Води і тепла нелічено

      Населення із задоволенням сплачувало б за комунальні послуги, якби їх якість суттєво підвищилась, якби в кожній квартирі встановили лічильники води, газу та електроенергії, і, звичайно, у разі підвищення доходів. Таких висновків дійшли спеціалісти з Головного контрольно-ревізійного управління України, провівши опитування населення в ході ревізії житлово-комунального господарства.

      За словами заступника голови ГоловКРУ Наталії Рубан, ця галузь господарства, в якій, до речі, зайнято аж п'ять відсотків працюючого населення держави, є однією з найзбитковіших. А головними причинами збитковості підприємств, за висновками ГоловКРУ, є недоотримання ними коштів за надані послуги та завищені витрати. Відповідальність за формування тарифів та своєчасну і повну оплату  послуг підприємств житлово-комунального сектору лежить на органах місцевого самоврядування. А вони, у свою чергу, ніяк не перелаштуються на роботу в ринкових умовах, зокрема в житлово-комунальному господарстві, й зберігають старі підходи, що були характерні для часів, коли 80 відсотків затрат у цьому секторі дотували «згори».

      Збитки всіх підприємств галузі впродовж 2002-2003 років становили більше 750 мільйонів гривень. Як же зробити житлово-комунальний сектор прибутковим? Багато хто вважає, що слід перевести все господарство на комерційні рейки. Утім у ГоловКРУ дотримуються іншої думки: в разі комерціалізації ЖЕКів підприємства, аби не працювати собі на збиток, зменшуватимуть надані послуги прямо пропорційно оплаті, адже тарифи є фіксованими як для комунальних, так і для приватних підприємств. За експертними оцінками, шоста частина громадян не в змозі розрахуватися за спожиті комунальні послуги. Борги на початок минулого року становили 8,6 мільярда гривень. Ідеться не лише про окремо взятих мешканців будинків, а й про підприємства. Наприклад, тепло та воду постачають збанкрутілим  промисловим  гігантам, шахтам. А технічні можливості, на жаль для комунальників та на щастя для неплатників, не дозволяють відключити теплопостачання чи водовідведення злісним боржникам. Аби покрити витрати за надані послуги, тарифи періодично підвищують. Виходить зачароване коло: підвищення тарифів призводить до зменшення кількості платників, а відтак — знову до підвищення тарифів.

      Додає клопоту, а отже, витрат, і недосконалість загального обліку спожитих води та тепла. Наприклад, за даними ГоловКРУ, водопостачальні підприємства Києва та Одеси недоотримали майже 94 мільйони гривень від реалізації води лише через те, що  в тарифи закладено одні норми споживання, а фактично використовується значно більше. Така ж ситуація з тепловою енергією. Наприклад, компанія «Київенерго» у 2001 та 2002 роках «зняла» з ЖЕКів столиці на 40 мільйонів більше, ніж вони пред'явили населенню відповідно до затверджених норм.

      Виявляється, перевірка ревізорів пішла на користь Державному комітету з питань житлокомунгоспу. Керівник відомства Григорій Семчук заявив про підготовку нової нормативної бази для формування тарифів на послуги. За його словами, вона дозволить виключити з тарифів затрати, що не пов'язані з основною діяльністю підприємств. На послуги водопровідно-каналізаційного господарства відповідну базу вже розробили, на черзі — тарифікація теплопостачання. На думку голови Держжитлокомунгоспу, це дозволить зменшити збитковість підприємств галузі, а до 2006 року і взагалі вивести  зі стану збитковості. Отже, в далекій перспективі не виключається і зниження цінового навантаження на населення.

      Це, до речі, лише початок реформування житлово-комунального господарства. Окрім перегляду тарифів, до 2010 року планується реконструювати аварійні об'єкти та інженерні мережі, на що держбюджетом цього року передбачено 400 мільйонів гривень. А якщо не вистачить (з огляду на стан ЖКГ, не вистачить точно. — Авт.), галузевики, можливо, скористаються кредитами комерційних банків. Нацбанк навіть згодився рефінансувати банки, що кредитуватимуть «добрі наміри» місцевих чиновників під гарантії місцевих бюджетів.