Сучасна українська проза / есеїстика / драматургія
1. Валерій ШЕВЧУК. Книга історій. Син Юди. – Л.: Тріада плюс, 216 с.(о)
2. ІЗДРИК. 3:1. Острів КРК. Воццек. Подвійний Леон. – Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 320 с.(п)
3. Володимир ДАНИЛЕНКО. Газелі бідного Ремзі. – Л.: Піраміда, 488 с.(п)
4. Євгенія КОНОНЕНКО. Новели для нецілованих дівчат. Сер. «Квіткова». – Л.: Кальварія, 192 с.(о)
5. Віра ВОВК. Маскарада. – К.: Факт, 288 с.(п)
6. Станіслав БОНДАРЕНКО. ОТ Я ВСЯ – Я СВЯТО, або Віхола лохів. – К.: Ярославів Вал, 188 с.(п)
7. Олександр ДЕНИСЕНКО. Сердечний рай, або Оксана. – К.: Грані–Т, 304 с.(п)
Жанрова література (детектив / пригоди / фантастика / любовний роман / молодіжна проза)
1. Олесь УЛЬЯНЕНКО. Жінка його мрії. – Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 272 с.(п)
2. Володимир ЄШКІЛЄВ. Богиня і Консультант. – Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 320 с.(п)
3. Андрій КУРКОВ. Лагідний янгол смерті. Сер. «Фієста». – К.: KM Publishing, 384 с.(о)
4. Ірен РОЗДОБУДЬКО. Амулет Паскаля. Дванадцять; Ґудзик. Все, що я хотіла сьогодні… Оленіум. – Х.: Фоліо, 475+475 с.(п)
5. Люко ДАШВАР. РАЙ.центр. Сер. «Зірки української прози». – Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 272 с.(п)
6. Андрій КОКОТЮХА. Язиката Хвеська. Сер. «Фієста». – К.: KM Publishing, 320 с.(о)
Сучасна зарубіжна проза / драматургія
1. Богуміл ГРАБАЛ. Я обслуговував англійського короля. «Доросла серія». – К.: А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА, 240 с.(п)
2. Стівен КІНҐ. Коли впаде темрява. Сер. «Світові бестселери українською». – Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 432 с.(п)
3. Хісакі МАЦУУРА. Півострів. Сер. «Зарубіжна класика». – К.: Основи, 288 с.(о)
4. Орхан ПАМУК. Музей невинності. – Х.: Фоліо, 671 с.(п)
5. Катажина ҐРОХОЛЯ. Серце на перев’язі. Сер. «Сучасна європейська проза». – К.: Наш час, 311 с.(о)
6. Мартін БУБЕР. Гог і Магог. – К.: Дух і Літера, 304с.(п)
7. Марґеріт ДЮРАС. Коханець. «Доросла серія». – К.: А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА, 128 с.(п)
Сучасна поезія / афористика
1. Сергій ЖАДАН. Ефіопія. Сер. «Сафарі». – Х.: Фоліо, 121 с.(о)
2. Микола ХОЛОДНИЙ. Повернення. Сер. «Зона Овідія». – К.: Факт, 212 с.(п)
3. Олег КОЦАРЕВ. Мій перший ніж. Сер. «Зона Овідія». – К.: Факт, 184 с.(п)
4. Ян ТВАРДОВСЬКИЙ. Ще одна молитва. – К.: Грані–Т. 280 с.(п)
5. Андрій ЛЮБКА. Тероризм. Навчальний посібник: вибрані поезії. – Л.: Піраміда, 104 с.(о)
6. Віталій БОРИСПОЛЕЦЬ. Тлумачення тиші. Верлібри. – К.: Академія, 400 с.(п)
7. Дмитро ПАВЛИЧКО. Спочатку. – К.: Основи, 127 с.(о)
Станіслав БОНДАРЕНКО,
Справжній український модерніст Валерій Шевчук (якого поляки занесли до своєї літенциклопедії як видатного «польського прозаїка») на відміну від наших молодших літераторів (що працюють, швидше, ліктями, ніж чимось іншим) давно заслужив чільне місце своїм небанальним проникненням у нашу історію, пошуками її проклять (цим саме і вирізняється «Син Юди»), переломів та звитяг для намацування майбутнього.
Софія МАЙДАНСЬКА,
«Маскарада» Віри Вовк — це «Сто років самотності» на березі Атлантиди, між пампасами і Карпатами, де трагікомічні візії гуцульської «маланки» потопають у ритмах гарячої самби. Де поруч нащадки Шіллера, Томаса Манна, родичі Ж. Пессоа, августійші скалки Гогенцоллерів, зацілілі після дрезденської трагедії, наче на полотнах Ф. Ґойї, — з білосніжної тераси умиротворено споглядають у далекому Ріо–де–Жанейро новітні «Капричос».
Іван АНДРУСЯК,
Єдина книжка, яка одразу й цілком органічно опинилася на поличці з найулюбленішими текстами, — «Ще одна молитва» отця Яна Твардовського в чудовому перекладі Дзвінки Матіяш. Добра, світла і напрочуд мудра поезія, якої саме нині відчайдушно бракує! Також відзначу «Мій перший ніж» Олега Коцарева — дуже м’язистий і багатообіцяючий текст. «Повернення» Миколи Холодного дуже потрібне бодай тому, що це повернення давно назріло. Жадана і Павличка я щиро люблю — але не таких. Тому ці книжки, попри всю мою любов до цих поетів, відзначити не можу.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
