Помісну церкву не спинити?

31.07.2009

Зближення існуючих в Україні православних церков та їх об’єднання в єдину Помісну православну церкву не можна зупинити — так вважає Патріарх Київський і всієї Руси–України Філарет. В інтерв’ю агентству УНІАН він відреагував на заяви предстоятеля Московського патріархату Кирила, зробленo главою РПЦ під час візиту в Україну.

«Процес зближення вже йде, і які б сили не протидіяли цьому, його вже не можна зупинити», — сказав партіарх Київський. За словами Філарета, будь–які спроби Москви обмежити права УПЦ Московського патріархату будуть тільки віддаляти УПЦ МП від «першопрестольної» та наближатимуть її до УПЦ Київського патріархату.

«Звичайно, патріарх Кирил хоче зупинити цей процес. Але чи зможе він це зробити? І чи не призведуть його спроби до протилежного результату? — каже Філарет. — Надалі, звичайно, все залежатиме від самої УПЦ МП — чи захоче вона йти дорогою об’єднання та створення Єдиної Помісної церкви».

Патріарх Філарет зазначає, що в УПЦ Московського патріархату нині існує велика група людей, які виступають за надання цій церкві автокефалії та подальше зближення з УПЦ Київського патріархату.

Водночас напередодні глава РПЦ Кирил казав під час виступу в Києво–Печерській лаврі: «Нам потрібно об’єднуватися навколо спільної ідеї, а автокефалія сьогодні такою спільною ідеєю не є. Сьогодні ідея автокефалії, радикально політизована, є реальністю лише для окремих груп українського суспільства, а не для всього народу».

Доречну думку щодо таких заяв Кирила висловив професор філософії та мистецтвознавства НАН України Дмитро Степовик: однією з вагомих причин відмови Москви в автокефалії УПЦ МП є економічний чинник. «Треба розуміти, що парафії УПЦ МП складають близько половини від загальної кількості приходів Російської православної церкви, і саме кошти з українських парафій становлять левову частку надходжень РПЦ, — відзначає Степовик. — Деякі з приходів Російської церкви, особливо в Сибіру та на Далекому Сході, є надзвичайно бідними. Українська ж православна церква з її багатими приходами має для російського православ’я стратегічне значення».

  • Повернення церкви

    До останнього — не вірилося. Не сподівалося, що люди, які десятиліття не ходили до старої церкви, прийдуть до нової. Але сталося. У день першої служби Божої (цьогоріч на Трійцю) в новозбудованій Свято-Покровській церкві в селі Літки, що на Київщині, ледь умістилися всі охочі. А церква велика, ошатна. >>

  • Пристрасті навколо храмів

    На День Конституції їхав у своє рідне село Куликів, аби у тамтешньому храмі на сороковий день віддати належне пам’яті свого родича Василя. По дорозі з Кременця згадував дні нашого спілкування... Водночас не міг позбутися невдоволення, що мушу переступити поріг церкви Московського патріархату. >>

  • Речники кривавого «миру»

    Інцидент 8 травня («УМ» про нього вже писала), коли три найвищі чини УПЦ Московського патріархату«вшанували сидінням» захисників своєї і їхньої Батьківщини (серед яких половина загиблі) — спричинив хвилю шокового здивування і обурення. >>

  • Таємний фронт

    Щодня ми бачимо реальні воєнні дії, які здійснює Росія проти України — обстріли «Градами», артилерійську зачистку мирних населених пунктів. Ми знаємо про «гуманітарну допомогу» з Росії, неспростовні факти постачання Кремлем на Донбас військової техніки та боєприпасів. Як даність уже сприймається інформація про регулярні російські війська на окупованих територіях. >>

  • Скарбниця мощей

    Якби не повість Івана Франка «Борислав сміється», включена до шкільної програми, навряд чи багато пересічних українців дізналися б про невелике місто нафтовиків на Львівщині, де нині мешкає 35 тисяч осіб. Хоча насправді це — особливий населений пункт, єдиний у світі, побудований на промисловому нафтогазовому та озокеритному родовищах із численними джерелами мінеральних і лікувальних вод. >>

  • Після Пасхи — до єднання

    Цього року Великдень відзначали в один день усі християни. А всі православні церкви України, судячи з усього, ще й ідейно «майже разом». Адже Україна стоїть на порозі очікуваного, вимріяного і такого потрібного акту — об’єднання православних церков у єдину помісну Українську церкву. >>