Звитяга, ганьба плюс дві нічиї

Україна — Туреччина: наш срібний призер сильніший

Достроково припинивши боротьбу в Лізі чемпіонів, донецький «Шахтар» був змушений докласти всіх зусиль, аби потрапити до групового турніру новоствореної Ліги Європи, адже другого «континентального» приниження Рінат Ахметов, певно, не витримав би. Засукавши рукави, «гірники» вирішили всі проблеми вже в першому матчі протистояння з турецьким «Сівасспором». «Ми мали серйозну мотивацію, адже команда вилетіла з Ліги чемпіонів і була зобов’язана достойно зіграти цей поєдинок», — так прокоментував Мірча Луческу психологічний стан своїх підопічних.

Після жеребкування у Ньоні були певні побоювання за «європейську» долю «гірників», адже календар наказував «Шахтарю» провести три відповідальні поєдинки впродовж десяти днів. Українсько–турецьке протистояння обтяжене поєдинком за Суперкубок Європи з «Барселоною», який відбудеться у Монако 28 серпня, та матчем першості України з «Металістом». Однак прем’єр–ліга відклала гру в Харкові до 23 вересня. Та й функціонери УЄФА вирішили дещо допомогти донеччанам і перенесли перший поєдинок двораундового протистояння з Донбасу до Центральної Анатолії, що відібрало у турків чи не єдиний козир у дуелі з більш досвідченим опонентом — перевагу власного поля в повторному матчі.

Судячи з підсумку позавчорашнього протистояння (3:0 на користь «Шахтаря»), це єдине, на що сподівався срібний призер минулої турецької першості. Велика кількість помилок в обороні, погана фізична готовність футболістів «Сівасспору» — зовсім не ті чинники, які сприяють успішній грі. Тепер, за оцінками футболістів «Шахтаря», 25 серпня в Донецьку їм просто потрібно буде не втрачати концентрації.

Кращий захист — то напад

Інший донецький клуб, «Металург», який легко долав попередні етапи розіграшу, відчув серйозний опір у домашньому поєдинку з віденською «Аустрією».

Напередодні матчу наставник «метадонів» Ніколай Костов бідкався про проблеми в нападі, що виникли через відсутність травмованого зімбабвійського форварда Мусавенкосі Мгуні. Проте й без нього донеччанам удалося двічі вразити ворота голкіпера австрійців Соболча Шафара. А от утримати свої володіння у недоторканності виявилось проблемою — два пропущені м’ячі в рідних стінах можуть зіграти свою «чорну» справу в підсумку. Проте болгарського наставника «металургів» цей факт особливо не засмучує — Костов попереджає опонентів про атакувальні наміри його команди у Відні. Щоправда, іншого вибору у «МД» й немає.

«Металіст», але не той

Переможну ходу «Мета­ліста» на євроарені зараз можна бачити лише у старих звітах. У протистоянні з австрійським «Штурмом» із міста Грац підопічні Мирона Маркевича мало нагадували учасника 1/8 фіналу останнього розіграшу Кубка УЄФА. Господарі, легко долаючи оборонні редути українського клубу на чолі з Міланом Обрадовичем та Джонатаном Майданою, в першому таймі влаштували справжній штурм воріт Олександра Горяїнова. І якби місцеві «штурмовики» мали більше хисту та вдачі, слобожанці полишали б австрійську землю на щиті. А так, завдяки неуважності бокового арбітра, який проґавив офсайд у гостей, Денис Олійник забив важливий гостьовий м’яч — 1:1.

Тепер у харків’ян є тиждень, щоб попрацювати над помилками та відшліфувати нові схеми із Жажею Коельйо, котрий уперше за півроку вийшов на поле після травми.

Полтавська Європа — справа коротка

А от історія участі полтавської «Ворскли» у Лізі Європи точно вийде коротенькою. Власне, навряд чи хтось плекав особливі надії на позитивний результат володарів Кубка України в Лісабоні. Однак результат першого поєдинку з «Бенфікою» — 0:4 — відчутно вдарив по амбіціях полтавського футбольного «бомонду». Атака «орлів» на чолі із зірковим Хав’єром Савіолою знущалася над «біло–зеленими», як хотіла. Щоправда, Микола Павлов не засмучується. «Думаю, для футболістів, тренерів, керівників клубу — це досвід, щоб на майбутнє знали, чого очікувати, коли потрапляєш у єврокубки», — каже наставник. До речі, востаннє «Ворскла» грала «на Європі дев’ять років тому». n