Хоч Президент Ющенко постійно висловлює сподівання на те, що угода про асоціацію між Україною і Європейським союзом буде підписана вже в грудні цього року, у Міністерстві закордонних справ точну дату прогнозувати не ризикують. «Це питання цікавить усіх, але зрозумійте мене як переговірника — я не хотів би на даному етапі окреслювати хоча б штучно часові рамки. Бо для нашої переговорної команди це буде певною мірою тягарем — адже інша сторона зможе це активно використовувати», — пояснив журналістам заступник міністра закордонних справ Костянтин Єлісєєв, який очолює українську делегацію на черговому раунді переговорів щодо підписання цієї угоди у Брюсселі. За словами Єлісєєва, угода про асоціацію буде підписана тоді, «коли зміст і якість документа відповідатимуть національним інтересам Української держави». Раніше заступник глави МЗС уже давав зрозуміти, що до кінця цього року, найімовірніше, узгодити всі питання остаточно не вдасться.
Раунд переговорів, що відбувся цього тижня, Єлісєєв назвав «успішним та інтенсивним», наголосивши, що «відбулася плідна конструктивна дискусія». Водночас, зауважив дипломат, не варто забувати про складність цих переговорів для української сторони, адже «ми, по суті, одні, а проти нас грає команда з 27 гравців (країн — членів ЄС) плюс Єврокомісія». Тому захист інтересів України вимагає «часу й рутинної роботи не тільки у Брюсселі, а й у Києві, а також усього українського дипломатичного апарату за кордоном». За словами керівника нашої делегації, у Брюсселі сторони досягли домовленості, що наступний раунд переговорів відбудеться орієнтовно у жовтні в Києві.
Переговори щодо підготовки угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включно зі створенням зони вільної торгівлі, були головною, але не єдиною метою візиту нашої делегації до «столиці» Європи. Як повідомив Костянтин Єлісєєв в інтерв’ю «УМ», уперше з офіційним візитом до Брюсселя приїхала делегація Автономної Республіки Крим — аби презентувати інвестиційний, економічний і туристичний потенціал півострова. «Цей візит дозволить у нинішній непростий період залучити як кошти потенційних іноземних інвесторів, так і донорські вливання з боку ЄС», — розповів заступник міністра. За його словами, йшлося про презентацію окремих проектів, які дозволять розв’язати багаторічні проблеми АРК. Це, зокрема, впровадження енергозберігаючих технологій, модернізація наявних джерел енергопостачання, створення нормальної європейської системи водопостачання і каналізації (а про те, наскільки це важливе для Криму питання, добре знають не тільки місцеві мешканці, а й відпочивальники). «МЗС супроводжує ці проекти, і не лише щодо Криму — ми прагнемо залучити інвестиції і в інші регіони, особливо ті, які цього потребують, — каже пан Єлісєєв. Бо не секрет, що рівень регіонального розвитку в нас дуже різний, і на тлі економічної кризи особливо важливо допомагати розвиватися тим із них, які поки що відстають. Це тільки сприятиме рівню нашої європейськості й повноцінній інтеграції України в Євросоюз».
ДО РЕЧІ
У секретаріаті Президента занепокоєні ситуацією з фінансуванням дипломатичної служби, яка вкрай негативно позначається на можливості здійснювати зовнішньополітичні функції держави. Про це журналістам заявив заступник голови СП Андрій Гончарук. За його словами, наявне фінансування становить близько 20 мільйонів доларів, що уп’ятеро менше, ніж того реально потребує зовнішньополітичне відомство України.