Так виглядатиме полтавська статуя, об яку вже зараз ламаються політичні списи.
Поки тривають усі перипетії навколо встановлення пам’ятника Іванові Мазепі у Полтаві, робота над ним не припиняється. Над композицією в Києві — в об’єднанні «Художник» — працює заслужений художник України Микола Білик, співавтор пам’ятника Ярославу Мудрому в Києві.
«Уже виконано 70 відсотків робіт, — повідомив скульптор «Україні молодій». — Відлиті всі бронзові частини, тепер триває їх монтаж. За тиждень ми сподіваємося закінчити. Це буде сидяча фігура висотою три метри, загальна ж висота композиції з гранітним постаментом — шість з половиною метрів. Я хотів, щоб пам’ятник містив символи, тому у правій руці Мазепа тримає булаву — символ влади, а у лівій — сувій — символ його державницької та культурної діяльності. Верхню частину гранітного постаменту, що за обрисами нагадує дзвін, огортатиме так званий бронзовий «пояс». Спереду на ньому буде герб Мазепи, а позаду його вислів: «Нехай вічна буде слава, же през шаблю маєм права!».
«Сам пам’ятник ми планували встановити на місці за десять днів до Дня незалежності, на коли призначено його відкриття, — каже Білик і нагадує: — Неподалік скульптурної композиції на Соборній площі Полтави буде розташовано дві кам’яні брили з іменами людей, які зробили пожертву на пам’ятник».
Нагадаємо, що після відмови облради від фінансування монумента з держбюджету кошти на пам’ятник Мазепі з подачі народного депутата Миколи Кульчинського збирають усім миром. На даному етапі є вже близько 1 мільйона 160 тисяч (з урахуванням коштів від аукціону). Загалом же вартість пам’ятника — 1 мільйон 824 тисячі.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
