Андрій Пишний: Це не бігборди в нас невдалі. Це ситуація невдала

Арсеній Яценюк почав президентську кампанію одним із перших. Наразі вона замаскована під «розкрутку» громадського руху «Фронт змін», хоча всім зрозуміло, що насправді за цим стоїть пропаганда екс–спікера. Зовнішні прояви цієї кампанії — у мілітарному стилі, в брунатну смугу — багато хто називає невдалою. Спочатку команда Яценюка розставила бігборди з гаслом «Врятувати країну. Арсеній» (їх обсміяли в інтернеті, наробивши купу пародій), а недавно почала агітацію ще одним оригінальним засобом — наметами, стилізованими під військові. У Києві ця форма агітації теж зіткнулася з проблемами: київські комунальники вилучили дюжину «малих архітектурних форм».

Заступник голови ради «Фронту змін» (фактично — співкерівник штабу) Андрій Пишний, який знає Яценюка ще зі студентських років, відповів на запитання «УМ» про особливості їхнього з Арсенієм «походу по владу». Щоправда, багато відповідей Пишного були неконкретними. Утім такий стиль сповідує і сам Арсеній Петрович…

«Ми маємо можливість змінити ці «прикордонні» кольори на інші»

— Чи вдалося вам дізнатися, на яких підставах у Києві було демонтовано та конфісковано намети «Фронту змін»?

— Наші активісти–волонтери ставили це питання особам, які забирали намети, але їм ніхто не дав пояснень. Нам ніхто не висловлював жодних претензій з приводу наметів, а в Київської адміністрації є наш лист з інформацією про контакту особу, з якою можна зв’язатись з цього питання. Тому ми вирішили направити до КМДА депутатський запит від імені Арсенія Яценюка. Ми таки отримаємо чіткі відповіді від влади.

— Чи відомо, де ці намети зараз? Чи вимагатимете ви їх повернення?

— Їх зняли і вивезли в невідомому напрямку. Звичайно, ми вимагатимемо повернути намети, адже це майно громадської організації.

Хотів би наголосити, що комунальне підприємство «Київблагоустрій» не мало права конфісковувати намети. Це підприємство має чіткі правила та права, затверджені Київрадою. Виходить, вони самі їх порушили. У нашій країні діє процедура: є визначені органи, які мають право вилучати майно громадян чи громадських об’єднань, але я щось не пригадую у цих статтях жодної згадки про КП «Київблагоустрій». Яке, до речі, існує на кошти київської громади.

— Скільки ваших агітаційних точок наразі діє по Києву? Скільки наметів конфісковано?

— Зараз діє 350 точок. Станом на вечір 22 липня було конфісковано 14 наметів.

— Тобто 14 знятих наметів погоди не роблять — кияни мають змогу бачити «пости Яценюка». А от щодо їх форми: і намети, і рекламні щити та лайтбокси, тисячами розставлені по Україні, виконані в нових для української політики кольорах — хакі. Громадськість і журналісти неоднозначно відреагували на ці бігборди — їх називають невдалими. Чи чекали ви на таку реакцію?

— Борди і намети виконані у стилі, який чітко демонструє, в якому становищі опинилась наша країна. Це прикордонний колір. Я б сказав, що зараз у нашій країні невдала економічна та політична ситуація, ми на межі колапсу. А колір це лише демонструє.

— Це казав і Арсеній Яценюк. Але ставлення до вашої символіки таке пояснення навряд чи змінило. То кампанія «Фронту змін» і надалі розгортатиметься в такому «фронтовому» стилі, чи ви допускаєте коригування стилістики?

— Ще раз скажу, що цей колір — лише віддзеркалення ситуації в державі. За оптимізм і світле майбутнє треба боротися, тому зараз — «усе для фронту». Нас чекають важкі економічні та політичні процеси. Але ми маємо шанси змінити ці кольори, разом змінити ситуацію в країні.

«Яценюк — самодостатній політик, він не працює з політтехнологами»

— Кому належала ідея саме такого оформлення кампанії? Символіка кольору хакі не надто поєднується з образом Яценюка — інтелігента в окулярах...

— Ідея належить Арсенію Яценюку. Він визначає і всю стратегію.

— Чи правда, що до виборчої кампанії Яценюка залучено російських політтехнологів, які консультували штаб Януковича в 2004 році, зокрема й були авторами ролика про «три сорти» України?

— Арсеній Яценюк — самодостатній політик, він ніколи не працював із політтехнологами — ні російськими, ні американськими, ні іншими. Консультуватись він має право будь з ким. У кожній поїздці регіонами він консультується з лікарями, металургами, шахтарями: це необхідно, аби глибше зрозуміти проблеми країни. Також у нього є радники з різних країн світу, фахівці з питань економіки, права, філософії, політики. Це і європейці, і росіяни, і американці.

