Холодний чай, сер...

Коли на вулиці спека, пити хочеться багато. І щоразу тільки підсилюється бажання урізноманітнити асортимент. Виробники ж дбайливо тримають руку на пульсі споживача і щораз підкидають якісь новинки. Одна з останніх на нашому ринку — так звані холодні чаї. Скільки дійсно чаю у пляшках і чи є він там узагалі про це вирішили дізнатися спеціалісти Центру незалежних споживчих експертиз «Тест».

Чи може споживач, узявши пляшку чи картонну упаковку холодного чаю, дізнатися, що йому пропонують пити? На жаль, ні. Ну не наважується більшість підприємців відлякувати потенційних покупців різними непривабливими Е біля харчових додатків. Із перекладом щось переплутали виробники австрійського напою Pfanner: в українському варіанті заявили вміст лимонного соку — 1,3 відсотка, в тексті іншими мовами фігурує цифра 2. Не повідомляють австрійці на упаковці й інформації про те, як і скільки зберігати напій після того, як відкрили її. Український виробник Firstleaf не розшифровує кількісних складових широкого поняття «цитрус–база».

Холодний чай у пляшках чи пакетах — це негазований безалкогольний напій на основі екстракту чаю з різними смаками. Так його позиціонують виробники. Результати досліджень показали, що, стосовно семи протестованих зразків, так воно і є насправді. У холодних чаях із лимоном «Премія», Sanday, Gaffa, Nestea, Firstleaf, вироблених на території України, чеському Lipton та австрійському Pfanner із лимоном і лаймом справді є екстракт чаю. Спеціалісти Центру незалежних споживчих експертиз вираховували це за наявністю у холодних чаях алкалоїдів. Наявність обов’язкових у свіжозавареному чаї трьох речовин з цієї групи — кофеїну, теоброміну та теофіліну — забезпечує тонізуючий ефект напою. Вважають, що абиякий чай містить лише кофеїн. В усіх протестованих зразках під час лабораторних досліджень віднайшли тео­бромін і кофеїн, а в Nestea — ще й теофілін. Це підтвер­дження того, що у пляшках і пакетах не суміш кофеїну, фарбника, лимонної кислоти і цукру. Протестовані холодні чаї виготовляють із використанням натуральної сировини — якісного ферментованого чорного чаю. Додатковий «плюс» останнього — ще й різна бактерицидно–протизапальна дія, яку обумовлює ще одна складова чаю — танін. Найбільше чаю, за результатами досліджень вмісту алколоїдів і таніну, в австрійського Pfanner, найменше — у «Премії». Хоча скільки додавати натурального екстракту чаю у напої — рішення виробників, що ніяк не регулюються нормативами.

Чи є справжній лимонний сік у протестованих холодних чаях — достовірно не відомо. Його незначна концентрація не дає змоги дати однозначну відповідь. Точно є лимонна кислота, яка разом із її солями, а також процесом пастеризації виконують роль консервантів. Натомість немає традиційних для безалкогольних напоїв власне консервантів — бензойної і сорбінової кислоти та їхніх солей.

Який із протестованих ice tea найсмачніший, «наосліп» визначали пробанти. І результати так званої органолептики збіглися із загальними оцінками напоїв. Усім сподобався відмінник Sanday. Далі на позиціях хорошистів «Премiя», Jaffa, Lipton та Nestea. Незважаючи на найбільший вміст натурального чаю, пробантам не надто сподобався каламутний напій Pfanner з трав’яним присмаком і запахом. Чаю Firstleaf також поставили «задовільно» — за слабо виражений запах та кисло–солодкий смак.

Стосовно ціни холодних чаїв, то вона суттєво не відрізняється. Помітно дорожчим за інші є лише австрійський Pfanner, півлітра якого коштує трохи більше шести гривень. Щоправда, у спекотну погоду варіює вартість продажу прохолодних напоїв близькість до транспортних зупинок чи зон відпочинку — різниця в ціні може становити одну, дві, а то й три (у Києві та Криму) гривні.

ДО РЕЧІ

— Холодні чаї важливо правильно зберігати і якнайшвидше використовувати після розпакування, — каже «УМ» Ніна Кільдій, спеціаліст Центру незалежних споживчих експертиз «Тест». — Оскільки жоден із протестованих чаїв не містить консервантів, отже, не може довго зберігатися відкритим. З цієї ж причини потрібно слідкувати за термінами виробництва та реалізації.