«Тут живе й працює благочестивий народ»

31.07.2009
«Тут живе й працює благочестивий народ»

У Спасо–Преображенському соборі Янукович ледь не потрапив у вівтар. (Фото з сайту www.patriarh.in.ua.)

Патріарх РПЦ Кирил прибув до Донецька в середу надвечір і побував у Спасо–Преображенському соборі, будівництво якого завершується в центрі міста. Ще в аеропорту поважний гість зізнався журналістам, що ступив на донецьку землю з особливими почуттями. «Бо це земля православна, земля, на якій живе й працює благочестивий народ, — сказав патріарх. — Тут діють монастирі та храми. Причому ці храми відбудовані та підняті з руїн. А це свідчить про силу віри людей, бо церкви відбудовують тоді, коли в них є потреба».

Глава РПЦ, звісно, не забув, що приїхав до шахтарської столиці, отож не забарився згадати безпосередньо про гірників. Як розповів гість, йому одного разу довелося побувати в шахті — на острові Шпіцберген. За словами партріарха, коли він нарешті піднявся на–гора, то сам собі сказав, що шахтарська праця — одна з найважчих у світі. А тому висловив бажання помолитися за представників цієї професії. «Люди видобувають вугілля і дають нам тепло та енергію, — каже патріарх Кирил. — Мені хочеться помолитися про людей, які у важких умовах добувають собі хліб насущний і роблять таку важливу для країни справу».

Зустрічати високого гостя біля Спасо–Преображенського собору зібралися тисячі донеччан та гостей обласного центру. Людей не відлякала навіть негода, що напередодні візиту прийшла на зміну тривалій нестерпній спеці. Само по собі, тут були присутні й перші керівники області та міста, і, звичайно, лідер Партії регіонів Віктор Янукович. Як і передбачалося, він не відходив ні на крок від патріарха Кирила та митрополита донецького і маріупольського Іларіона і сяяв, немов начищений п’ятак. На чимале здивування присутніх партійний лідер невідомо в якій іпостасі навіть «виліз» на амвон до іконостасу і застиг поряд зі священнослужителями, кліпаючи очима перед телекамерами та фотооб’єктивами.

На жаль, неприємно вразив донеччан та гостей міста ще один момент. Охорона патріарха, «прокладаючи» для нього прохід через натовп, не церемонилася з присутніми і не скупилася на штурхани. А підтримку в цьому похмурі здоровані несподівано отримали від… окремих священнослужителів тутешньої єпархії.

Предстоятель РПЦ, як і планувалося, в цей вечір завершив чин освячення Спасо–Преображенського собору: прочитав молитву та окропив святою водою вівтар і стіни храму. А ще подарував донеччанам образ Спаса Нерукотворного. Господарі в боргу не залишилися і подарували патріарху ікону Божої Матері Новодворської, написану в ХIХ столітті, ручку із зображенням чудотворця Миколи та колоритний сувенір у вигляді міні–дзвіниці із дзвонами, відлитими на Донецькому металургійному заводі.

Після вечері у найфешенебельнішому ресторані п’ятизіркового готелю «Донбас Палас» гість заночував у пенатах митрополита Іларіона.

У Святогірську, куди вранці в четвер поїхав патріарх, на нього вже чекало набагато більше людей. До Свято–Успенської Святогірської лаври прочани з усієї Донеччини, а також з інших областей країни з’їхалися ще заздалегідь. Глава РПЦ взяв участь у хресній ході та провів Божу літургію з нагоди Дня святкування Святогірської Божої Матері — однієї з найбільших святинь донеччан. Само собою, невідступно за гостем слідував і Віктор Януковим. Причому не сам, а в оточенні кількох охоронців. Іноді навіть складалося враження, що не він записався у супроводжуючі персони, а його супроводжують духовні особи найвищого рангу.

Того ж дня патріарх Кирил також побував у Горлівці, де відвідав Свято–Миколаївський кафедральний собор. А сьогодні заплановано поїздку до Нікольського, де гість також завершить освячення Свято–Нікольського Василівського монастиря.

  • Повернення церкви

    До останнього — не вірилося. Не сподівалося, що люди, які десятиліття не ходили до старої церкви, прийдуть до нової. Але сталося. У день першої служби Божої (цьогоріч на Трійцю) в новозбудованій Свято-Покровській церкві в селі Літки, що на Київщині, ледь умістилися всі охочі. А церква велика, ошатна. >>

  • Пристрасті навколо храмів

    На День Конституції їхав у своє рідне село Куликів, аби у тамтешньому храмі на сороковий день віддати належне пам’яті свого родича Василя. По дорозі з Кременця згадував дні нашого спілкування... Водночас не міг позбутися невдоволення, що мушу переступити поріг церкви Московського патріархату. >>

  • Речники кривавого «миру»

    Інцидент 8 травня («УМ» про нього вже писала), коли три найвищі чини УПЦ Московського патріархату«вшанували сидінням» захисників своєї і їхньої Батьківщини (серед яких половина загиблі) — спричинив хвилю шокового здивування і обурення. >>

  • Таємний фронт

    Щодня ми бачимо реальні воєнні дії, які здійснює Росія проти України — обстріли «Градами», артилерійську зачистку мирних населених пунктів. Ми знаємо про «гуманітарну допомогу» з Росії, неспростовні факти постачання Кремлем на Донбас військової техніки та боєприпасів. Як даність уже сприймається інформація про регулярні російські війська на окупованих територіях. >>

  • Скарбниця мощей

    Якби не повість Івана Франка «Борислав сміється», включена до шкільної програми, навряд чи багато пересічних українців дізналися б про невелике місто нафтовиків на Львівщині, де нині мешкає 35 тисяч осіб. Хоча насправді це — особливий населений пункт, єдиний у світі, побудований на промисловому нафтогазовому та озокеритному родовищах із численними джерелами мінеральних і лікувальних вод. >>

  • Після Пасхи — до єднання

    Цього року Великдень відзначали в один день усі християни. А всі православні церкви України, судячи з усього, ще й ідейно «майже разом». Адже Україна стоїть на порозі очікуваного, вимріяного і такого потрібного акту — об’єднання православних церков у єдину помісну Українську церкву. >>