Мабуть, боротьба як така завжди є схвальною. Зокрема як протиставлення бездіяльності. Недарма це поняття виступає стрижнем різноманітних лозунгів чи слоганів («У боротьбі віднайдеш ти право своє» — це з «ідентифікаційного» арсеналу російських есерів початку XX століття). Проте боротьба також може бути різною, і передусім, освяченою певними принципами чи зовсім уже аморальною. Скажімо, зривати своєму політичному супернику зустріч з електоратом за допомогою підкуплених шибайголів — хіба це гідні методи зрілих особистостей? Чи підленьке школярство — прийти, напакостити, отримати за це від дорослих дядьків по пляшці пива і скоренько накивати п'ятами? Тут уже кожен вирішує у міру своєї розбещеності чи, навпаки, своєї коректності й тактовності.
«Швидше б на пиво!»
Увесь цей вступ веде до конкретних подій — до того, у який спосіб нині на Львівщині соціал-демократи (об'єднані) борються із «Нашою Україною». (Хай би вони це робили цивілізованими методами — ніхто, думається, й слова б їм не сказав. Але ж ні, йдеться, знову ж таки, про зграї несвідомих тінейджерів, по кишенях яких повнолітні есдеки нашвидкуруч розсовують по десятці гривень, після чого ведуть їх, як пастухи отару, погаласувати на зустрічі «наших» депутатів з виборцями).
А зустрічі такі (із представницьким складом: «нашоукраїнці» з облради плюс депутати Верховної Ради з фракції «НУ») відбуваються на Галичині регулярно — в усіх населених пунктах обласного підпорядкування, в усіх містах регіону. На сьогоднішній день їх проведено більше ніж 20 приблизно у 15 районах Львівщини. Проходять ці зустрічі, як розказують очевидці, дуже ефективно — зали переповнені, люди ходять залюбки, бо знають, що місцеві ЗМІ неправдиво подають інформацію про те, що, зокрема, робиться у Львівській обласній раді. (Приміром, маленький штрих: Львівське телебачення 12 років поспіль транслювало сесії облради, але зараз відмовилося це робити, перейшовши на годинні репортажі, в які їхні автори включають те, що потрібно владі. «Нині Львівське телебачення в руках структур, які належать до Адміністрації Президента», — коментує народний депутат від «НУ» Олег Тягнибок).
Але повернемось до зустрічей з виборцями. Зазвичай на них бувають присутні від 15 до 20 депутатів облради, які представляють різні регіони Львівщини («І народ дуже позитивно сприймає, коли перед ним виступають люди з інших регіонів», — говорить Тягнибок), а також представники облдержадміністрації і обов'язково «важка артилерія» — народні депутати України. Спілкування з усіма згаданими особами триває по кілька годин, що, можливо, і викликає у декого певні заздрощі.
«Тож віднедавна представники СДПУ(о) почали проводити різні провокації, — засвідчує Олег Тягнибок. — Одна з перших була у Городку, де за годину до початку зборів есдеки, які мають там «свого» голову в одній із сільрад, понавозили у зал десь 150 людей — переважно учнів старших класів або училищ, а також «привілейованих» працівників колгоспів, сільрад (на кшталт бухгалтерів, секретарок тощо) — по їхньому зовнішньому вигляді було зрозуміло, що це вони, безпомилково можна було визначити цей типаж. Я затримався на годину, і приїхав у той момент, коли ці люди виходили із зали. Вони, не знаючи, хто я, говорили між собою, коли вже, мовляв, нам заплатять, скоріше б з нами розрахувались, скоріше б піти на пиво тощо. Їх привели, щоб створити провокацію, бо вони не давали говорити Кендзьору, перебивали його. І навіть не оратори, а самі люди, які були в залі, вигнали їх, зрозумівши, що це — провокація».
