Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Спочатку група молодих львів’ян писала свою назву кирилицею, але через стійкі асоціації публіки з конкретним кондитерським делікатесом вирішили ту назву «зашифрувати» латиницею... Якщо зважити на те, що цей дивовижний колектив народився влітку 2004–го, то нині він відзначає свій перший маленький ювілей, випустивши повноцінний дебютний альбом «Покоси», що видала столична аудіокомпанія «Наш формат».
У чому унікальність SHOKOLAD? Лише в тому, що сполучили джазові стандарти, електроніку та українські народні пісні? Не вони зробили це першими. Але саме вони виконали це фантастично — без найменших спроб притягнути етно до джазу «за вуха». Зробили так, ніби в Україні завжди існували імпровізаційно–вишукані форми етноджазу, які легко занурюють вас у магію первісного звучання. Це — головний козир львів’ян.
Отже, SHOKOLAD — це Анастасія Литвинюк (клавішні інструменти), Ігор Гнидин (ударні), Дана Вінницька (вокал), Сергій Бридун (бас–гітара) та Володимир Урбан (духові). Минулого року група отримала GAUDE POLONIA — престижну стипендію від міністра культури Польщі. Участь у цій стипендіальній програмі надала їм можливість навчатися у грандів польського джазу, а це — піаніст Анжей Ягодзінський, барабанщик Чеслав Бартковський та вокаліст Януш Шром. Першим творчим «млинцем» наших «шоколадок» став диск, записаний із легендами польського джазу — трубачем Томашом Дабровським і контрабасистом Міхалом Ярошем. Ось так народився інший, міжнародний склад SHOKOLAD PL. Проте над альбомом «Покоси» працював винятково львівський склад. До речі, саме він має здатність миттєво створити виразну етноджазову «погоду» будь–де — у маленькому клубі чи на гігантській фестивальній сцені. І це також серйозна перевага колективу. Усвідомлюючи це, SHOKOLAD використовує свої козирі у формуванні своєї аудиторії. «Зараз нам доволі важко різко збільшити нашу слухацьку аудиторію, — зауважує вокалістка гурту Дана Вінницька, — адже наш мас–медійний простір заповнено іншою музикою, яку вряди–годи назвати музикою не повертається язик. Підлаштовуватися під так звані «формати» ми не маємо жодного бажання. Знайти свого слухача намагаємося через інтернет, через живі виступи й диски, і це працює. Щодо нашої формули звучання, тут усе доволі просто. Джаз у світі — це мистецтво, яке бурхливо розвивається останні сто років. Фольклор — це культура з тисячолітнім досвідом. І ми поєднуємо ці два пласти з метою створення чогось третього, але якісно нового, сучасного».
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>