятий (10,2%) вважає, що жодного зближення з Росією Україні не потрібно.
Після корупційного скандалу довкола «плівок Міндіча» внутрішній обвал української влади став очевиднішим. >>
Документ ухвалено 4-5 грудня 2025 року як офіційну Національна стратегія безпеки (National Security Strategy) другої адміністрації Трампа. >>
Після зустрічі з лідерами ЄС у Лондоні Зеленський дав відповіді на запитання журналістів у літаку. >>
Мер Дніпра Борис Філатов звинуватив уряд та парламент у "системному грабуванні територіальних громад" і пріоритетному фінансуванні політичних проектів замість потреб прифронтових міст. >>
У кожного політичного режиму є мить, коли блискучий фасад раптом починає тьмяніти — не від фанфар, а від ударів антикорупційних обшуків. >>
СБУ спільно з Київською міськпрокуратурою затримали колишнього т.в.о. першого віце-президента ДП "НАЕК "Енергоатом" та першого заступника міністра енергетики України. >>