Дим сигарет з МЕНТолом...

Три роки тому наше законодавство вперше почало вимагати від власників кафе, ресторанів та інших закладів громадського харчування виділення не менше 50% території для некурців. Люди, які на дух не переносять тютюновий сморід, тоді зітхнули з полегшенням. Як виявилося, завчасно, бо норма закону фактично не діяла. Правами прихильників здорового способу життя нехтували і власники дорогих ресторанів, і господарі невеличких «наливайок». Але завдяки нещодавнім змінам до закону в усіх кафе, барах та ресторанах України нарешті можна буде дихати повітрям, вільним від тютюнового диму. Заклади, які й надалі ігноруватимуть ці норми, сплачуватимуть штрафи (до 10 тисяч гривень) і, зрештою, або вшанують закон, або зачиняться. У будь–якому разі, українцям дали простий і дієвий механізм впливу на кафе, які вперто псують повітря.

Порушуєте, громадянине...

Раніше власників закладів харчування не штрафували за порушення норми про обов’язкові вільні від куріння зони. Тому бізнесмени викручувалися як могли, аби лише «не образити» любителів подиміти в процесі споживання їжі. Зокрема, мурували повітряну стіну між столиками для курців та для некурців (про це «УМ» писала раніше). Або ж виставляли попільнички за графіком, як у манюсінькому кафе на п’ять столиків неподалік Пушкінського парку в Києві. Удень там висіла табличка «Не палити», а після 18–00 її знімали.

У деяких кафе й ресторанах із великою кількістю залів на некурців чекала інша несподіванка: найкраща і найбільша територія (з великими вікнами, високою стелею, тощо) виділялася для залежних від нікотину, а те, що лишалося (низенькі зали в підвалі або приміщення з краєвидом на автостоянку) «жертвували» тим, хто не палить. Але найчастіше траплялося таке порушення: у приміщення, яке теоретично вільне від тютюнового диму, все ж таки потрапляли продукти горіння сигарет із сусідньої зали. Про належну ізоляцію не дбали, звідси такі результати.

Нині ситуація має змінитися, кажуть експерти. 11 липня цього року набули чинності зміни до Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення». І тепер за відсутність у закладах громадського харчування як мінімум 50% площ, абсолютно вільних від тютюнового диму, власникам барів, кафе, ресторанів доведеться заплатити чималий штраф — від тисячі до десяти тисяч гривень.

«Розміри штрафу регулює адміністративний закон, — пояснює завідувач відділу контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України Костянтин Красовський. — Якщо це маленьке кафе і порушення зафіксовано вперше, то власник заплатить тисячу. А є такі великі заклади, що вони цю тисячу гривень просто в бюджет закладуть. Їм доведеться попрощатися з більш значущою сумою».

Право штрафувати порушників отримав Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт). Перший заступник голови цього комітету Юрій Ширко наголосив, що Держспоживстандарт готовий виконувати функції, покладені на нього законом. Єдина заковика — сьогодні дер­жавні органи не можуть планово перевіряти заклади харчування (на це запроваджено мораторій). Тому пан Ширко закликав усіх людей, чиє право на чисте повітря було порушено, надсилати в комітет письмові скарги: «Звертаю особливу увагу на те, що перевіряти громадські заклади стосовно порушення норм тютюнокуріння органи Держспоживстандарту можуть лише за скаргами споживачів».

«Ми хочемо, щоб кожен громадянин усвідомив, що в нього є право зайти в будь–яке кафе чи ресторан України й отримати місце, повністю захищене від тютюнового диму, — додав перший заступник голови Держспоживстандарту. — І я сподіваюся, що разом із вами нам вдасться навести лад в українських закладах харчування».

Свій внесок у загальну справу зроблять і громадські організації, які об’єднались у Коаліцію за вільну від тютюнового диму Україну. Як повідомляє координатор Коаліції Ганна Гопко, активісти будуть моніторити бари, кафе й ресторани. Якщо виявлять порушенння антитютюнового закону, то зроблять власникам зауваження і спільно визначать, до якого терміну вони усунуть ці недоліки. Але, якщо в закладі нічого не зміниться, борці з тютюном звертатимуться зі скаргами до територіальних управлінь у справах захисту прав споживачів. Може, після сплати штрафу власник перегляне своє ставлення до чистого повітря...

Гарсони «відморозилися»? Пишіть скаргу!

Отже, якщо ви прийшли в кафе пообідати, сіли в залі для некурців і відчули сигаретний сморід, перше, що ви маєте зробити, — це поцікавитися в офіціанта, чому дядечко за он тим столиком димить, всупереч забороні. Не зважайте на одну з улюблених «відмазок» персоналу (мовляв, не винуваті ми, дядько з цигаркою нас не слухає, нічого зробити не можемо). З найлюб’язнішою посмішкою попросіть книгу скарг і нагадайте про штраф. Після цього проблему, найвірогідніше, швидко врегулюють.

