Опір в Одеській опері

07.08.2009
Опір в Одеській опері

«Директорський» конфлікт в Одеській опері не закінчився із «поваленням» Сергія Проскурні і призначенням на рік в. о. директором театру Анатолія Дуди. Публічна перепалка київського і одеського «директорів», позиції й опозиції сучасного фестиваль–мейкера з менеджерською хваткою та захисників «традиційної класики й академічного мистецтва» з місцевими зв’язками оголила багато проблем в Одеській опері й навколо неї — творчих, фінансових, людських, які накопичувалися роками. У середу новий в. о. Одеської опери Анатолій Дуда зі своїми соратниками давав прес–конференцію «Від оновлення — до розквіту» у Києві, в УНІАНі з трансляцією на «5–му каналі». Головний месидж, за пряму трансляцію якого заплатили кілька тисяч доларів, прозвучав із першої хвилини: «Ми дякуємо Юлі Володимирівні Тимошенко за те, що вона відгукнулася на наші проблеми, за те, що тепер маємо можливість спокійно працювати». В Одесі в середу колишній директор Сергій Проскурня проводив свою прес–конференцію на тему «Одеський оперний: конфлікт директорів чи менталітетів?», на якій розповів місцевим журналістам про свої креативні плани і сучасний менеджмент, зокрема й про план на ювілейний сезон «200 років — 200 подій». На цьому тижні в «Україну молоду» звернулися працівники театру Валентина Петренко і Микола Цюпа, члени незалежної профспілки «Єднання» — у Києві вони ходять по депутатах, добиваються зустрічі з першою леді, стукають у ЗМІ, щоб їм повернули Проскурню.

 

План за план

Одеські митці до прес–конференції в Києві готувалися серйозно — говорили українською мовою (щоб ніхто не дорікнув в антидержавних настроях), забезпечили представництво від усіх «верств» театру — молоді, музикантів, метрів, склали плани (корисна річ — конкуренція!). Анатолій Дуда статечно почав із планів театру. Ні слова про війну в стінах відреставрованої архітектурної перлини. У ювілейному, 200–му сезоні, який стартує 16 серпня, буде багато прем’єр, пообіцяв пан Дуда: опера Пуччіні «Турандот» у постановці італійського режисера Італо Нунціата (ставив спектаклі у столичній опері), «Пікова дама» з режисером Олегом Табаковим, балет «Спартак» від Юрія Григоровича, римейк дитячого балету «Айболить» на музику Ніно Ротта, нова постановка «Вія» Віталія Губаренка, прем’єра «Дон Жуана», балет «Нурієв назавжди». І нова фішка — театр спільно зі Всесвітнім клубом одеситів проведе конкурс на найкращу оперу про Одесу.

«УМ» поцікавилася у в.о. директора, чи підписано угоди з запрошеними зірками і що буде з контрактами, укладеними Сергієм Проскурнею, наприклад, про гастролі в Бельгії, Іспанії, Нідерландах, виставою «Кармен», яку він випустив на сцені театру. «Ми брали реальні плани, які можна зробити, — відповів пан Дуда. — Прихильниками нашого театру є ті одесити, які дуже відомі у світі, і вони підставили свої плечі і свій потенціал для переговорів із тими чи іншими людьми... Ми брали на себе тільки ті зобов’язання, які можуть бути виконані за підтримки і держави, і наших меценатів, яких ми запросили до опікунської ради. А щодо тих планів, які підписав чи не підписав пан Проскурня — це його проблеми, до театру вони не мають ніякого стосунку». «Кармен», постановку якої здійснили в Одеському театрі опери та балету, виступаючі назвали «еротично–наркотичною виставою», зліпленою за три тижні. І ажіотажу ніякого навколо неї не було — провал, одним словом. А в «УМ» є інша інформація, що на виставах «Кармен» два дні був аншлаг, і рецензії у ЗМІ були схвальні: модерне прочитання класики, нарешті експерименти і так далі. Голова цехового комітету оркестру, керівник групи валторн Анатолій Пастухов, парирував: «Уявіть собі ситуацію: Одеса, літо, море, 9 днів театр зачинений. І раптом в афіші з’являються дві вистави — 10 й 11–го, альтернативи немає цим виставам. Якщо два тижні театр закритий і йде тільки дві вистави, то глядачі б пішли, навіть якби вистава йшла під патефон».

Конфлікт у творчості чи в майні?

Анатолій Пастухов після пасторального виступу в. о. директора пояснив столичним журналістам «їхню правду». «Коли Проскурня каже, що конфлікт почався з перевірки білетного господарства, ми, артисти, не маємо стосунку до білетного господарства і не вникаємо туди. Конфлікт почався раніше, коли міністр культури представив нового гендиректора і художнього керівника пана Проскурню і сказав, що якщо ця людина добре себе покаже в роботі з колективом, через півроку він стане директором. Що ж сталося? Коли конфлікт був у розпалі, в піку нашому колективу, порушуючи усі процедури призначення генерального директора — без подання «губернатора», без подання начальника управління культури, — Проскурня приїздить із Києва і каже: я підписав контракт. А коли ми дізналися, що це призначення готувалося 16 місяців, ще коли у нас був директор, це нас обурило. У листопаді минулого року Проскурня подав у міністерство концепцію розвитку одеської опери. Як це?». Соліст опери, народний артист України Анатолій Навроцький, який теж два роки керував театром, найбільше обурювався намірами Сергія Проскурні зробити з опери державне підприємство, а не державний заклад: «Ніде у світі оперний театр ніколи не був, і я впевнений, не буде підприємством — ні державним, ніяким. Бо це той вид мистецтва, на якому заробляти не можна. Або кожен день повинні співати Хворостовський з Домінго, і то не вистачить грошей у людей, які будуть це дивитися, або треба робити інші заходи, щоб заробити гроші. Це нереально».

