«Як українець до братів–українців»

На нашій планеті небагато сак­ральних місць, пов’язаних зі з’явами Божої Матері, і одне з таких — Зарваниця. У невеликому селі Теребовлянського району Тернопільщини розміщений один із п’ятнадцяти світових духовних Богородичних центрів, визнаних Вселенською католицькою церквою. За своїм релігійним та історичним значенням він прирівнюється до славнозвісних Києво–Печерської та Почаївської лавр. Ще в 1867 році Ватикан надав чудотворній Зарваницькій іконі Мате­рі Божої паломницький статус, а в наші дні її щорічно відвідують сотні тисяч паломників з усього світу.

Минулими вихідними туди на прощу з’їхалося понад 80 тисяч віруючих із майже усіх регіонів України, а також кількох країн близького і далекого зарубіжжя. У неділю у Хресній ході та урочистій архієрейській літургії, яку провів глава Української греко–католицької церкви Любомир Гузар, взяв участь і Президент України Віктор Ющенко разом із дружиною та дітьми.

Для Віктора Андрійовича це був третій візит до Зарваниці. На Тернопільщині досі згадують, що коли уперше побував тут, був Прем’єр–міністром України. Священнослужителі були по–доброму здивовані, що представник влади такого рівня вміє не лише «лоба перехрестити», а й знає «від А до Я», як треба поводитись у храмі та святих місцях. Удруге Ющенко приїжджав до Зарваниці вже у статусі народного депутата. Утретє Зарваниця вітала його як народного (саме на цьо­му слові акцентував кілька разів у своєму виступі єпарх Тернопільсько–Зборівський УГКЦ владика Василій Семенюк) Президента. Сам же Віктор Ющенко на початку свого звернення до паломників зазначив, що прийшов сюди передусім «як українець до братів–українців». Він наголосив на великому духовному й історичному значенні Зарваниці, високо оцінив великий подвиг Української греко–католицької церкви, яка, за словами Президента, «у найчорніші часи стала опорою нації і береже цю місію досі». Цього року, до речі, відзначатимуть двадцяту річницю виходу УГКЦ із підпілля «як одного з актів–предтеч визволення всієї України». Трагічну історію цієї церкви навіть у західних регіонах, де проживає більшість християн греко–католицької віри, багато хто знає лише поверхово. Тож Президент висловив упевненість, що держава нарешті дасть правдиву оцінку репресіям, яких зазнала УГКЦ разом з іншими українськими церквами. Він також висловив глибоку повагу і вдячність главі Української греко–католицької церкви кардиналу Любомиру Гузару за те, що той «із великою вірою і мудрістю дбає про духовне здоров’я нашого народу, продовжуючи традиції митрополита Андрея та Патріарха Йосипа Сліпого».

У цілому ж виступ Віктора Ющенка був переповнений глибоким і щирим уболіванням за долю України та її народу. Він закликав усіх вірити, бути сильними і єднатися задля розбудови нашої держави, а також молитися за її кращу долю. До об’єднання закликав прочан і глава Української греко–католицької церкви Любомир Гузар. «Відчуймо біль у своєму серці через поділ колись єдиної Христової родини в Україні! А водночас постановімо зробити щось конкретне, бодай маленьке, щоб те роз’єднання якнайшвидше відійшло в минуле», — сказав, зокрема, він.

У дарунок Маріїнському духовному центру села Президент залишив кивот–дарохранильницю та євхаристійний набір. Йому ж подарували копію чудотворної ікони Зарваницької Богородиці.

НЕЯВКА

Треба зазначити, що на Всеукраїнську прощу до Зарваниці 18–19 липня мала завітати також Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко. Повідомлення про це опублікували багато місцевих газет, одна з них навіть під однозначним заголовком «Скверна готує до Зарваниці черговий вояж». Однак вояж, очевидно, скасували. «І слава Богу!» — зітхнули з полегшенням люди справді глибоко віруючі, яким дуже не хотілося, аби святиня раптом перетворилася на політичну трибуну. Ющенко ж, як висловився знайомий священнослужитель, уписується в атмосферу святого місця «органічно».