Не дотягли до гетьмана

Крім Полтавської битви, у житті Івана Мазепи були віршовані рядки знаменитої «Думи», інтимна лірика листів до Мотрі Кочубеївни і понад десяток церковних будівель — соборів та монастирів, які він будував чи підтримував власним коштом. Меценатство було притаманне всьому українському козацтву, але саме від Мазепи ми починаємо вести лік відомим доброчинцям. Позавчора долучити до цієї справи заможних сучасників спробував Микола Кульчинський, народний депутат від «Нашої України» та голова полтавського обласного осередку товариства «Просвіта». «УМ» уже писала, що Кульчинський збирає кошти на пам’ятник Івану Мазепі в Полтаві. Частину з 700 тисяч, яких не вистачає для завершення проекту, пробували зібрати шляхом відкритого мистецького аукціону, що проходив у Митрополичих палатах на території Софіївського собору.

Попереду Вовкун і Оніщук

На торги виставили картини київ­ських та полтавських художників. Мистецький рівень аукціону мали підтримати знамениті імена — як–то Іван Марчук, Матвій Вайсберг, Микола Маценко, Юрій Соломко. Каталоги з лотами попередньо розіслали по державних, урядових установах, банках тощо. Проте на сьому вечора у залі Митрополичих палат нікого схожого на банкіра чи чиновника вищого рангу не було помічено. Сорок чоловік люду —здебільшого журналісти — оглядали полотна, розвішені по периметру кімнати.

Почин на аукціоні дав Олег Репецький, директор агенції «Комора», який вторгував перший лот — гравюру з розп’яттям художника Василя Перевальського — за 1800 гривень. Але всі наступні лоти не викликали у публіки такого інтересу, щоб викласти за них гроші.

Деяке пожвавлення викликав прихід міністра культури Василя Вовкуна. За півгодини у палатах з’явилася ще одна публічна особа — міністр юстиції Микола Оніщук. Ведучий заходу режисер Сергій Архипчук саме намагався продати восьму чи дев’яту за ліком картину, але торги не йшли. У цей час під руку йому підвернувся пан Оніщук, який приглядався до полотна народної художниці Світлани Чорної. «Може, щось хочете купити? — несподівано гримнув біля міністра Архипчук, вивівши його зі стану зосередженості. — Я вам тільки допомагаю».

Проте Оніщук не потребував допомоги, з вибором він визначився заздалегідь. «Я отримав запрошення і попередньо вибрав роботу Володимира Труша «Чорнобривці». Щодо другої картини — «Троянди» Світлани Чорної, то її помітив уже тут. Як на мене, це унікальна робота», — поділився з «УМ» міністр. За дві картини Микола Оніщук виклав 14 500 гривень. Уже йдучи з аукціону, він помітив гобелен, який також виставляли на продаж, і додав до свого активу на користь пам’ятника Мазепі ще дві тисячі.

«Будемо ще брати, бо Мазепа образиться», — підійшов до справи Василь Вовкун. Оригінальний смак режисера й колекціонера україн­ських старожитностей обійшов стороною художні полотна й упав на скульптуру «Мамай» Миколи Білика, автора майбутнього пам’ятника Мазепі. Вартість скульптури — 18 тисяч. Проте до фонду Мазепи, відповідно до домовленості зі скульптором, дійде тільки 30 відсотків від цієї суми, тобто 5 500 гривень.

Аукціон ще триватиме

Річ у тім, що, за домовленістю з художниками, вони віддають на пам’ятник 50 відсотків від вартості проданої роботи. Віддати всю суму готові Марчук і Маценко. Найдорожча робота належить пензлю генія сучасності Івана Марчука: картина із циклу «Виходять мрії з берегів» оцінена у 23 тисячі гривень. У межах 15–16 тисяч гривень оцінені роботи Матвія Вайсберга, Юрія Соломка та Віктора Кириченка. Вартість решти полотен варіюється в межах 3–9 тисяч. Ціни не високі, якщо, по–перше, пригадати, що у червні на аукціоні Sotheby’s за картини українських сучасних художників платили 33 тисячі фунтів стерлінгів (за таку суму пішов найдорожчий лот Оксани Мась), а, по–друге, взяти до уваги, на яку справу мали піти гроші.

«Ми відіслали запрошення особисто кожному міністру. П’ятьом міністрам Кабміну я вручив їх у руки. Надсилали каталоги також і в банки, і в секретаріат», — повідомив Микола Кульчинський наприкінці вечора, коли підбивали підсумки аукціону. Очевидно, що причиною неявки владних мужів стало саме ім’я Мазепи, який для Росії й мертвим залишається ворогом, а більшість наших політиків і бізнесменів й досі пербувають у полоні стереотипів. Можливо, організаторам варто було запросити також колекціонерів та галеристів.

На аукціоні наторгували 30 тисяч гривень. «Це дуже мало. Ми сподівалися на 100 тисяч», — каже «УМ» Кульчинський. Учора він чекав на делегатів від міністрів культури та юстиції, які мали забрати вибрані роботи і розплатитися.

ДАЛІ БУДЕ?

Постає питання: чи варта вся затія (на організацію якої Кульчинський витратив 10 тисяч гривень із власної кишені) таких результатів? Оцінку можновладцям уже виставлено. Залишається надія на посполитих, адже виставка–ярмарок картин у Митрополичих палатах триватиме до понеділка, щодня з 11.00 до 18.00. За цей час охочі можуть долучитися до добродійної справи (імена жертводавців, нагадаємо, будуть викарбувані біля пам’ятника) .