Під провідником ОУН — порожнеча

Власне, довершеного меморіального комплексу на Європейській площі в Івано–Франківську немає. Є капітально збудоване, облицьоване житомирським мармуром приміщення зі скла та бетону площею 560 квадратних метрів. Над цією архітектурною порожнечею височіють камінний повстанський хрест і бронзова фігура провідника ОУН, яку не видно з лицьового фасаду.

Матеріальну оболонку комплексу ударними темпами — за шість місяців — звела будівельна фірма «Стандарт–ІФ». Поспішність у цьому випадку була доречною — першого січня 2009–го Прикарпаття готувалося відзначити 100–річчя від дня народження славного земляка Степана Бандери. Авральні роботи на ювілейному будмайданчику пояснювали банальним браком коштів, які почали збирати лише на початку березня минулого року.

Першу тисячу гривень власних заощаджень у порожню тоді скарбничку вніс міський голова Віктор Анушкевичус. Згодом мер обласного центру Прикарпаття гордо назвав спорудження Меморіального комплексу вартістю понад сім мільйонів гривень «найбільшим досягненням 2008 року для всіх іванофранківців–патріотів, а також тих людей, котрі за незалежність України йшли на самопожертву».

У перший день 2009–го, за участю понад десяти тисяч прикарпатців, Меморіал урочисто відкрили, проте відсутність інтересу перших осіб держави до цієї, як здавалося націонал–патріотам, непересічної події згасила залишки їхнього ентузіазму. Через кілька днів після ювілейних реляцій із виставкового залу комплексу прибрали нашвидкуруч намальовані портрети відомих постатей українського національно–визвольного руху та світлини місцевих фотохудожників, а на двері повісили замок. Патріотична аура довкола знакового об’єкту розвіялася, як літнє полудневе марево. Уже менш як за місяць начальник ЖЕО–4 на оперативній нараді в міського голови повідомив, що залишений без господаря меморіал на Євро­пейській площі став місцем нічних — і зовсім не з патріотичними намірами — зібрань молоді мікрорайону.

Із будівництвом цього об’єкта, як не прикро визнавати, виникла майже така ситуація, як із возом, поставленим поперед кобили, бо експонатів для меморіалу не було й немає. Невже «найбільше досягнення 2008 року» занепаде до стану довгобуду? «Наразі сам будівельний об’єкт ще не здано в експлуатацію, — повідомив «УМ» міський голова обласного центру Віктор Анушкевичус. — Управління капітального будівництва міськвиконкому разом із підрядниками завершують роботи з установлення та запуску ліфта, що працюватиме всередині комплексу. За різними прогнозами, Комплекс патріотичного виховання імені Степана Бандери може бути зданий в експлуатацію вже наприкінці липня або в серпні цього року. Потім його передадуть на баланс управління освіти і науки Івано–Франківського міськвиконкому».

Невдовзі після цього, запевнив івано–франківський мер, комплекс розпочне роботу. Вже є кандидати на посади директора і методистів центру. У майбутньому тут планують вручати паспорти старшокласникам міста.

Коли настане довгоочікуване «невдовзі», наразі не знає ніхто, адже, згідно з рішенням міськради, у приміщенні комплексу Героїв національно–визвольних змагань України на Європейській площі вже з першого квітня повинен би працювати Центр патріотичного виховання учнівської молоді імені Степана Бандери. Міські депутати визначили штатний розпис працівників Центру з шести осіб та річне фінансування їхньої праці в обсязі 58 662 гривні. За рахунок яких коштів і де шукати експонати для формування експозицій комплексу— залишається загадкою.

Висловлювали припущення, що ними може поділитися Івано–Франківський музей національно–визвольної боротьби, проте його директор Степан Каспрук у розмові з кореспондентом «УМ» категорично відкинув такі пропозиції: «Ми ніколи не погодимося на те, аби віддати частину експонатів музею для оформлення комплексу на Європейській площі чи будь–кому іншому, — запевнив він. — Ми надто багато затратили сил та енергії, формуючи «з нуля» наші фонди. Їх нікуди не можна розтягувати. Це вже — надбання українського народу».

Неважко спрогнозувати, що в кінцевому підсумку опоненти нинішнього мера, особливо в період виборів нового міського голови, зарахують меморіал–«напівфабрикат» на баланс недоробок Віктора Анушкевичуса. Та від цього мало втіхи. Схоже, сучасні послідовники керівників національно–визвольної боротьби ХХ століття, зокрема Головного провідника ОУН Степана Бандери, настільки здрібніли як політичні сили, що навіть не здатні подати голос на захист пам’яті героїв, уже не кажучи про сприяння в пошуку експонатів для новозбудованого комплексу чи хоча б мінімальну фінансову підтримку цього процесу.