Міліцію покарали за хуліганство есдеків
На відміну від Тягнибока, який пропустив початок спектаклю «Обструкція «Нашій Україні», Ярослав Кендзьор був присутній на зустрічі з виборцями від першої ж її хвилини, тож, зрештою, виявився і свідком безчинства, проплаченого на гроші СДПУ(о), і до певної міри постраждалим, адже це його виступ переривали криками «обурені маси». Втім, ще й міліціонерам, які втрутилися у це неподобство і посприяли тому, аби вивести з зали надміру «гарячих» симпатиків «об'єднаної» партії, було непереливки. Правоохоронців покарали рішуче і швидко: комусь оголосили про неповну службову відповідність, когось понизили у посаді, когось узагалі відправили на пенсію. «Все було направлене на «захист» людей iз СДПУ(о)», — зазначає Кендзьор.
«Узагалі-то цікава практика почалася на Львівщині, — додає він. — От, приміром, відбувся візит Президента. Знаєте, Галичина є дуже толерантним краєм, тож навіть той факт, що рейтинг Кучми хоч і застиг на рівні 0,5 відсотка, але все-таки ці піввідсотка у нього є, не дозволив би зовсім приїздом Кучми знехтувати. Проте люди, звісно, висловили своє дійсне ставлення до Кучми... Але на тлі цього силами СДПУ(о) знімалися із занять учні шкіл, ВНЗ, їм вручали прапори СДПУ(о), і вони виходили дякувати Президенту... За що тільки не дякували! За щасливе життя, за мудрі реформи, за те, що він нібито «подарував» усім Сихівський міст, який ще 4 роки треба буде добудовувати...
Але найстрашніше те, що для таких провокацій зазвичай використовують неповнолітню молодь. І от на цій зустрічі, про яку йдеться, секретар районної організації СДПУ(о), він же — голова сільради села Родатичі Орест Баїк, заповнив дві третини зали школярами старших класів. Я почав виступати і сказав, що нещодавно минула річниця Крут, там були такі самі юнаки, як ви, але вони поклали свої голови в ім'я ідеї, а ви заради чого намагаєтесь зберегти цей режим? І коли Баїк на половині мого виступу почав свій дебош, ніхто з тих молодих його не підтримав... Але він продовжував своє, тож незабаром його забрали до райвідділку міліції, там почали складати протокол, і хтось крикнув молоді, що Баїка забрали до міліції, ходімте, мовляв, його визволяти і пікетувати відділок...
З приводу використання неповнолітніх у таких акціях я звернувся до обласного прокурора, до міністра освіти з проханням дати оцінку цим провокаціям, але звідти відповіді мені поки що не надійшло. Але мене страшенно вразила реакція обласного міліцейського начальства, яке замість того, щоб покарати дебошира Баїка, покарало працівників міліції. У нас уже готовий запит до Генпрокурора, до вищого керівництва МВС із приводу відвертої заангажованості обласного управління МВС і з приводу захисту ним дебоширiв з квитками СДПУ(о). Чому так вчинило обласне управління МВС? Та тому, що Олег Сало, його керівник, — член медведчуківської фракції «Соціальна справедливість» в облраді, і він як міліціонер хоч і не має партійного квитка, але є при цьому яскравим есдеком», — говорить Ярослав Кендзьор.
До сказаного Кендзьор додає, що в описаній ситуації правоохоронні органи, до яких зазвичай буває доволі виправданих претензій, діяли все ж таки цілком законно. Адже певна політична сила заздалегідь замовила собі приміщення під зустріч із місцевими мешканцями, подала оформлену за всіма вимогами заявку, місцева влада її затвердила, отже, все відбувалося згідно з правилами. А міліція, якій має бути байдуже, чи це «Наша Україна» проводить свою акцію, чи «Партія Регіонів», всього лише наглядала за порядком у залі. І, побачивши, що хтось (знову ж таки, байдуже, хто саме за партійною приналежністю) цей самий порядок нахабним чином порушує, вивела на свіже повітря трохи охолонути надто «буйних».
«Правоохоронні органи діяли абсолютно чітко — ніхто того Ореста Баїка не бив абощо. І коли головний заворушник пішов із зали, він потягнув за собою і решту молодиків... То в чому полягали неправильні дії правоохоронців, за які їх покарано? Тепер же вони тричі подумають, перш ніж затримувати вбивцю чи гвалтівника, чи грабіжника. А раптом у злочинця виявиться партквиток члена СДПУ(о)?» — запитує Кендзьор.
«Вони навіть кричали: «Кучму геть!»
