Якось під час розмови знайомий зауважив: Юрій Мушкетик цілком міг би стати українським Сенкевичем, якби не ця «карма», що не оминула ціле покоління письменників радянської доби, — втискувати свій талант у рамки чинної ідеології. У творчому доробку класика української літератури є низка творів, які відбивають історичний розвиток держави і роль особистості в ньому. Перо Юрія Мушкетика філігранне, образність глибока, масштабність історичних постатей у його романах вражає — вочевидь треба трохи «пожити» в кожній з епох, аби герої твоїх творів приходили до читача величними і живими, здатними на сумніви, помилки, розкаяння. Останнім часом харківське видавництво «Фоліо» перевидало чотири романи Мушкетика — «Яса», «На брата брат», «Гетьманський скарб» і «Смерть Сократа». Також недавно побачили світ дві збірки новел письменника — «Суд» і «Гріх», які Юрій Михайлович вважає чи не найкращими з усього написаного ним.
Письменник, який відзначив недавно 80–літній ювілей, нині працює над історичним романом, що присвячений братам Розумовським. Він зважено оцінює минуле, цікавиться літературним процесом, вболіває за розтерзану політичними баталіями Україну, ностальгує...