Різаком по телекамері

24.03.2004
Різаком по телекамері

Директор ТРК «Мукачів — «М-студіо» Іван Маняк.

      Те, що зі свободою слова в Україні не все гаразд, свідчать недавні події навколо радіо «Свобода», радіо «Континент», «5-го каналу», газети «Сільські вісті». Напередодні президентських виборів влада проводить тотальну «зачистку» інформаційного простору, закриваючи опозиційні та просто об'єктивні ЗМІ, обмежуючи їх доступ до глядача-слухача-читача шляхом безпідставних судових та адміністративних переслідувань. Наразі останнім під «зачистку» потрапив один із найпотужніших і найпопулярніших телеканалів Закарпаття — «М-студіо». Напередодні виборів міського голови Мукачева такий хід влади інакше, як застосуванням тупої сили, що стало порушенням прав громадян на свободу отримання інформації, не назвеш. Про причини закриття каналу, який симпатизує опозиції, зокрема блоку «Наша Україна», а також про те, як колектив захищатиме свої права, ми розмовляємо з директором ТРК «Мукачів — «М-студіо» Іваном Маняком.

      — Іване Георгійовичу, то чому ж ви з позаминулої суботи не виходите в ефір?

      — Як це не парадоксально звучить, але якщо реально розібратися в ситуації, то ми й самі не можемо зрозуміти аргументацію нашого закриття. Чесно кажучи, не очікували такого розвитку подій. Згідно з чинним законодавством, для того щоб виходити в ефір, потрібно пройти складну процедуру, а саме: отримати ліцензію Нацради з питань телебачення і радіомовлення, ліцензію Держкомзв'язку, дозвільні документи від фіскальних органів... Усе це в нас є, окрім того, ми є сумлінними платниками податків. І тому не розуміємо нелогічну заяву Податкової інспекції міста Ужгорода, подану до Господарського суду Закарпатської області, про визнання недійсним договору між Закарпатським ОРТПЦ (обласним радіотелевізійним передавальним центром) та «М-Студіо» на надання послуг зв'язку. Здавалося б, податківці, які стоять на сторожі державних інтересів, мали б усіляко сприяти тому, хто платить податки. Та нас нищать саме руками податківців.

      — Але у вищезгаданій заяві податкової інспекції сказано, що угоду між ОРТПЦ і «М-студіо» укладено в той час, коли майно передавального центру перебувало в податковій заставі і без згоди податківців власник не мiг його використовувати.

      — Погодьтеся, що це суто формальний привід, адже «М-студіо» не користується майном передавального центру, а лише отримує його послуги. До речі, за 2003 рік і два місяці цього ми сплатили центру 60 тисяч гривень, які, напевно, йдуть і на погашення податкової заборгованості. Потрібно наголосити й на тому, що партнерами ОРТПЦ є на даний час ТРК «ТЕТ», ТРК «Україна», оператори мобільного зв'язку «Київстар», UMС, які працюють iз ним за такими ж угодами, як і наша. Але чомусь вирішили відключити саме опозиційний телеканал «М-студіо».

      — Значить, ви вважаєте, що позбавлення вас ефіру є політичним замовленням?

      — Інакше й не можна розцінювати. Повірте, це не пусті слова. Проти «М-студіо» влада діяла сплановано й брутально. На господарський конфлікт це аж ніяк не схоже. Спочатку запускається «качка» в газеті «Вісник», котру в Мукачеві розкидають по дворах, як непотріб, і тицяють кожному перехожому в руки, про те, ніби ми не сплачуємо податкiв і незаконно використовуємо передавальні вежі. Після цього на Закарпатському обласному телебаченні подається відверта брехня, ніби хтось комусь минулого тижня заважав у радіоефірі...

      І ще один цікавий момент варто нагадати. Засідання суду мало відбутися 15 березня, але чомусь суддя вже 10 березня прийняв рішення про арешт майна ОРТПЦ. У ніч iз 12 на 13 березня судовиконавці Ужгородської міської виконавчої служби, без присутності представників ТРК «М-студіо», на нашу думку, незаконно, не маючи відповідних рішень суду, арештували та відключили нашу передавальну техніку в Мукачеві, Хусті та Ужгороді. За свідченням очевидців, нічною операцією особисто керував відомий активіст СДПУ(о), голова обласного управління юстиції Василь Мангур.