На другий тиждень після подій у Городку дещо подібне повторилося у Миколаєві Львівської області. Там теж проходила зустріч «нашоукраїнців» з населенням. Ми довідались, кажуть депутати від «НУ», що напередодні представники СДПУ(о) судомно вирішували питання стосовно того, що б таке вигадати, аби цю зустріч зірвати. Вигадували-вигадували і вкотре винайшли велосипед, тобто організували «відвідини» «ворожого» табору людьми, які «Нашою Україною» жодною мірою не цікавляться, але є незамінними при створенні певних шумових ефектів. Крім цих статистів, привели ще якусь особу з телекамерою, яка прискіпливо водила «вічком» по рядах, знімаючи присутніх. Щоб діяти на них стримуюче? Щоб ввести виборців у такий собі ступор — всіх вас, мовляв, запам'ятаємо, зазнімемо і оргвисновки по вас зробимо?
«Коли я взяв там слово, — розповідає Тягнибок, — то побачив, що у залі є три телекамери. Одна була з Львівського обласного телебачення, інша делегована представниками якогось із сіл. Проти цього я абсолютно нічого не мав. Третій чоловік з камерою, який дуже активно знімав навіть не виступаючих, а людей у залі, відмовився себе назвати. Я сказав: «Якщо так, то ви, очевидно, представляєте ті сили, що налаштовані на провокацію». Дехто як по команді відразу підняв крик: «От такі ви демократи, так ви ставитеся до демократичних цінностей!». Я сказав: «Я ж відкрито представився людям, вийшов і назвав себе — Олег Тягнибок. То чому ж ця людина відмовляється так само зробити?».
Після цього зіткнення частина людей раптово піднялася та вийшла з зали. «Як потім говорили миколаївці, ці заїжджі гості нікому не відомі, і самі вони були явно не з Миколаєва», — згадує депутат. «Іще подібна ситуація виникла і у Самборі: есдеки організували там пікет проти Михайла Сендака. Коли туди підійшли наші люди, їм вдалося настільки «переорієнтувати» настрої пікетувальників, що всі вони дружньо почали кричати «Кучму геть!».
Це, звiсно, надзвичайно втішний момент: злиття у антикучмівському екстазі представників як опозиційних сил, так і «переорієнтованих» есдеків. Проте не слід забувати, наголошує Ярослав Кендзьор, що станом на початок 2002 року (тобто на момент виборів у парламент) СДПУ(о) на Львівщині мала рейтинг, який приблизно дорівнював двом відсоткам.Водночас підтримка «Нашої України» сягала 70 відсотків. Із вашою «двієчкою», шановні соціал-демократи (об'єднані), скромнішими слід бути.
Хоча, з іншого боку, ця сама «двійка» вже встигла підрости до іншої цифри. Йдеться про те, що наразі фракція СДПУ(о) у Львівоблраді налічує 28 представників, тоді як на початку «чистих» есдеків у ній було лише четверо. Під «чистими» маються на увазі такі собі апологети ідеї, на відміну від решти 24 депутатів, яких перетягнули у фракцію зі знущальною назвою «Соціальна справедливість» кого підкупом, а кого — шантажем чи залякуванням. «У «Соціальній справедливості» — фракції есдеків — зібралися люди з кримінальним запашком. Взяти хоча б того самого Сергія Медведчука... По суті, він не більше як чиновник середньої ланки з відповідною зарплатнею. Але цей чиновник має особняк у Східниці вартістю 2-3 мільйони доларів, особняк на Яворівщині, зараз також на Золотівщині повним ходом iде будівництво чергової дачі з майданчиком для гелікоптерів... Повторюю: є купа людей у фракції, за якими навіть не плаче, а стогне кримінал. І порівняйте їхні крадені мільйони з тією мізерною пенсією, яку отримують пересічні громадяни. От вам і вийде «Соціальна справедливість», — підсумовує Кендзьор.
...І голова Сендака на блюді
Чого ж добиваються есдеки на Львівщині? Ну добре, зірвуть вони одну чи дві зустрічі «нашоукраїнців»... Ну наплюють людям у душу, а далі що? Як твердить Олег Тягнибок, подібні акції — це те тло, на якому має відбутися значно серйозніша подія. Сергій Медведчук буцімто обіцяв Кучмі голову Михайла Сендака, причому подати її «гаранту» мусить до 1 квітня, каже Тягнибок.
