Юлія Тимошенко щиро зізналася: відтепер кожен її міністр, тільки переступивши поріг свого робочого кабінету, одразу ж починає думати про стратегію розвитку держави. І так щодня! Колективна концентрація зусиль виливається в ідеї. Вчора Прем’єр–міністр озвучила три перші: підготувати для розгляду у Верховній Раді законопроекти про Державний прапор і про Державний гімн України. «Щоб вони, ці закони, лягли в основу зміцнення символів нашої державності», — пояснила план дій Юлія Володимирівна.
Другий етап прориву, про який вона повідомила журналістам на вчорашньому засіданні, — надати Національному університету «Львівська політехніка» статус «самоуправного дослідницького національного ВНЗ». Аргументація виявилася серйозною: наступного року цей заклад відзначатиме своє 165–річчя, й підвищення його статусу даватиме змогу виховувати молодих учених.
З економікою ситуація не така райдужна. Третій і четвертий транші кредиту МВФ, із приводу яких урядовці висловлювалися як про доконаний факт, усе ще перебувають у процесі перемовин. Вчора, після ухвалення в уряді його основних положень, Прем’єр надіслала керівництву Фонду спільного листа — разом із керівником Національного банку. «Це друге коригування програм між Україною і Міжнародним валютним фондом», — зізналася вона. У чому полягає суть змін, Юлія Тимошенко, за звичкою, не пояснила. Натомість її наступна теза — що саме співробітництво з донорами є «справжньою антикризовою програмою» — змусила замислитися. Особливо після слів, що саме МВФ має вивести Україну з кризи. Подібні заяви перші особи країни виголошують, коли з її господарським сектором усе дуже погано.
Мабуть, зрозумівши, що вона збилася на небажаний мінор, леді Ю зробила різкий випад ферзем: «Усі заяви високих політиків, політиканів України, які говорили про те, що НАК «Нафтогаз України» є в поганому стані (!) — все це політична шумиха і політична провокація». Втім інформацію про переддефолтний стан «Нафтогазу», окрім політиків, підтверджує майже сто відсотків незалежних експертів та аналітиків. А вчасний розрахунок за російський газ за червень, яким укотре похвалилася Прем’єр, має емісійне походження. І фраза, що вчасно виконати умови кабального контракту є «ствердженням справжньої незалежності України як енергетичної, так і політичної» не має закрити собою головного: зовнішні виплати відбуваються ціною зростання інфляції.
Україна, за словами Прем’єра, закачала у підземні сховища 1,1 млрд. кубометрів російського газу. Сама Юлія Тимошенко ніяк не прокоментувала цю цифру, але, за твердженням експертів, нині — саме час активізувати накопичення пального. «Липень, серпень, вересень будуть найкращими часами, аби фактично за найнижчими цінами закупити газ», — пояснив президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук і додав: нині ціна зменшилася на 70 доларів, а газогони щонайменше завантажені поточним споживанням. Єдина «маленька» проблема: коштів на це катастрофічно не вистачає. Головних причин є дві: низькі тарифи для населення, які Прем’єр напередодні виборів не ризикує підвищувати, а також величезні борги споживачів. І вимагати погасити їх не завжди виходить також із політичних міркувань: чимало власників великого бізнесу, які задарма споживають газ, є соратниками та спонсорами політичної сили Юлії Володимирівни.
Тож виглядає дивним, як уряд легко виконує свої фінансові обіцянки. Скажімо, вчора Кабмін збільшив статутний фонд «Нафтогазу» на 18,6 млрд. гривень. «Матдопомогу» оформлять постановою або розпорядженням уряду. Це невеличка хитрість: аби не вносити питання на розгляд депутатів та ініціювати зміни до держбюджету. На питання «Звідки гроші?» міністр палива та енергетики Юрій Продан відповів щиро: облігації внутрішньої державної позики. Тобто вмикання друкарського верстату.
Ще один мільярд, імовірно емісійних гривень, мають отримати зернотрейдери: Прем’єрка наказала чиновникам повернути ПДВ на цю суму всім, хто вивозив вітчизняне збіжжя за рідні кордони. Щоправда, самі трейдери називають на порядок більшу суму. Термін виконання — до вересня нинішнього року. Причому половина суми має надійти впродовж липня і серпня.
А ТИМ ЧАСОМ...
Віримо у домни!
В Україні потихеньку починає відроджуватися галузь, яку вважають головним годувальником бюджету: зросли продажі металу, зменшилася кількість товару на складах. Принаймні таку картину бачить міністр промислової політики Володимир Новицький. Чиновник прогнозує: липень буде найкращим для ливарників місяцем у цьому році, а виробництво сталі становитиме 2,4 млн. тонн. Наразі ж картина діаметрально протилежна: за п’ять місяців нинішнього року (у порівнянні з 2008–м) виробництво чавуну і прокату скоротилося на 35,6%, сталі — на 39,2%.