Зерно у нафті

Секретар Вищого Народного комітету Лівії (посада ідентична Прем’єр–міністру) Аль–Багдаді Алі Аль–Махмуді повертався додому з Києва, дипломатично демонструючи хороший настрій. Питання, які друга людина цієї країни обговорила у столиці України, можуть відіграти неабияку роль в економіці обох держав. Щоправда, для успішної реалізації спільних ідей завжди чогось не вистачало.

Схема співпраці виглядає так: Лівія дає українцям у користування свої нафтові родовища, а натомість просить в оренду близько ста тисяч гектарів орної землі — для вирощування дефіцитної там пшениці. Ідея ця не нова, але... українці чомусь не надто активно освоювали африканські свердловини і не поспішали проводити межу навколо орендованих площ. Відтак місце українців — експортерів зерна та добувачів нафти — на чорному континенті зайняли пронирливі росіяни.

Попутно з’явився ще один камінь спотикання: Лівія заплатила гроші за три українські літаки Ан–74. Перша машина мала приземлитися у Тріполі ще 2006 року, але політ перенесли на три роки. Власне кажучи, лівійцям повернули їх повітряне судно тільки під тиском візиту лідера країни до Києва. Оскільки готових літаків на харківському заводі не було, за неофіційними даними, Ан у ВІП–комплектації під тиском забрали в одного з вітчизняних олігархів — і «подарували» Муаммару Аль–Каддафі. Решту суден нібито добудовують, хоча всі терміни давно минули.

Позавчора Юлії Володимирівні довелося просити пробачення у гостя. Зробила вона це у своїй фірмовій манері. «Попередні уряди, насамперед Віктора Януковича, зруйнували всі можливості співпраці», — заявила Тимошенко, пообіцявши все–таки добудувати авіалайнери. Аль–Махмуді посміхнувся і пообіцяв, що старих образ не пам’ятатиме. Мабуть, як компенсацію за зрив контрактів Прем’єр пообіцяла лівійській делегації допомогу у приватизації Одеського припортового заводу, яка має відбутися у вересні. «Ми сподіваємося, що виграємо тендер», — знову посміхнувся секретар комітету так, ніби і справді знав більше за інших.

Наступний крок назустріч гарячій Африці — будівництво під Одесою сучасного нафтопереробного заводу потужністю 10 млн. тонн лівійської нафти. Прем’єр натякнула, що якість бензину дозволить навіть експортувати його до країн ЄС. Єдина неприємність — в Україні є надлишок немодернізованих потужностей нафтопереробки (ринок України споживає 12 млн. тонн нафтопродуктів, а заводи можуть виготовляти 60 млн.). І поява нового підприємства матиме дуже серйозні наслідки для всіх інших.

Лівійці пообіцяли працевлаштувати у себе 1500 медичних працівників, і Україна запевнила, що підбере для стратегічного партнера кращі кадри. Незважаючи на резонансну судову справу проти болгарських медсестер, яких за звинуваченням у навмисному зараженні лівійських дітей засудили до страти. Медсестри повернулися додому лише завдяки старанню колишньої дружини французького Президента Ніколя Саркозі...

ШТРИХ

Дамі з косою — 2 тисячі років

Високі сторони під час зустрічі завжди обмінюються подарунками. Що подарувала гостеві Юлія Тимошенко, на жаль, залишилося за кадром, але подарунок пана Аль–Махмуді вразив присутніх оригінальністю. Це була ... фотографія. Але не проста, а знімок барельєфа, який зберігається в історичному музеї стародавнього лівійського міста Лептіс і є його головним експонатом: профіль голови жінки з косою. Зображена на витворі мистецтва жінка, що мешкала понад дві тисячі років тому, у профіль неабияк схожа на українського Прем’єр–міністра.