«Якщо в ресторані хтось буде плюватися чи мочитися під стіл, то персонал чітко знає, що робити. А коли хтось палить, офіціанти різко стають немічними? Так не буває, — каже Костянтин Красовський. — Варто лише встановити нормальні штрафи, і все змінюється. Як, скажімо, сталося у Шотландії, де стягують 25 фунтів штрафу з курця в барі, 250 фунтів — із власника закладу. Якщо там хтось закурить, то офіціанти наввипередки бігтимуть до людини, щоб загасити сигарету. Бо вони добре знають: власник заплатить штраф. А потім скаже: «Ви не проконтролювали, то з вашої зарплати стягується половина суми». І все, жодних проблем!».

Якщо ж гарсон таки «відморозився», себто зробив вигляд, що я не я і попільничка не моя, а той клієнт із цигаркою — плід вашої хворобливої уяви, не поспішайте влаштовувати істерику й грюкати дверима. Акуратно зробіть запис у книзі скарг ресторану. Зафіксуйте, що ви там дійсно були, щоб потім ніхто не сказав: «Ми цю людину вперше бачимо, в нас узагалі не палять і насправді все достойно». Прийшовши додому, наберіть номер довідки 109 і дізнайтеся телефон місцевого управління захисту прав споживачів. Запитайте у «захисників», коли і за якою адресою треба підійти, щоб написати заяву про порушення. Тоді працівники цього управління матимуть право провести перевірку кафе та скласти відповідний акт для накладення штрафних санкцій.

Експерти підкреслюють: звертатися треба не до МОЗу чи прокуратури і не до працівника ДАІ, якого вам пощастило зустріти неподалік «задимленого» ресторану. Просити про захист треба в тих структур, чиє право «розбиратися» з такими порушниками прописано в законі.

Крім того, відвідувач, який опинився у такій ситуації, може викликати міліцію. Правоохоронець може оштрафувати фізичну особу — того самого злого дядька, який димить під табличкою «ноу смокінг». Сума, може, й не захмарна (від 51 до 170 гривень), але досить відчутна для гаманця пересічного українця. Ось так двічі заплатить штраф, а на третій подумає: воно мені треба, закон порушувати?

За затятими курцями ніхто не плаче

Ще три роки тому чимало власників кафе, барів, ресторанів висловлювали думку, що антитютюновий закон боляче вдарить по їхньому бізнесу. Мовляв, відвідувач, який хоче добре «посидіти» і «розслабитися», найчастіше замовляє до вечері спиртне та куриво. І на табличку «в нас не палять» може образитися й демонстративно піти в заклад конкурентів — туди, де курити дозволено. У результаті законослухняний власник кафе може зазнати збитків. Чи справді воно так? Як з’ясувалося, ні.

Директор з маркетингу мережі ресторанів «Піца Челентано» та «Картопляна Хата» Галина Кащєєва розповіла, що від самого початку розвитку в мережі були окремі зали для курців та некурців. А в 2006 році, коли було прийнято антитютюнову постанову, деякі ресторани взагалі заборонили паління на своїй території. «Спочатку ми побоювалися, що в нас буде віддтік клієнтів і буде «мінус» у продажах, — пригадує пані Галина. — Але насправді цього не сталося. Пішли злісні курці, а на їхнє місце прийшли люди, для яких здоровий спосіб життя є принциповим. Фактично «мінуса» не було. І сьогодні деякі наші ресторани переходять на режим без паління. Деякі курці мені навіть дякували, що тепер можуть проводити час у чистому повітрі, не продимлючи свій одяг, а курити виходять на вулицю. Величезний плюс — те, що наші працівники не змушені увесь робочий день перебувати в прокуреному приміщенні».

Костантик Красовський зауважив, що реально постраждати від законодавчих змін можуть лише окремі заклади, розраховані виключно на курців. І їх абсолютно не шкода. «Якщо зачиняться ті бари, які не мали чого запропонувати споживачам, крім попільнички та горілки, то й слава Богу, — каже пан Красовський. — І якщо на місці такого бару з’явиться нормальний, чистий ресторан чи кафе, куди можна прийти з дитиною, пообідати всією сім’єю, поспілкуватися, вийти і бути впевненим, що в тебе одяг не буде тхнути тютюновим димом, то це буде чудово. Такий заклад не втратить прибутків — це підтверджує досвід інших країн. Наприклад, у Каліфорнії за рік до введення в дію заборони на куріння в усіх барах і ресторанах відвідувачі залишили в цих закладах 25 мільярдів доларів. Через рік після введення заборони каліфорнійці залишили там 36 мільярдів. Так що вигоди ресторани не втратять».

ВАЖЛИВО!

. Дія закону поширюється на всі тютюнові вироби, включно з кальяном.

. Якщо в закладі тільки одне приміщення для відвідувачів, то воно має бути повністю вільним від куріння.

. За законом, тютюновий дим не має поширюватися щонайменше на половину території кафе. Тому, якщо в закладі працюють три зали, для некурців слід обладнати не одну, а принаймні дві зали.

. У ресторані може бути 4 зали, вільних від тютюну, і жодної — для курців. Це теж буде чітким дотриманням букви закону.