      Після закриття судовиконавцями Ужгородського бюро нашого телеканалу в неділю, 14 березня, представник пожежної охорони пред'явив припис про припинення мовлення через недотримання... пожежних вимог. Ці претензії незрозумілі й тому, що таких приписів раніше не було, а поряд через коридор у таких самих умовах ведуть телевізійне мовлення наші колеги з ТРК «Даніо», і до них пожежники не мають претензій.

      Усі ці аргументи й багато чого іншого наштовхують на думку про політичні мотиви позбавлення нас ефіру та про упереджене ставлення контролюючих органів до опозиційних мас-медіа.

      Хочу окремо наголосити, що минулої п'ятниці «М-студіо» перевіряла комісія Держкомзв'язку України, і в їхній довідці до нас немає жодних серйозних претензій.

      — Як будете захищати свої права?

      — 15 березня ми толерантно пікетували облдержадміністрацію. Під час акції навіть не користувалися мегафоном, щоб не заважати нашим «дбайливим» обласним чиновникам «працювати над покращенням соціально-економічних показників». Також через суд будемо діяти. Звернулися з відповідними листами, запитами в Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, у Держкомзв'язку України, в Комітет Верховної Ради з питань свободи слова, в низку міжнародних правозахисних організацій. Прокоментували ситуацію навколо телеканалу багатьом вітчизняним і зарубіжним ЗМІ. Тобто Україна і світ дізналися про свавілля стосовно нашого телеканалу.

      — Іване Георгійовичу, відомо, що після пікетування з вами розмовляв обласний голова, головний есдек області Іван Різак. Про що ви говорили?

      — Насамперед ми прямо сказали голові облдержадміністрації, що розцінюємо тиск на телеканал як політичне замовлення. Іван Михайлович iз таким трактуванням не погодився — він вважає це господарським конфліктом. За його словами, нам треба було проявити ініціативу, звернутися до податкової. А якби податкова не вирішила, то попросити «губернатора», і він би втрутився й позитивно вирішив справу. І не було б такого скандалу. Наскільки з нами був щирий Різак, важко сказати, але я сумніваюся, що позбавили нас ефіру без його відома.

      Окрім того, перед «губернатором» ми порушили й інші проблеми. Зокрема недопуск наших журналістів на сесії Мукачівської міськради. Акредитувати нас теж не хочуть. Потрапити на засідання міської територіальної виборчої комісії чи отримати якийсь коментар від члена тервиборчкому журналістам «М-студіо» взагалі неможливо. На наші аргументовані закиди Іван Різак сказав, що за всім устежити не може... Встежити-то він не може, але й ми не збираємося гнутися під тиском і замовчувати правду, жертвувати своїми професійними правами й людською гідністю. Якщо комусь не подобається, як ми подаємо інформацію, — не дивіться нас. Якщо ми когось образили – подавайте в суд. Але закривати такими методами ніхто не має права, тому що при цьому грубо порушуються конституційні права громадян на свободу слова та інформацію.

      Я у вічі сказав пану Різаку, що стосовно до нього ми використовували такі слова: «політична заангажованість і упередженість», «ставленик СДПУ(о)». Скажіть, що це неправда... Як правда й те, що після нещодавньої зміни влади в Мукачеві в місті настала така «демократія», що завідуючі дитсадків благають не приїздити до них на ранки і не робити ніяких репортажів, бо можуть втратити роботу, якщо «М-студіо» покаже, як малеча співає чи танцює. В мене немає слів, як це охарактеризувати...

      — На вашу думку, яку конкретну мету переслідувала влада, позбавляючи «М-студіо» ефіру?

