Особливо господарям удався борщ

Усі — на стадіони

Мабуть, чи не найпершим позитивним моментом змагань варто вважати високу активність уболівальників. Уже в першому турі матчі юнацьких збірних на стадіонах Донецька та Маріуполя зібрали понад 22 тисячі глядачів. Якщо вдатися до порівнянь, то Європу ми впевнено «догнали й перегнали». Зокрема, на зустрічі з журналістами голова Донецької облдержадміністрації оперував такими цифрами. Під час милулорічного Євро–2008, що відбувався у Чехії, на матчі відкриття на стадіоні в Празі зібралося аж... 800 уболівальників. А в Донецьку на церемонію відкриття і перший поєдинок за участю нашої збірної прийшли 12,4 тисячі глядачів.

Чим ближче фінал, тим на трибунах стадіонів робилося тісніше. Два півфінальні матчі у Донецьку та Маріуполі відвідали понад 16 тисяч шанувальників футболу. А на фінальному поєдинку між Україною та Англією трибуни РСК «Олімпійський», розраховані на 26 тисяч глядачів, були заповнені по вінця. Ще далеко на підступах до стадіону чулося: «Немає зайвого квиточка?..»

Фінал позаду, і тепер достеменно відомо, що Євро–2009 в Донецьку та Маріуполі встановив рекорд відвідуваності стадіонів для подібних змагань, адже на тутешніх стадіонах побували понад 100 тисяч уболівальників. «Три роки тому цей рекорд належав Австрії, де зібрали 75 тисяч глядачів, — розповів після фінального поєдинку безмежно задоволений керманич Федерації футболу України Григорій Суркіс. — А ми перевершили бар’єр у 100 тисяч уболівальників. Матчі на стадіонах Донецька та Маріуполя спостерігали 100 тисяч 400 глядачів. Це, повірте, дорого коштує. І є ще одним аргументом на користь України, яка готується приймати Євро–2012».

Усе «о’кей»!

Ще одним аргументом на нашу користь також повинні стати й відгуки безпосередніх учасників змагань. Приміром, наставник збірної Швейцарії Клауд Ріф, попри поразку команди від українців, не забув згадати добрим словом господарів і організаторів Євро–2009. «Усе підготовлено на дуже гарному рівні, — поділився він враженнями. — Українці виявилися гостинними господарями, чуйними і доброзичливими людьми. Ми їм дуже вдячні і нітрохи не сумніваємося, що у 2012 році Україна разом із Польщею гідно проведе чемпіонат Європи».

Не шкодував компліментів після програного фіналу збірній України і тренер команди Англії Браян Істік. «Місцеві журналісти мене часто прохають поділитися враженнями про рівень організації, і я вкотре повторюю: все відбувалося на дуже високому рівні, — каже «коуч» британців. — Ніяких зауважень стососно умов проживання, пересування чи якості тренувальних полів ніколи не виникало. Футбольна федерація України вперше проводила такі змагання, але зробила це досить успішно. Мені особисто і всім нашим гравцям та членам делегації все дуже сподобалося».

Кому борщ, а кому «тормозки»

Що ще найбільше запам’яталося учасникам та гостям донецько–маріупольського Євро–2009? «Представники УЄФА, які мешкали в нашому готелі, дуже полюбили наш борщ, — розповідає шеф–кухар готелю «Атлас» Павло Пронарович. — Дуже хвалили цю страву, передавали слова вдячності на кухню і взагалі прохали вводити до меню більше українських страв».

У ресторані готелю, де харчувалися чотири команди, які виступали в Донецьку, кожна з них мала свою «зону харчування» з національними прапорцями на столах. Харчування для них, на їхнє ж побажання, організували у формі «шведського столу». «Майже всі команди прохали більше макаронних виробів на обід та вечерю», — каже шеф–кухар. А поза конкуренцією за кількістю споживання було молоко: за сніданком гості випивали до 30 літрів молока.

Проте були й відмінності в харчуванні. Наприклад, триразового харчування притримувалася тільки збірна Швейцарії. Юнаки України та Словенії попрохали для себе ще й підвечірок. Футболісти Англії харчувалися аж п’ять разів на день. А наші хлопці були єдиними, хто брав із собою на стадіон «тормозки». Ні, не кусень сала, а переважно різноманітну випічку.

Особливу увагу тут надавали і тому, яку воду вживатимуть спортсмени. «Для Донецької області характерний важкий водний режим, і тому нам довелося переконувати спортсменів не вживати воду з кранів, — розповідає лікар Євро–2009, доктор медичних наук, професор Наталя Соколова. — Якщо чесно, то ми очікували більшої кількості кишкових розладів через кепську воду. В цілому ж відгуків про роботу наших медиків багато, і всі вони позитивні. Заступник голови медичного комітету УЄФА навіть відзначив, що подібне медичне обслуговування турніру доводилося зустрічати тільки в Іспанії».

Бонуси за повні стадіони

Цікаво, що рекордна кількість глядачів, які побували на Євро–2008 на стадіонах Донецька та Маріуполя, гарантує донеччанам солідну премію. Річ у тім, що бонусна система УЄФА передбачає матеріальне заохочення господарям змагань за перебування на стадіонах 25, 40 та 70 тисяч уболівальників. А тут їх кількість перевищила 100 тисяч. Отож господарі турніру претендують отримати премію: за попередніми розрахунками, її сума становитиме 40 тисяч євро (ці кошти в області планують використати для подальшого розвитку дитячого та юнацького футболу).