Сестри Бондаренки залишаються найкращими українськими тенісистками, хоча перемоги на змаганнях серії WTA приходять до них нечасто. В одиночному розряді уродженки Кривого Рогу вигравали по одному турніру: старша, Олена, — у Люксембурзі в 2006–му, а Катя — торік у Бірмінгемі. Зате в парі дівчата здобули вже три титули. Черговий — позавчора у Празі.
Після тріумфу на відкритому чемпіонаті Австралії–2008 українки минулого року отримали головний приз ще й на турнірі під дахом у Парижі. А от у 2009 році справи у сестер складалися невтішно — на престижних змаганнях їм навіть перестали надавати статус сіяних. Лише у формі збірної України в матчах Кубка федерації дівчата приносять команді важливі очки — очевидно, відчуваючи особливу відповідальність.
Для того, аби «підлатати» реноме, Олена й Катерина поїхали до столиці Чехії, де склад учасників ґрунтового турніру з призовим фондом 220 тисяч доларів, м’яко кажучи, не вражав. Але краще почати повернення на верхні щаблі рейтингу з маленьких успіхів, аніж продовжувати програвати великим гравцям — так вирішили сестри й не прогадали. Щоправда, в одиночному розряді Катя дійшла лише до чвертьфіналу, де її вщент розбила італійка Франческа Ск’явоне (1) — двічі по 6:1. Натомість у дуеті сестри, отримавши другий номер посіву, не віддали суперницям жодного сету! У півфіналі вони розібралися з чесько–словацькою парою Ворачова/Рибарікова (6:4, 7:5). А перемога у вирішальному поєдинку над господарками, Іветою Бенешовою й Барборою Заглавовою–Стричовою, далася їм ще легше — 6:1, 6:2.
Цього ж дня грала у фіналі аналогічного турніру з призовим фондом 220 тисяч доларів у Палермо й киянка Марія Коритцева. Але її сенсаційний поступ разом із болгаркою Дар’єю Кустовою зупинили іспанки Льягостера–Вівес і Мартінес–Санчес — 6:1, 6:2.
Хочеться вірити, що успішний виступ на скромних турнірах надихне наших співвітчизниць на вагоміші звершення. Цього тижня Коритцева поїхала за новими емоціями до австрійського Бад–Гаштайна.