Слід зазначити, що Михайло Сендак — це єдиний на сьогодні обласний голова, який не ходить на уклін до Кучми, який відмовився від дуже заманливих пропозицій влади і заявив, що чітко стоятиме на позиції підтримки тих людей, які довірили йому посаду голови облради. Відтак на Сендака почався просто безпрецедентний тиск, зазначає Тягнибок. Такий самий тиск відчули на собі й інші депутати облради. Нині в Львівоблраді вони згруповані у 3 фракції. З останніх фракція «Нашої України» є найчисельнішою і налічує 31 депутата. Вагомою є і фракція «Ділова Львівщина» (27 членів), вона сформована передусім з представників директорату, аграрного сектору, голів райдержадміністрацій. Третя група — вже згадана вище «Соціальна справедливість» з її 28 депутатами — була створена на базі СДПУ(о). Ця політична сила не зупиняється на досягнутому і продовжує вичавлювати останні соки і сили з тих, хто ще не став під її знамена. Тож на тих депутатів облради, які перебувають на державній службі, зусиллями СДПУ(о) організовано тиск з боку їхніх вищестоящих міністерств, а на тих, хто займається підприємництвом, — з боку податкової чи правоохоронних органів.
Що ж до Сендака, то йому зараз намагаються створити такі умови, аби змусити його подати у відставку. Якщо не вийде «піти» його добровільно, то у розпорядженні влади є весь необхідний каральний арсенал. «Сендаку закидають порушення законодавства під час приватизації одного автотранспортного підприємства, яка відбулася шість чи сім років тому, — розповідає Тягнибок. — Але чому за цей час ніхто не згадував про ту справу, а лише зараз, коли Сендак відмовляється від співпраці з Кучмою? Мобілізували всю прокуратуру, аби довести, що Михайло Сендак — злочинець... І ще один часовий збіг: саме тепер на Сендака почали скаржитися нібито ошукані ним акціонери. Справа в тому, що цих людей по двоє-троє прикріпили до кожного працівника прокуратури, аби ті «пропрацьовували» акціонерів. З останніми я особисто спілкувався, і вони сказали: «Ви нас зрозумійте правильно: приїжджають до нас з Києва, вимагають підписати певні папери, починають залякувати, а ми і так бідно живемо, то що ж нам лишається?». Хоча й тут знайшлися 15 сміливців, які відмовилися підписувати документи проти Сендака».
Паралельно з цим готується ще один варіант: необхідних голосів для того, щоб зняти Сендака, есдеки наразі не мають, тому й готують наступну акцію. Вони планують організувати по підконтрольних районних радах збір голосів за те, аби звернутися напряму до Президента країни з проханням звільнити Сендака з посади керівника області. «Нинішня влада хоче показати, що вона буде нищити всіх, хто йде проти неї, — підводить риску Тягнибок. — Вона культивує зрадника». Але зраджувати готові не всі. На превеликий жаль влади і до честі тих, хто тримає певну моральну планку...
P.S.
Коли цей матеріал готувався до друку, зі Львова надійшло повідомлення про те, що Михайла Сендака можуть заарештувати протягом найближчих трьох днів. Про це на прес-конференції заявив сам голова обласної ради. Він зазначив: «Люди з оточення першого заступника голови ДПА України, депутата Львівської облради Сергія Медведчука погрожують арештувати мене у найближчі три дні, якщо я добровільно не складу повноваження голови облради і не пристану на їхню пропозицію перейти на роботу в Київ». За словами Сендака, у п'ятницю, 19 березня, близько 19-ї години вечора, коли він після роботи приїхав додому в Дрогобич, біля нього зупинився автомобіль з приватними транзитними номерами, з якого вийшли двоє молодиків та, назвавшись «людьми Медведчука», запропонували йому за власним бажанням піти з його теперішньої посади. Інакше, повідомили ці люди, Сендака буде заарештовано по справі, пов'язаній із приватизацією автотранспортного підприємства (про яку йшлося вище). Голова облради не виключає, що його можуть заарештувати до початку сесії Львівської облради, яка відкриється 30 березня.
