І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
І рибку з'їсти, і ліцензію отримати
24.03.2004
Досить скоро рибалки, зваблені теплим сонечком, вийдуть на культурно-розважальний промисел на човнах. Запрацюють і рибопереробні підприємства. Проте цього року підприємствам рибного господарства, імовірно, доведеться побігати по інстанціях, отримуючи дозвіл на свою роботу. Річ у тім, що Департамент рибного господарства Мінагрополітики ініціює введення ліцензування не лише на рибний промисел, як це було досi, а й на переробну діяльність. Таке нововведення необхідне, щоб убезпечити споживачів від неякісної продукції, якої так багато на наших ринках.
Цього року, сподівається голова Держрибгоспу Сергій Алимов, наші «рибники» зможуть отримати дозвіл і на експорт продукції до країн Євросоюзу. За підрахунками спеціалістів із Держрибгоспу, Україна щороку може експортувати до ЄС приблизно 100 мільйонів тонн рибної продукції. Раніше експортний потенціал держави оцінювався у 800 тисяч тонн, оскільки виловлювала Радянська Україна до мільйона тонн на рік, залишаючи собі лише 100 —150 тисяч, які повністю задовольняли внутрішні потреби.
Зараз же вилов риби вчетверо скоротився — за минулий рік великі та дрібні риболовні підприємства видобули з морських глибин усього 250 тисяч тонн риби, що, за підрахунками, становить по 12 кілограмів у живій вазі на одного споживача. В Держрибгоспі пояснюють це не лише скороченням «поголів'я» риби в океані, а, насамперед, неспроможністю флоту. «Судна старі, — нарікає Сергій Алимов, — а, щоб ремонтувати чи купувати, треба брати кредити». Отже, океанічна рибка, яка в загальному валовому вилові становить 70 відсотків, продовжує плавати у світових водах.
Але, стверждують у департаменті, навіть якщо припустити, що український флот отримає другу молодість, без імпорту все одно не обійтися, адже серед нас є чимало любителів, скажімо, скумбрії чи стерляді, а ці види український кордон, на жаль, не перетинають, отже, цю продукцію доводиться завозити із сусідніх морських держав. Приміром, торік українці спожили 295 тисяч тонн продукції закордонного походження. Утім імпорт не залишає без роботи рибопереробні підприємства, адже 80—90 відсотків продукції завозиться не в товарному вигляді, тому потребує додаткової обробки.
