Влад Троїцький: Через кілька років «ДахиБрахи» в Україні може не бути

Продюсер, режисер–постановник, художній керівник центру сучасного мистецтва «Дах» і фестивалю Гогольfest Влад Троїцький уже забув, що таке відпочинок. Зі своїми колегами–акторами і гуртом «ДахаБраха» 24 червня на виїзному концерті–перформенсі він наробив галасу на цілий Санкт–Петербург, підняв на вуха пів–Москви, тиждень тому підкорив Польщу, а тепер збирається кочувати по Європі. При всіх своїх наполеонівських планах Троїцький не відволікається від підготовки грандіозного Гогольfestу, який пройде в «Мистецькому арсеналі» з 5 до 27 вересня.

— Скільки часу треба, щоб настільки скрупульозно підготувати місячний фестиваль сучасного мистецтва?

— Підготовка йде безперерв­но впродовж року. Сьогодні продумано 70 відсотків. Одноденний концерт–перформенс, який провели в Санкт–Петербурзі, готували півтора місяця. За три дні до Пітера «ДахаБраха» дала два успішні концерти в Москві — в клубі «Гоголь» і на фестивалі фолк–зірки Інни Желанної виступали у фіналі. Наступну акцію Гогольfestу проведемо для москвичів.

— На Гогольfestі у Києві 11 квітня були відомі колективи, кожен з яких міг стати осердям фестивалю, в Пітері в основі було дійство «Даху» з гуртом «ДахаБраха». Це продумувалося спеціально?

— Чому ж? З нами були Optimystica Orchestra з Євгенієм Федоровим (Tequilajazzz), театр Джуліано Ді Капуа з групою петербурзьких акторів, вуличний нічний Free–Art, ді–джеї Cursor Miner і Valta & Minikin. Наш концерт–перформенс був анонсом Гогольfestу, виїздною сесією, щоб показати, що цей фестиваль є. Приїхали на чужу територію, де не маємо своїх структур, які займаються піаром, технічними питаннями. Простіше, коли тебе запрошують на фестиваль, де ти займаєшся лише творчістю. Там довелося займатися всім. Петербуржців цікавило, як фестиваль пов’язаний із Гоголем. На це маю єдину відповідь — Гоголь для мене — мислитель і метафізик, сучасний. Намагатися зробити з нього мумію, музейний експонат мені не цікаво. Цікаво розмірковувати вперед, робити полікультурний, полідисциплінарний проект зі своєю ідеологією, з освітньою системою, такий як Гогольfest. 11 квітня в «АльтаЕкспо» була перша операція вистави–містерії «Забуті дороги» з «Дахом» і «ДахоюБрахою». Основа та ж сама. Далі пішов розвиток. У майбутньому це має бути наш сольний виступ. Наступний крок буде в Національній опері в рамках вересневого Гогольfestу.

— Чим ще нас потішите?

— Програма не повторюється. Перформенс–відкриття буде робити петербурзький театр «Ахе». Широко представимо нову академічну музику закордонних колективів із Швейцарії, Німеччини, Росії. Загалом буде 15 країн–учасниць. Маємо нову танцювальну open–програму — contemporary–dance. Із 17 по 21 вересня проведемо для театральних продюсерів міжнародних фестивалів український театральний шоу–кейс. Покажемо їм виставу «Гамлет» Дмитра Богомазова Одеського драматичного театру, Херсонський театр, одну з вистав «Сузір’я», де грають Юра Яценко і Лариса Паріс, театр із Павлівки, який грає «Ідіота», і КЛІМа з виставою за мотивами «Мертвих душ» із «Дахом». Поряд із щоденними дійствами постійно триватиме художня виставка — фінальний тур молодих художників від «Ейдоса» на 2000 м, Яра Бубнова з Болгарії привезе 15 відеоартів, буде фестиваль ілюстрацій від росіянина Андрія Бартенєва.

— Де найближчим часом гастролюватиме «ДахаБраха»?

— На днях повернулися з клубного театрального фестивалю у Щецині в Польщі, де грали «Смерть Гоголя», далі поїдемо у Перм, Німеччину, наприкінці серпня — в Ірландію. Наступного року проект «Забуті дороги» покажемо всій Європі. Для цього хочу створити свою продюсерську агенцію, щоб по шість місяців гастролювати за кордоном. «Даху» перевозити виходить дуже дорого. Гонорари у нас невеликі. Дівчата з гурту не мають своїх квартир, машин. Із платних концертів їм вистачає, щоб одягатися та їсти. Я не розумію, чому «ДахуБраху» не запрошують на українські фестивалі, а якщо запрошують, то не платять ні копійки. Адже це світовий бренд, якого через декілька років тут важко буде застати.