І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Окрилені ранньою весною господарства багатьох областей України уже почали сіяти ячмінь, однак Укргідрометцентр рекомендує керівникам не квапитися й активно розпочинати посівну ранніх ярових культур лише в південних регіонах, оскільки із завтрашнього дня в країні прогнозується помітне похолодання. Про це в інтерв'ю АПК-інформ повідомила начальник управління агрометеорології Тетяна Адаменко. За її словами, нині тільки на півдні — оптимальні температури для весняного старту. При цьому вона додала, що на півдні України й у південних районах Дніпропетровської області починає висихати верхній шар грунту, що може негативно вплинути на сходи насіння, якщо весна буде сухою і вітряною. «У південних регіонах ми рекомендуємо сіяти такі ранні культури, як ярову пшеницю, ячмінь, овес», — відзначила вона. Водночас вона застерегла від початку сівби інші області, оскільки після 26 березня температура вночі може опускатися до мінус 2 градусів.
А от спеціаліст із довготермінових прогнозів Володимир ПРОСУНКО, завідувач відділу агрометеорологічного та математичного аналізу і досліджень Інституту гідротехніки і меліорації УААН, застерігає, що хвилі заморозків «гулятимуть» Україною до травня.
Заморозками називається зниження температури повітря і поверхні грунту до 0оС і нижче на тлі позитивних середньодобових температур, яке зазвичай весною та восени. Таке різке похолодання створює несприятливі умови для росту і розвитку польових культур у період їхньої вегетації, нерідко призводить до пошкодження репродуктивних або вегетативних органів рослин, а в окремих випадках — і до повної загибелі посівів. Найбільшої шкоди селянам завдають пізні весняні заморозки, що «приходять» наприкінці квітня й у травні, коли з'являються перші паростки городніх культур і квітнуть садки. За характером атмосферних процесів, що сприяють виникненню цих негативних явищ, фахівці розрізняють три типи заморозків: адвективні, радіаційні та адвективно-радіаційні (змішані).
Адвективні заморозки виникають внаслідок вторгнення холодної маси повітря з температурою нижче 0оС. При цьому типі заморозкiв низькі температури можуть тривати кілька діб поспіль, охоплювати великі території і супроводжуватися хмарною і вітряною погодою.
Радіаційні заморозки виникають у безвітряні та безхмарні ночі при відносно низьких середньодобових температурах через інтенсивне випромінювання тепла поверхнею грунту, охолодження її і прилеглого шару повітря.
«Змішані», адвективно-радіаційні, заморозки виникають як від вторгнення холодної повітряної маси, так і наступного її охолодження за рахунок нічного випромінювання. Цей тип заморозкiв спостерігаються наприкінці весни — на початку літа і є дуже небезпечними для сільськогосподарських культур.
Аналіз багаторічних спостережень за мінімальною температурою повітря та поверхні грунту показав, що за період з 1955 по 2003 роки пізні весняні заморозки інтенсивністю мінус 3-5оС у повітрі спостерігалися в окремі роки наприкінці другої декади квітня, а в Київській, Житомирській, Львівській і Хмельницькій областях — навіть після 5 травня. Мінімальна температура мінус 1оС у повітрі відзначалась по всій території в останній п'ятиденці цього місяця. На поверхні грунту пізні весняні заморозки інтенсивністю мінус 1-3оС виникали у третій декаді травня.
Розрахунки ймовірності мінімальної температури навесні, зокрема, показують, що з найбільшою ймовірністю (27-37 відсотків, тобто 3-4 рази протягом десяти років) травневі заморозки в повітрі спостерігаються в східних і північних областях, таких як Луганська, Сумська, Чернігівська, Київська, Житомирська, північно-західних областях — Волинській, Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській, а також у Черкаській області. З імовірністю 20-25 відсотків виникають заморозки на території Кіровоградської, Хмельницької, Рівненської та Закарпатської областей і Автономної республіки Крим.
Найменша імовірність виникнення заморозків (5-11 відсотків), тобто з повторенням не частіше одного раза протягом десяти років, — у Донецькій, Запорізькій, Миколаївській і Чернівецькій областях. На іншій території зниження температури повітря нижче 0оС коливається в межах 14-18 відсотків.
За останнє десятиліття інтенсивні заморозки в травні спостерігалися протягом чотирьох років поспіль: у 1999, 2000, 2001 та 2002 роках. Зважаючи на те, що в поточному році травень очікується дещо прохолоднішим, ніж звичайно, варто підготуватися до зустрічі з таким небажаним природним явищем.
Необхідно пам'ятати, що найбільш розповсюдженим способом боротьби із заморозками є задимлення ділянки з рослинами чи квітучими деревами перед очікуваним, відповідно до попередження Гідрометцентру, зниженням температури повітря нижче 0оС в наступну ніч. Для цього варто завчасно підготувати купи з опалого листя, соломи й іншої вологої підстилки. Підпалюють їх за вітром, так, щоб дим поширювався на захисну ділянку.
Іншим доступним способом є поливання під кінець дня ділянки, де ростуть овочеві чи садові культури. Внаслідок виділення прихованого тепла при випаровуванні вологи температура повітря в шарі, що прилягає до поверхні грунту, підвищується на 1-2оС. Цього буває достатньо, щоб запобігти зниженню температури нижче 0оС. Природною протидією заморозкам є вітер, який змішує повітря.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>