Словом, абриси конфлікту окреслені з обох боків. Команда пана Дуди обурена наміром зробити з театру дер­жавне підприємство і призначенням «варяга» з Києва. Команда Проскурні, до якої, за словами Валентина Петренко і Миколи Цюпи, належить 9/10 членів колективу, але вони бояться говорити про це вголос, вважає, що стара номенклатура театру — творча і адміністративна — боїться нових порядків, конкуренції, творчої дисципліни.

До речі, 31 липня в. о. директора театру Анатолій Дуда призначив головним запрошеним диригентом одеської опери молдовського диригента, колишнього головного диригента кишинівської опери Олександра Самуїла. Нагадаємо, що в червні Сергій Проскурня провів у театрі Парад диригентів — акцію, в рамках якої журі мало обрати головного диригента театру, прозоро, на основі «спрацьованості» з оркестром, диригентської майстерності, інших професійних якостей. До вибору конкретного чоловіка тоді справа не дійшла, зате новий директор твердою рукою призначив добре знайомого музиканта і без будь–яких конкурсних засад. Контракт із паном Самуїлом підписали на рік.

«За червень театр заробив 800 тисяч гривень, — каже Анатолій Дуда, — а на парад диригентів витратив 500 тисяч, бо учасникам конкурсу оплачували не тільки дорогу й проживання, а й гонорар — деяким по 16 тисяч гривень». «Але ж заробив 800 тисяч», — наголошує Проскурня, а в попередній час театр показував сміхотворні суми за спектаклі.

Десь посередині прямого ефіру в Анатолій Дуди прохопилася фраза: «Проскурня ніколи не буде працювати в нашому театрі, що б не вирішив суд і що б не казав міністр культури. Юлія Володимирівна Тимошенко підтримує нас і надалі, бо тут є умова: чи ми збережемо один із стовпів культури тієї традиційної, класичної культури, яким є театр опери і балету, чи ми загубимо і з’явиться ще один розважальний центр, як і було задумано з нашого театру». Впевненість нового керівника вочевидь базується на якихось сильніших гарантіях, ніж підтримка частини колективу і Всесвітнього клубу одеситів.

P. S. Коли матеріал готувався до друку стало відомо, що працівники театру, які підтримують Сергія Проскурню, пробилися до Президента України Віктора Ющенка, що перебував із робочим візитом на Одещині, і попросили розібратися в ситуації. За словами джерела «УМ», Президент пообіцяв прислати з Києва комісію з Генпрокуратури. З позавчорашнього дня Сергій Проскурня призначений радником мера Одеси Едуарда Гурвіца з питань культури. Режисер також готує судовий позов до Мінкульту і Одеської опери.

Позицію міністра культури і туризму Василя Вовкуна з цього питання «УМ» дізнатися не вдалося. За словами його прес–секретаря Тіни Пересунько, він зараз у відпустці у Криму.

 

А ТИМ ЧАСОМ...

Минулого тижня новий голова Спілки кінематографістів України, кінознавець Сергій Тримбач провів прес–конференцію з представленням своєї команди. По–перше, пан Тримбач оголосив, що Міністерство юстиції «легітимізувало» нове керівництво Спілки. По–друге, презентував новий проект «Збожеволіла допомога — українському кіно» (в сенсі З БОЖОЇ ВОЛІ), в рамках якого у вересні експерти–довженкознавці проведуть бліц–дискусію при свічках на тему «Дух Довженка: спроба діалогу у важкі часи», у жовтні заплановане соціологічне дослідження вітчизняної кіноаудиторії: хто ми і якого «кіна» нам треба, у листопаді — українські кінематографісти обиратимуть Президента України, анкетування всіх членів НСКУ з найважливіших питань суспільно–культурного розвитку України, у грудні вручатимуть «Чисте золото правди» (приз українських кіножурналістів за найкращий фільм року) і «Золотий гарбуз» (відповідно за найгірший), у січні — розбиратимуться, чи збіглися корпоративні президентські «праймеріз» із народним вибором. Політичний «ухил» програми Сергій Тримбач прокоментував так: «Ми будемо повертати вплив нашої Спілки на культурну політику і не тільки культурну, бо ми маємо бути в першу чергу громадянами». Голова НСКУ також повідомив, що відомий у кіноколах Олександр Шпилюк очолить міжнародну секцію Спілки, кінорежисер Дмитро Томашпольський керуватиме «лабораторією кінопроектів», а знаний кінокритик Олександр Рутковський створить Бюро української кіножурналістики.

Відомо, що на 26 вересня запланована акція в Будинку кіно «Спілка кінематографістів. Перезавантаження», на якій і буде представлено повний план заходів від нової команди. Ще Сергій Тримбач повідомив, що Мінкульт пропонує включити в бюджет 2010 року кошти на переоснащення Будинку кіно, зараз у Спілці складають кошторис. «Це для нас єдино прийнятний шлях. На пропозиції приватного капіталу ми не відгукуємось, бо так дуже легко потрапити в пастку і втратити приміщення».

Як стало відомо «УМ» учора, колишній голова Спілки кінематографістів Борис Савченко подав у суд на нового голову, якого нібито неправильно обрали на нелегітимному з’їзді. Перше слухання призначене на 19 серпня в Печерському суді.