Панк–рок пасує і музеям. Вони принаджують публіку неабияк. У Дубенському замку вже вкотре гоцав рок–фест «Тарас Бульба», а твердиня Золотих воріт у Києві вже всьоме прийняла музичний концерт. У четвер тут грали німецькі музики — гурт MAMASWEED. У перекладі з англійської — «Мамин косяк».
Музвечори на Воротах відбуваються в рамках проекту «Відродимо традиції Софії Київської» (Золоті ворота — споруда заповідника). Концертують із червня до вересня. Ініціаторка забав — співачка Росава. Ціна входу, як у клубі, — 50 гривень. У музеї неповороткий графік відвідин: до 17.30, окрім понеділка. А тепер можна побувати у зручний час на цікавих дійствах. Нещодавно награвав гурт «Очеретяний кіт», наступного четверга буде «Крихітка Цахес». На думку Росави, «зараз міняється спеціалізація архітектурних пам’яток: вони мають приваблювати людей — музикою, виставками, показами мод тощо. Золоті ворота — приміщення з хорошою акустикою. Важливо, щоб ці стіни стояли не просто як монумент, а жили сьогоднішнім життям».
Зважаючи на статечний вік Золотих воріт — десять століть — і специфіку охорони історичної пам’ятки, тут дозволено грати акустичні й напівакустичні концерти. До зали вміщається 200 осіб, проте на MAMASWEED прийшло близько сотні. Дві молодиці читають афішу: «Панк–рок... Ні, от якби джаз чи рок–н–рол...» Що ж, хоч круть, хоч верть, під панк–рок, в основному, витанцьовують підлітки. Але німців тим жанром не звузиш: у репертуарі вчувалися настрої The Doors, The Rolling Stones, Pink Floyd та інших класиків.
...Повзе догори герса. Це підйомні ґратки. Колись їх опускали, замикаючи ворога в кам’яному мішку. Всередині суворо прохолодно, пахне деревом і каменем. Всідаємося на свіженькі вистругані лави. Атмосферно. MAMASWEED починають з умиротвореної композиції на синтезаторі та — вручну — на барабанах. Глядачі поплескують у долоні, попереду мама гойдає дитину в такт. Гітара через плече в одного з гуртівців — на жовтій стрічці з чорним написом: POLICE LINE NOT CROSS («Поліцейська лінія, не перетинати», такими в фільмах огороджують місця злочинів).
Гурт уже грав в Одесі та Дніпропетровську. Соліст GOGO розказує, це був a lot of fun (дуже весело), з «ікра and водка». Дякують українською. Кличуть публіку до танцю. Після в’язкої гітарної партії ритм пульсує, завмирає і — бамм! — наче хтось упустив здоровенну металеву тацю. Звук уже гатить у ворота. Гуртівці просять слухачів підвестися. Ті — спершу «ніхт ферштейн». GOGO й гітарист зістрибують зі сцени, соліст уже на лаві в першому ряду, грає й обіймається з друзями. Якийсь чоловік обхоплює його за шию й фотографується. Публіка розворушується, барабанщик шкварить рок–н–рол... Починається «повільняк». Росава гукає: This is my favorite song! (Це моя улюблена пісня!). Соліст присвячує співанку їй.
У прес–релізі написали про аудиторію, на яку розраховані заходи: «молодь, дорослі віком 20—45 років». Було і двійко слухачів пенсійного вигляду. Рок–молоді — на кілька вух більше. Під кінцеву гітарну кульмінацію музики впрівали, а зал аплодував стоячи. Утнули й міні–слем: коли екстазні панки радісно чубляться і штовхаються всім тілом. Один молодик — навіть у костюмчику.
Трохи менш як за півтори години, почувши MAMASWEED на «біс», люди вдоволено розходяться. Соліст GOGO зауважує: зала чудова. Грали тихіше, ніж зазвичай, але звучали добре. Цікавлюся: що воно таке, панк–рокова «філософія життя»? (так члени гурту кажуть про себе). Виявляється, все просто: «грати, що хочеш, і робити, що хочеш».
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
