Переможці юніорського Євро–2009 із кубком в оточенні вболівальників. (Фото з сайту ФФУ.)
Перемога нашої юніорської збірної на домашньому Євро — це, безсумнівно, великий успіх. Досі ще жодна з наших національних команд «спорту номер один» будь–якого віку гравців таких вершин не досягала. З іншого боку, зрозуміло, що цим молодим хлопцям лише належить утвердитися в дорослому футболі, аби їх не спіткала доля загубленого покоління срібних призерів континентальної першості–2000 серед 18–річних, із яких практично ніхто не доріс навіть до рівня зірки чемпіонату України. На слуху хіба прізвища нинішніх дніпропетровців Олексія Беліка та Богдана Шершуна. Тепер — увага на інші імена: Гармаш, Коркішко, Петров, Рибалка. Власне, на всю команду, яка позавчора перемогла у фіналі неабикого, а самих англійців, і відзначила успіх під звуки вічного хіта «Ми чемпіони!» групи «Квін».
Нинішня генерація збірної U–19 має всі шанси стати грандом європейського футболу вже в лавах головної команди країни, аби при виході на поле тремтіли коліна в наших суперників, а не в «синьо–жовтих». Позавчора хлопці довели це грою проти збірної Англії. У складі гостей виступали начебто більш досвідчені футболісти з клубів англійської прем’єр–ліги, але про це, судячи з перебігу подій, можна було лише здогадуватися.
У вирішальному двобої юніорського чемпіонату Європи перевага збірної України над англійцями, як і в півфіналі над сербами, сумнівів не викликала. Тренерський штаб господарів на чолі з Юрієм Калитвинцевим (допомагали йому Юрій Мороз і Семен Альтман) переграв родоначальників футболу тактично. Навіть наставник гостей Брайан Істік визнав, що переміг сильніший. «На фізичні кондиції моїх хлопців негативно вплинули 30 додаткових хвилин у попередньому двобої з Францією. Українці ж провели весь матч на дуже високому рівні, а кожен їхній гол психологічно надломлював наших гравців», — розповів після фінального свистка керманич англійських юніорів.
Не допомогло гостям і бажання присвятити перемогу своєму видатному співвітчизникові — тренерові Боббі Робсону, котрий помер напередодні на 77–му році життя. Власне, фінал почався із хвилини мовчання з цього приводу.
На поле донецького РСК «Олімпійський» господарі виходили зі щирою вірою у власну перемогу. Як зізнався згодом Калитвинцев, у можливість виграти турнір його підопічні по–справжньому повірили, тільки коли потрапили до півфіналу. Після важкої перемоги в меншості над швейцарцями їм уже було все одно, проти кого грати в наступних матчах.
Фірмовим знаком нинішньої команди став швидкий гол — у трьох із п’яти матчів українці відзначалися в перші п’ять хвилин. Цього разу знову не пощастило англійцям — після подачі кутового киянин Денис Гармаш відкрив рахунок ефектним ударом зльоту, якому можуть позаздрити й більш імениті футболісти.
Наші вміло тримали суперників на дальніх підступах до своїх володінь і навіть більше контролювали м’яч (57 відсотків ігрового часу). Два по–справжньому гольові моменти в англійців виникли лише тоді, коли на табло світився рахунок 2:0 — на початку другого тайму чудовий удар зі штрафного вдався ще одному динамівцю, Дмитру Коркішку.
Апогеєм недільного вечора на практично повністю заповненому стадіоні (а всього на матчах чемпіонату побувало майже 100 тисяч уболівальників) стало вручення тріумфаторам кубка чемпіонів континенту. Як пожартував на прес–конференції Юрій Калитвинцев, місткість чаші не надто велика — саме така, аби кількість шампанського з неї не «вдарила» переможцям у голову.
«Наша збірна додавала від матчу до матчу, й результат таки прийшов. Можливо, ми й стрибнули вище голови, однак нашу перемогу вважаю цілком заслуженою. У фіналі мої підопічні припустилися чималої кількості помилок, але, на щастя, жодна з них не стала фатальною. Побільше б у нашому житті таких матчів, де помилки не заважають досягати перемог. Я бачу велику перспективу і для цієї команди в цілому, і для кожного гравця окремо. Сподіваюся, що хлопці не задеруть носа. Вітаю всіх нас і, особливо, вболівальників із цим видатним успіхом», — підсумував тренер чемпіонів.
Чемпіонат Європи (U–19). Фінал
Україна — Англія — 2:0 (Гармаш, 5; Коркішко, 50)
Україна: Левченко, Чайковський, Парцванія, Кривцов, Кушніров, Петров (Єременко, 90+5), Рибалка, Шахов, Гармаш, Коркішко, Каверін (С. Шевчук, 80).
Бомбардири турніру: Дельфоунсо (Англія) — 4, Гармаш (Україна), Ленсбері (Англія), Алексич (Сербія) — 3.
Після того, як справами української жіночої збірної в Кубку Біллі Джин Кінг почав займатися Фонд Еліни Світоліної, очікування щодо результатів зросли. >>
На початку заплутані, але тепер зрозумілі й прогнозовані, нинішні чемпіонські перегони в УПЛ зберігають усе менше інтриги. >>
Неймовірна перемога українських пара волейболістів здобувалась у боротьбі з 7-ма іншими країнами-претендентками на путівку до Парижу, але рівним українцям не було! >>
Коли без мінімального спротиву команді вдається подолати регулярний чемпіонат і так само легко продовжити рухатися й у серії «плей-оф», може здатися, що й кінцівка сезону виглядатиме для неї так само легко. >>
Під час кожного чемпіонату країни, напевно, головне, чого прагнуть шанувальники футболу, — це побачити справжні чемпіонські перегони. >>
Після двох поспіль хардових «тисячників» — в Індіан-Веллсі та Маямі — найсильніші тенісистки світу почали підготовку до «Ролан Гарроса», відкривши турніром серії WTA 500 у Чарльстоні ґрунтову частину сезону. >>