      — Нас перевіряли, як будемо діяти в такій екстремальній ситуації. Закинули «невід» і дивляться, як зреагуємо: будемо мовчати, підемо на поклін чи почнемо виборсуватись із ситуації. Таким методом вони визначають, хто чого вартий і як із ким можна поводитись. Проте я вважаю, що через некомпетентність та відчуття безкарності у своїх діях чиновники передали куті меду й серйозно насолили в першу чергу «губернаторові», підмочили імідж політичної сили, яку він представляє. А наших телеглядачів як образили... Мабуть, мають краян за бидлоту, котра не може розібратися в потоці інформації.

      До того ж члени колективу несуть моральні й фінансові збитки, перебуваючи у вимушеній відпустці. Тобто грубо порушуються наші гарантовані Конституцією права на працю, попирається професійна гідність. Зазнаємо значних збитків і по рекламі, бо не виконуємо інформаційних зобов'язань перед партнерами.

      — Коли ви вийдете в ефір?

      — Не можу сказати... 17 березня Господарський суд області ухвалив рішення, в якому визнано недійсними угоди між «М-студіо» і Закарпатським ОРПТЦ. На жаль, суд не врахував об'єктивних обставин, адже за аналогічними угодами працюють майже всі телеканали України. Подаємо апеляційну скаргу на це рішення з метою відновлення справедливості.

  • Державі потрібна медійна зброя

    Коли Валентина Руденко, радник Президента Віктора Ющенка, у 2006 році на великій нараді у Секретаріаті (тоді так називалася президентська адміністрація) казала, що Росія готується до війни з Україною, інші відповідали, що це її суб’єктивний погляд. >>

  • Як не зробити з суспільного мовлення кінобудку?

    Із минулого квітня, коли врешті-решт прийняли закон про суспільне мовлення, активно обговорюються питання перетворення у нову за суттю і змістом, не залежну від влади структуру державної Національної телекомпанії, видимою частиною якої для широкого загалу є ефіри Першого Національного. >>

  • Микола Томенко: Політичні ток–шоу — маніпулятивні передвиборчі проекти

    Депутат кількох скликань, нині керівник Комітету Верховної Ради з питань свободи слова й інформації Микола Томенко для оприлюднення свого ставлення до телевізійних політичних ток–шоу і їх ведучих активно використовує блогосферу. Він різко негативно ставиться до того, що громадянин іншої країни Савік Шустер веде, по суті, передвиборчі програми, що заборонено законом, і закликає податківців прискіпливіше слідкувати за доходами телевізійників–заробітчан. У розмові з Миколою Володимировичем ми вирішили з’ясувати, чи такі досить радикальні судження й оцінки в інтернет–просторі трансформуються в офіційні депутатські запити й ініціативи. >>

  • Наталія Лигачова: Ситуація з журналістикою гірша, ніж була при Кучмі

    Якщо інформацію про життя в Україні черпати з ефірів телеканалів, можна вважати, що влада тільки те й робить, що дбає про «маленьких» українців, і живемо ми чи не найкраще у світі. Насправді ж маємо суціль економічні й політичні проблеми, а свобода слова засобів масової інформації здебільшого перетворилася на піар можновладців. Чому нас, м’яко кажучи, дезінформують і чи можна боротися з інформаційними маніпуляціями — з цими питаннями ми звернулися до медіа–експерта Наталії Лигачової. >>

  • Юрій Стець: Мій фінансовий стан дозволяє співпрацювати з телеканалом без винагород

    Минулого тижня Верховна Рада 345 голосами призначила на посаду голови стратегічного перед виборами парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Юрія Стеця. З народним депутатом–медійником, кандидатура якого стала компромісом для провладних й опозиційних сил, говоримо про можливості відстоювати права опозиційних журналістів та майбутні парламентські вибори. >>

  • Мовне питання — не просто мовне...

    Запроваджувати День україномовної преси недоцільно — так написала від імені Президента України Ганна Герман у відповіді на звернення Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса. Звернення було датоване 25 листопада 2011 року, «Україна молода» писала про цю ініціативу. Відповідь радника Президента — керівника головного управління з гуманітарних і суспільно–політичних питань АП датована 3 січня. Те, що пані Герман не вклалася у визначений законом термін відповіді, — дріб’язок у порівнянні з висловленою позицією влади. >>