Крок ліворуч

Широко анонсований «Лівий блок», за побудову якого взялася Комуністична партія, отримав першу пробоїну. Прогресивно–соціалістична партія Наталії Вітренко, хоча й дала згоду на об’єднання лівих, відмовилася входити у союз, якщо там буде Олександр Мороз. Сан Санич, на думку «вітренківців», принесе «неминучі скандали, сварки, зраду, розвал». «Іуді не місце в «Лівому блоці», йдеться в ухвалі президії ПСПУ. У відповідь Мороз повідомив Вітренко, що коментувати позицію прогресивних соціалістів належить не політикам, а психотерапевтам. Відтак «лівий» віз знову загруз...

Ініціативу створення «Лівого блоку» висунула на своєму з’їзді Компартія. Вона розіслала іншим червоно–рожевим силам проект декларації, який передбачав висування спільного кандидата на президентських виборах і гуртування на виборах до рад різного рівня. Документ одержали СПУ Мороза, ПСПУ Вітренко, «Справедливість» екс–соціаліста Станіслава Ніколаєнка, «Союз лівих сил» ще одного екс–соціаліста Василя Волги.

Найтісніше у цьому колі співпрацюють Мороз із Симоненком, котрі, як пише газета «Коммєрсант–Україна», тепер бачаться ледве не щотижня. А що залишається робити Морозові, який випав із гнізда великої політики після дострокових виборів у 2007 році? Тому об’єднання між СПУ й КПУ виглядає вельми ймовірним. Тим більше що, коли вірити новинам і дописам на сайті Компартії, Мороз уже погодився на те, що єдиним кандидатом від лівих має бути Петро Симоненко.

Вітренко до цієї компанії вочевидь не приєднається. Тим більше що прогресивним соціалістам муляє око не лише Мороз, а й деякі інші політики. Для прикладу, «права рука» Вітренко Володи­мир Марченко назвав комуніста Олександра Голуба «політичним шмаркачем (в оригіналі — «сопляком». — Авт.) і провокатором у червоному жупані». Так Марченко відреагував на слова Голуба про те, що «Вітренко використовуватиме будь–який привід, аби лиш не підписувати документ».

Політолог Кость Бондаренко каже, що найбільшою перешкодою у створенні «Лівого блоку» є амбіції. «На початку ХХ століття Ленін сказав, що треба роз’єднатися, щоб потім об’єднатися. І тепер ліві сили, пройшовши низку роз’єднань, мали би подумати і про згуртування. Той, хто піде на об’єднання, — виживе. Хто не піде — той животітиме на маргінесі і буде приречений на поразку», — зазначив директор Інституту проблем управління ім. Горшеніна в коментарі «УМ».

Бондаренко зазначає, що лівим силам слід сформувати концепцію лівого руху, дати відповідь на питання про те, яке місце вони хочуть зайняти у суспільному житті й чим можуть бути потрібні, запропонувати свою стратегію подолання кризи. «Окрім того, треба відрізати лівий рух від Росії. Бо в нас якщо лівий — значить, іде на зближення з Росією», — каже політолог.