— Яким чином поєднуються «воєнні» мотиви вашої кампанії з реальним позиціонуванням Яценюка, який уникає чітких відповідей на багато гострих питань — про своє ставлення до УПА, статусу російської мови тощо?

— В Арсенія є відповіді на ці питання, і він неодноразово озвучував свою позицію. Але сьогодні країна потребує іншого порядку денного — не штампів, нав’язаних політиками попередньої хвилі, а негайного вирішення економічних, політичних проблем. Тих проблем, які зараз ведуть країну до дефолту.

— На початку кампанії багато хто очікував, що Арсеній Яценюк, переймаючи досвід Барака Обами, візьме на озброєння прогресивні інформаційні технології, щоб, зокрема, заручитися підтримкою активної інтернет–спільноти. У результаті ваша присутність в інтернеті обернулася фарсом: у мережі з’явилося стільки блогів та профайлів від імені Яценюка (особистих, від імені прес–служби, фіктивних, не відомо яких), що про якийсь ефект від них годі й говорити. Користувачі інтернету, які мали б проголосувати за «юзера» Яценюка, натомість кепкують над ним. Чому так сталося?

— Невже ви справді вважаєте, що блоги та інтернет–сторінки відомих людей — це те, що можна і треба контролювати? Щоб створити в інтернеті блог від чийогось імені, достатньо кількох хвилин. Навіть із фотографією. Таких сторінок у інтернеті багато.

— То, може, варто виправитися, провівши, наприклад, інтернет–конференцію із залученням веб–камери, яка б показувала, як сам Яценюк спілкується з користувачами інтернету?

— Такі інтернет–конференції проводяться. Трансляція зазвичай ведеться на нашому сайті, питання можна поставити на форумі. Хто хоче бути в курсі подій і справ — нехай заходить на наш сайт.

«Домовлятися з іншими кандидатами — означає знову йти на змову»

— Свого часу Арсеній Яценюк обіцяв появу в русі «Фронт змін» авторитетних людей, у тому числі й відомих облич. Але їх досі не названо. Так само не названо і ключових людей у команді Яценюка. Чи очікується поява впізнаваних облич? Адже наразі Яценюк залишається таким собі «чорним ящиком» — не відомо, хто з ним, хто за ним стоїть.

— Мені згадалася фраза Володимира Познера, який сказав: якщо щодня показувати коня по телебаченню, він теж стане відомим. Чому ви вважаєте, що професійна команда, авторитетні люди, публічні люди і відомі обличчя — це одне й те саме? Команда Арсенія Петровича — це всі люди, які його підтримують. Якщо йдеться про відомих політиків [котрі мали б стати на його бік], то в такому випадку ішлося б про політичну змову. Я певен, що українцям такі змови вже набридли. Для нас головне, щоб людина була професіоналом у своїй сфері, щиро вболівала за майбутнє країни і була здатна діяти. А відвідування тусовок чи публічних заходів не є ознакою професіоналізму, на мій погляд.

— Питання в цьому розрізі: чи веде команда Яценюка переговори з іншими кандидатами у президенти?

— Крісло Президента — не особисте крісло. Посада глави держави — це відповідь на запитання, якою буде країна і чи буде країна взагалі. Хіба можуть тут бути домовленості? З ким і про що домовлятися? Яценюк домовлятиметься з 46 мільйонами українців, а не окремими політиками.

— Насамкінець. Чому ви вирішили піти з посади заступника секретаря РНБО? Чи могло сумісництво якось завадити роботі у «Фронті змін»? Це прояв політичної позиції?

— Я пересвідчився, що державний апарат потребує тотальних змін. Змінювати потрібно як систему, так і обличчя системи. Це можливо, і, я переконаний, ми це зробимо. Але за умови, що робота буде системною і з повною віддачею. Саме цим я вирішив зайнятися.

ДОСЬЄ «УМ»

Пишний Андрій Григорович

Народився 26 жовтня 1974 р. у с. Доброводі Збаразького району Тернопільської області.

У 1996 р. закінчив Чернівецькій держуніверситет (правознавство), у 2005 р. — Українську академію банківської справи НБУ.

Працював в альма матер, надалі (з 2000 р.) — в юридичній системі «Ощадбанку». У 2004–2005 рр. — в.о. голови правління ВАТ «Ощадбанк». У 2007 рр. — перший заступник голови правління ВАТ «Укрексімбанк». Був членом наглядових рад згаданих банків. Відтак до 2009 р. — заступник секретаря Ради нацбезпеки й оборони. Зараз — один із керівників «Фронту змін».