Мабуть, боротьба як така завжди є схвальною. Зокрема як протиставлення бездіяльності. Недарма це поняття виступає стрижнем різноманітних лозунгів чи слоганів («У боротьбі віднайдеш ти право своє» — це з «ідентифікаційного» арсеналу російських есерів початку XX століття). Проте боротьба також може бути різною, і передусім, освяченою певними принципами чи зовсім уже аморальною. Скажімо, зривати своєму політичному супернику зустріч з електоратом за допомогою підкуплених шибайголів — хіба це гідні методи зрілих особистостей? Чи підленьке школярство — прийти, напакостити, отримати за це від дорослих дядьків по пляшці пива і скоренько накивати п'ятами? Тут уже кожен вирішує у міру своєї розбещеності чи, навпаки, своєї коректності й тактовності.